EN|RU|UK
Блоги Дмитро Наталуха
Партнер компанії зі стратегічних комунікацій Lead/Augury, випускник Кембриджського університету
  657  0

Саксонський щоденник 1/3

ДРУГА ЧАСТИНА | ТРЕТЯ ЧАСТИНА

Він ввічливо виходить зі свого кабінету, ледве помітно усміхається і витрачає перші хвилини спілкування на з'ясування того, якою мовою краще продовжувати - в його 65 у нього чудово відточена англійська.
Це - не випадково.

Його ім'я - Бернд Бусеманн і на наступні 40 хвилин він занурює нас у часи 17 сторіччя, коли у Ганновері, майже на тому самому місці де ми стоїмо, народилося немовля, якого назвали Георг. Зараз про це мало хто згадує, але саме це немовля започаткувало Ганноверську династію, яка ще у 1901 правила Великою Британією (хоча, нинішні Вінздори - перейменована німецька династія), а отже - і доброю половиною тоді ще колоніального світу.
Пан Бусеманн з хижою посмішкою відзначає, що Ганновер - це колиска сучасної британської королівської родини, але вони не надто бажають це згадувати. Ну, хіба що ненароком, наприклад - нарікши сина Принца Вільяма і принцеси Кейт - Георгом. Пан

Бусеманн - Президент парламенту Нижньої Саксонії. Він колишній адвокат і нотаріус, який, за його власними словами, в кінці кінців вирішив спробувати себе у сфері, в якій ніхто нічого не тямить, ставши політиком. Він провів 9 років в опозиції, 10 років при владі, був міністром Юстиції і міністром Культури Німеччини, а зараз вже 5-ий рік очолює депутатів землі Нижня Саксонія. Зізнається, що тямити краще не став, але точно став більш відповідальним мешканцем міста і громадянином.

Він запросив невелику делегацію з України щоб поділитись досвідом, дізнатись останні новини з перших вуст і знайти нові точки співробітництва. Багато говорили про децентралізацію і самоідентифікацію, про систему освіти, в рамках якої, виявляється, кожна земля (іх альтернатива області) сама здійснює освітню політику в школах і визначає яким предметам навчати дітей і що друкувати у підручниках; про податки і про історію.

До речі, стосовно історії - такого регіону, як Нижня Саксонія не існувало, він - штучний, і був створений легким розчерком пера генерала Маккрірі у 1946 році. Ганновер був тоді майже повністю зрівнявняний з землею бомбардуваннями союзників. А вже цього травня вони відзначатимуть 70-річчя земельного парламенту і хизуються прибутковим бюджетом і можливістю суттєво фінансувати освіту і науку. Перше засідання земельного парламенту відбулось невдовзі після закінчення війни. Очевидці згадували, що через пошкодження приміщень, з самого першого дня не працювали мікрофони, і депутати жалілись:
- Пане Президенте, ми геть нічого не чуємо!
- "Ну і слава богу!", була відповідь.

Тоді першими делегатами від народу були люди з незап'ятнаною нацизмом репутацією. Принаймні, так всі думали спочатку (нагадує мені історію з ПР і 2014 рік). Та час і самовіддача все виправили. Час і самовіддача завжди все виправляють, зазначає Бусманн. "А ще - демократія", і веде нас в зал засідань, де незабаром виступить із промовою на відкритті молодіжних дебатів для школярів старших класів. Взаємоповагу і зваженість у відстоюванні своєї точки зору у німцях плекають ще змалечку. Бусеманн неймовірно пишається цим заходом і пояснює, що це - наша інвестиція у мирне майбутнє наступних поколінь.

Влаштовуючись у крісло, щоб послухати розпочату промову пана Президента, відмічаю про себе ще один рецепт успішного демократичного суспільства - пристрасть перших осіб. Я не розумію більшості з того, що він говорить, але жодного сумніву у тому, що він вірить в кожне сказане слово. Час, наполегливість, демократія і пристрасть.

Одразу згадую Крим і Донбас.
Хоч щось з цього переліку ще не втрачено?

ДРУГА ЧАСТИНА | ТРЕТЯ ЧАСТИНА

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх