EN|RU|UK
 Политика Украины
  4346  22

 ЧЛЕН ВККС АНДРІЙ ВАСИЛЕНКО: "УСПІХ КОНКУРСУ БУДЕ ОЗНАЧАТИ ПЕРЕМОГУ СУДОВОЇ РЕФОРМИ ТА КРАХ ВЕЛИКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ І БІЗНЕС-КОРУПЦІЇ"

Конкурс на посади суддів Верховного Суду наближається до фінішної прямої: кандидати склали тести, написали судове рішення. Тепер мають пройти співбесіду з психологом. Як оцінюють процес у Вищій кваліфікаційній комісії суддів, "Цензор.НЕТ" розпитав у одного з її членів Андрія Василенка.

***
У середу під будівлею Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було не нудно – Громадська рада доброчесності влаштувала перфоманс. Кілька активістів вбралися у суддівські мантії, балаклави та взяли в руки порожні папки із написом: "Не твоя справа". Так протестували проти того, що ВККС не надає досьє на кандидатів у судді Верховного Суду. Про акцію було відомо заздалегідь. "Цензор.НЕТ" зустрівся із членом ВККС Андрієм Василенком, щоб дізнатися, що відбувається, запитати, чи існує конфлікт між комісією та Громадською радою, а також як взагалі проходить конкурс.

Член ВККС Андрій Василенко: Успіх конкурсу буде означати перемогу судової реформи та крах великої політичної і бізнес-корупції 01

"ВСІ КАНДИДАТИ НА КОНКУРСІ ПЕРЕБУВАЮТЬ В ОДНАКОВИХ УМОВАХ"

- Минулого тижня відбувся другий етап конкурсу відбору суддів до Верховного Суду. Після того у Громадській раді доброчесності повідомили, що деяким претендентам видали завдання у вигляді судових справ, які вони раніше розглядали у своїй практиці. Зокрема згадували нинішнього голову ВС Ярослава Романюка. Хоча він потім говорив, що не пам’ятає деталей тієї справи. Чому взагалі так вийшло?

- Ярослав Романюк, скоріше за все, не пам’ятає деталей, тому що Верховний Суд відмовив у прийнятті до розгляду цієї справи з причин невідповідності юрисдикції. Вона взагалі не розглядалася по суті. Була ухвала про відмову. Все! Єдине питання, яке вивчав, можливо, доповідач – це питання юрисдикції. Не виключено, що хтось щось і запам’ятав, але не фактичні обставини та не суть справи. Це перше.

Друге. Ви запитуєте, як так сталося? Ні для кого, хто брав участь у процесі, ця обставина не була секретом. З самого початку було вирішено, що за основу модельних будуть взяті справи з життя. Ось, до речі, одна з них (Андрій Володимирович показує кілька аркушів роздруківки із постановою, написаною від руки. – О.М.). Це робота кандидата, який (чи яка) виконував практичне завдання. Вона тут не тому, що ви прийшли, а через те, що ми якраз зайняті перевіркою.

- Почерк зовсім незрозумілий. Як тут можна щось розібрати?

- Доводиться розбирати. От у нас база (показує на моніторі. – О.М.). вона захищена. Нам тут "відрубали" Інтернет, Wi-Fi – все.

- Щоб неможливо було втрутитися?

- Так. Давайте відкриємо ще один документ (показує на моніторі скановану копію іншої роботи в електронному вигляді, де почерк більш розбірливий. – О.М.). Ось тут трохи краще (посміхається. – О.М.).

- Ви ж не знаєте, чия саме це робота, правильно? Є ж тільки номер?

- Не знаю. Причому тут навіть не код, який стояв у зошиті кандидата (у кожного свій). Тут – інший код, присвоєний роботі програмою. Він для того, щоб нам під час перевірки було легше порівнювати роботи. Ми не бачимо коду, який знає кандидат.

- А як потім можна буде побачити, де чия робота, якщо коди не збігаються?

- Програма сама співставить. А я повинен відкрити, прочитати, виставити оцінку роботи (показує віконечко, де написано "оцінити" та "скасувати", і є місце для кількох цифр. – О.М.), натиснути "оцінити", і все йде в систему.

- У скільки балів можна оцінити?

- До 120. Так от після того, як оцінка відправлена до системи, я вже не можу до неї повернутися.

- І як успіхи у перевірці?

- Перевіряємо. Бачите, читати важко. Я в комп’ютері вивчаю.

- Але ж однією із умов на конкурсі був саме розбірливий почерк.

- Ми написали цю умову. Але ж ви розумієте, що хтось може сказати: А я легко можу прочитати й цей документ.

- Наприклад, лікар. У них такий почерк.

- Так-так, або адвокат, як у нас Павло Луцюк (член комісії). Він каже: "Якщо я все життя розбирав почерки слідчих та міліціонерів, то для мене це взагалі не проблема" (усміхається. – О.М.). Так що це питання спірне.

Повертаючись до питання, яке ви поставили. Так от з самого початку було прийнято рішення, узгоджене із фахівцями, що на завданнях будуть справи, які мали місце в реальному житті. Тому що видумана модельна справа теж викликала б багато запитань. На місці тих, хто нас критикує, у такому випадку я б теж сказав: "Ви хіба такі фахівці, що з нуля можете придумати модельну справу?!" Тому ухвалили таке рішення, про яке я вам сказав.

Зверніть увагу: чомусь усі говорять лише про суддів. Але й адвокати також могли в реальному житті брати участь у тих справах, які були на тестах. Є така ймовірність. Всього справ було 40 – по 10 на юрисдикцію. Одну з них обирала, знову ж таки, автоматизована система, а не комісія. Звичайно, коли справа, яка пройшла першу інстанцію, апеляцію, касацію і Верховний Суд, то її бачило певне коло осіб. А завдання готувалися до того, як нам був відомий перелік кандидатів, які до нас прийшли. А це понад 800 людей. І передбачити, що на конкурс прийде хтось, хто брав участь у якійсь зі справ, просто неможливо. Ніякого тут шахрайства (як написала "Українська правда") не було і бути не могло.

Далі. Ми пояснювали членам ГРД, що якість модельної справи можливо оцінювати тільки в комплексі із методикою оцінки, яку розробили експерти (показує роздруківку з назвою "Методичні рекомендації". – О.М.).

- Кандидати не бачили її?

- Ясно, що не бачили! І не могли! Навіть я отримав їх лише у вівторок. До того матеріали були на флешці в сейфі. Так от якщо справу розглядати в комплексі з методикою, то виходить зовсім інша картина. Те рішення, яке було прийнято в реальному житті, не є для нас еталоном. Те, що написав кандидат, ми порівнюємо не з ним, а згідно з оцими методиками. Ми дивимося, яким чином рішення обґрунтовано, оцінюємо елементи його мотивувальної та резулятивної частини, дивимося, як вони виписані, яка логіка та підходи кандидата. Тому якщо рішення відрізняється від "живого", це не є помилкою або тим паче "незаліком". Кандидат може написати й інше рішення, а ми не поставимо за це низьку оцінку, якщо воно буде відповідати всім вимогам закону, та буде викладено обґрунтовано і грамотно.

До речі, я не буду називати прізвищ, але скажу, що після того, як кандидати обговорили завдання між собою, то до деяких із них (які брали участь у розгляді справ у житті, правда, по інший юрисдикції) їхні колеги висловили претензії. Бо на конкурсі вони написали рішення протилежні тим, які ухвалювали в житті. Тому, я думаю, в деяких випадках те, що суддя розглядав певну справу, більше тут заважає, аніж допомагає.

- Наскільки я розумію, у ситуації із Романюком обурювалися тому, що у нього на завданні була справа, яка потрапила саме до Верховного Суду, а не якогось іншого. Тому почалася конспірологія.

- Послухайте, конспірологію можна "розкрутити" з будь-якого приводу. Навіть якщо не брати до уваги ці методики, давайте порахуємо: у Верховному Суді зараз - 21 суддя, з них 19 пішли на конкурс. До останнього часу при штатному 48 їх завжди було менше. У них було багато справ. Ми хіба на конкурс повинні були брати ті справи, яким, наприклад, більше ніж десять років? Так це неправильно, бо за цей час змінилося законодавство. Тому йшлося про останні роки. Виходить, нам не потрібно було взагалі допускати цих суддів до участі? Бо ймовірність того, що хтось із них якусь із цих справ розглядав, висока. То який вихід був?! Члени ГРД нам про такий говорили – треба було зупинятися на апеляційних, а не брати касаційні справи та Верховного Суду. І самому придумувати рішення, так?! А тоді б нам сказали: "Щось ви не те придумали, бо немає, з чим порівнювати". Знову ж, ось вам – конспірологія.

Ще один наш підхід: ми не брали унікальні справи, про які всі знають. Ми обрали складні, але типові. У них подібні тільки правовідносини. Хіба той же суддя апеляційного суду, який за рік розглядає близько тисячі справ, зайшовши в зал складання іспиту, будучи в стресовій ситуації, з ходу згадає її в деталях?! Це просто нереально! Тому я тут не бачу ніякої проблеми і вважаю, що всі кандидати знаходяться в однакових умовах.

Член ВККС Андрій Василенко: Успіх конкурсу буде означати перемогу судової реформи та крах великої політичної і бізнес-корупції 02

"У НАС ІЗ ЧЛЕНАМИ ГРД СКЛАЛИСЯ ГАРНІ СТОСУНКИ. У НИХ З НАМИ – НЕ ЗАВЖДИ"

- Я так розумію, у вас стосунки із Громадською радою доброчесності складаються не дуже добре? Конфлікти є?

- У нас із ними складалися гарні стосунки. У них з нами – не завжди. В ГРД працюють люди дуже різні за віком, життєвим досвідом, характером і освітою. Вони ще навіть один до одного не притерлись. Для деяких з них ми поки не виглядаємо партнерами, а такими собі бюрократами. Ми ж зовсім недавно співпрацюємо з цим унікальним у світовій практиці квазі-державним органом. Щось не подобається їм, щось не подобається нам.

Ось наприклад, на адреси кандидатів на посаду судді Верховного Суду надійшов лист за підписом "Громадська рада доброчесності", а не підписом уповноваженої особи.

- Без прізвищ?

- Так, без прізвищ. А на наш погляд, якщо діяльність ГРД є частиною процедури, то потрібно застосувати діючі в державному діловодстві правила. І про це ми повідомили колег з ГРД на спільній зустрічі.

Про те, що щось не подобається нашим колегам з ГРД, вони нас інформують інколи під час спільних зустрічей, а інколи на мітингах під вікнами комісії, або шляхом гучних публічних заяв. За останні сім днів це відбулося двічі.

Поясню функції та повноваження Ради. Стаття 87 Закону "Про судоустрій та статус суддів", за яким була створена ця рада, дає вичерпний перелік того, для чого вона створювалася, і які має повноваження (бере роздрукований закон, гортає, знаходить потрібну сторінку. – О.М.). Ось воно (зачитує. – О.М.): "Громадська рада доброчесності утворюється із метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання". Далі пояснюється, що ГРД збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата). Надає її комісії. За наявності підстав готує висновок про невідповідність такої людини названим критеріям. Також вона делегує свого представника для участі у засідання ВККС щодо кваліфоцінювання. Має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів (кандидатів на посаду). Тобто ніяких повноважень щодо контролю діяльності комісії та процедур, які вона проводить, отримання від неї інформації, в них немає. Однак, видається, що деякі члени ГРД продовжують перебувати у впевненості, що їх завдання полягає і в контролі за діяльністю комісії та її процедур.

На одній із згаданих зустрічей було заявлено, що, оскільки ГРД - не державний орган, а "закон недосконалий", то деякі члени Ради не вважають за потрібне цього закону дотримуватись. Вони будуть виконувати "Місію", яку вони самі собі визначили: взяти участь у кваліфікаційному оцінюванні та контролювати комісію.

На мій погляд це, можливо, вважають своєю місією ті громадські організації, які делегували представників для роботи в ГРД. А от безпосередньо члени ГРД мають діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом "Про судоустрій і статус суддів".

Громадські ради, які створювалися за злочинної влади про кожному державному органі для легалізації посередників, які "вирішували питання" та статус ГРД. ГРД та її членам законодавець не надав функції контролю чи нагляду і тим більше виконання повноважень комісії. Не надав саме з огляду на сумний досвід діяльності попередніх громадських рад і на те, що такі функції не можуть виконуватися на громадських засадах людьми, які не підпадають під дію законодавства про публічну службу та запобігання корупції.

ГРД має право і зобов’язана збирати, перевіряти, обробляти та надавати інформацію щодо кваліфікаційного оцінювання. Причому в межах сприяння в оцінці критеріїв етики і доброчесності щодо кандидатів.

Роман Маселко нещодавно у Фейсбуці заявив, що у них дуже багато матеріалу, закликав усіх громадян звертатися до ГРД. Це дуже добре і ми всіляко підтримуємо такий підхід.

Але комісія хотіла б дізнатися про те, чи буде застосована будь-яка методологія при розробці висновків ГРД, якою буде структура висновку, чи буде в ньому обґрунтування та докази, як Рада буде надавати нам інформацію, та як буде її перевіряти? Для результатів конкурсу у Верховний Суд це важливо ще й тому, що діяльність ГРД відповідно до закону фактично є частиною процедур комісії. А отже ми разом маємо пам’ятати про судову перспективу наших рішень. Ці питання ми обговоримо найближчим часом.

Дехто з членів ГРД говорить, що основна їх проблема – це закритість комісії. Я не знаю, якою ще має бути відкритість, бо все, що ми робимо, викладаємо завчасно на сайтах. Як ми оцінюємо – прописано в ґрунтовних і детальних нормативних документах. Тестова база та база практичних завдань розроблялися за допомогою експертів під егідою проекту ЕС та за сприяння інших проектів міжнародної технічної допомоги. Організація та проведення тесту та іспиту відбувалися під егідою USAID. На конкурсі були журналісти, спостерігачі, відеокамери, йшла пряма трансляція в Інтернеті. Що ж ще потрібно?!

Член ВККС Андрій Василенко: Успіх конкурсу буде означати перемогу судової реформи та крах великої політичної і бізнес-корупції 03

- Так вони ж досьє вимагають.

- Досьє мали бути на сайті комісії в електронному вигляді. Але, на жаль, приймаючи закон, законодавець не продумав розумні строки виконання приписів закону та питання бюджетного фінансування. Тобто для того, щоб це реалізувати, потрібно було зробити два головні завдання: створити автоматизовану систему формування та ведення досьє (включаючи програмне забезпечення) та отримати у наших сусідів (Служби захисту інформації) всі сертифікати на цю систему. Розробити технічне завдання, документацію, надати їм. В законі написали, що все повинно бути зроблено за два місяці. А вони (Служба захисту інформації) тільки півроку беруть на вивчення технічної документації. Я вже не кажу про фінансування. Так, нам допомагають донори (ми їм за це вдячні). Але у них теж є свої бюрократичні процедури, підходи та інші проекти. Тому ця норма про розміщення досьє в електронному вигляді не була забезпечена ні організаційно, ні фінансово, ні інституційно. Ми намаємося вирішити це питання. Ми це зробимо, бо я, наприклад, теж хочу працювати з електронними документами, а не паперовими.

До того ж, практично вся інформація, що міститься у досьє, і стосується етики та доброчесності кандидатів є у відкритому доступі, зокрема на сайтах комісії, ВРП, НАЗК.

- Якщо йти за їхньою логікою, то чи не простіше було б дочекатися хоча б завершення етапу співбесід із психологом, коли зменшиться кількість кандидатів?

- (Знизує плечима. – О.М.) Я не знаю. Можливо, так було б логічно. Але вони хочуть це зробити завтра.

Член ВККС Андрій Василенко: Успіх конкурсу буде означати перемогу судової реформи та крах великої політичної і бізнес-корупції 04

" ЗАВДАННЯ – СТВОРИТИ НОВИЙ ВЕРХОВНИЙ СУД, ДАЛІ – ІНШІ СУДИ"
 
- Чи відчуваєте ви спротив у проведенні конкурсу?

- Взагалі, зверніть увагу, як тільки ми успішно провели перші процедури і отримали схвальні відгуки ЗМІ, юридичної спілки, суддів, учасників конкурсу і, навіть ГРД, як по команді, буквально через пару днів, з’явилися заяви, ефіри, сотні образ в інтернеті (в тому числі і персональні) і тому подібне. Це схоже на скоординовану відповідь певних реакційних сил, які не хочуть дійсно глибоких і рішучих змін у судовій системі.

Чіпляючись за дріб’язки, які бувають у кожній масштабній справі, кричать про те, що конкурс провалюється, і що треба його зупиняти. І це при тому, що декілька надзвичайно важливих процедур вже проведено бездоганно з організаційної точки зору: допуск, спецперевірка, тест, практичне завдання. І все це з безпрецедентною прозорістю!

До речі, про можливі недоліки ми самі попереджали ще до початку конкурсу. Саме тому ми його оголосили конкурс лише на 120 посад, а не на 200, як цього дозволяє закон. Це зроблено для того, щоб виправити помилки, і ще краще провести наступний конкурс для інших 80 вакансій.

- З якою метою спланована ця кампанія по дискредитації конкурсу?

- Давайте подивимося з самого початку. Був проект, який я називаю "Звільнити всіх" - пропозиції та законопроекти радикального крила народних депутатів по одномоментній заміні усіх суддів. Нових пропонували призначати за допомогою "конкурсної комісії", яку вони самі й хотіли призначати. Вона мала діяти на громадських засадах, не підпадати під дію антикорупційного законодавства, значить, фактично члени цієї комісії звільнялася від будь-якої відповідальності за свої дії. От інституція повинна була приймати рішення по судовому корпусу. А як щось не так, сказати: "Вибачте, помилилися". І ніякої відповідальності! Лобістів і виконавців цієї схеми (не претендую на відомий медійний бренд), абсолютно не хвилювало зупинення правосуддя в країні на невизначений термін.

Ідея створення безвідповідальних "громадських" органів, з істотними повноваженнями щодо впливу на державні органи продовжує лобіюватися. Ідея не нова (згадаймо сумнозвісну Тендерну палату), але продовжує жити. Подивіться, наприклад, законопроект 6011 про створення Вищого спеціалізованого антикорупційного суду, і хто його вніс. Там знов випливає "конкурсна комісія" по добору антикорупційних суддів, яка приймає кадрові рішення на громадських засадах.

До речі, я вважаю, що потрібно вносити зміни до закону "Про судоустрій і статус суддів" щодо поширення на членів Громадської ради антикорупційних норм та тих, які стосуються конфлікту інтересів. А він тут може бути. Наприклад, адвокат з ГРД приходить до суду. Як ви думаєте, чи є це тиском? Суддя чи колегія суддів, які розглядають справу, знають, що він – член ГРД, а їм потрібно буде йти на конкурс, і він може брати участь у підготовці інформації по них. Закон, правда, передбачає, що такий адвокат не може брати участі у підготовці негативного висновку, але не окреслює відповідальності за порушення цієї норми. Необхідно також передбачити порядок відповідальності членів ГРД за дотримання меж повноважень Ради відповідно до закону, наприклад, відкликання відповідною громадською організацією свого представника в ГРД.

На щастя, Конституційна комісія, Рада з питань судової реформи, парламент, Венеційська комісія (та інші інституції ЄС) не дозволили втілити схему "Звільнити всіх" в життя. Замість цього була запропонована процедура первинного кваліфікаційного оцінювання суддів, а потім і конституційна реформа в частині правосуддя.

Не зупиняючись на суті конституційної реформи (це вже зробили багато фахівців), лише підкреслю: завдяки цій реформі політичний вплив на судову систему втрачають Президент і Верховна Рада. А зі створенням нового Верховного Суду шляхом відкритого конкурсу з одночасним введенням в дію нових процесуальних кодексів будуть значною мірою ліквідовані можливості бізнес-впливів не тільки на верхній ешелон, а й всю судову систему. Це дуже хвилює не тільки тих, хто контролював, судову систему три роки тому (та й зараз зберігає певний вплив), а й тих, хто хотів би скористатися і створити нові можливості для такого впливу.

Успіх конкурсу з формування нового Верховного Суду буде означати перемогу судової реформи і фактичний крах великої політичної і бізнес-корупції, а також радикалів. Тому вони роблять все щоб цьому завадити. І знов-таки їх не хвилює, що гальмування реформи зберігає стару судову систему. Чим гірше тим краще. Вірю, що члени ГРД це розуміють не менше нас.

Знаєте, у нас же з ними одне завдання – створити новий Верховний Суд, далі – інші суди...

- Але до цього конкурсу дуже прискіплива увага. Мені Леонід Ємець розказував, що хотів подивитися на процес зсередини, адже Верховна Рада приймала рішення по судовій реформі. І якщо тут будуть порушення, то не буде довіри, коли будемо формувати суди нижчої інстанції.

- Ми це розуміємо! Саме тому робимо все, щоб рухатися в правильному напрямку. Ми б могли закритися і в законодавчому полі обмежити доступ у інформаційний простір. Ми ж цього не робимо! Навпаки – відкриваємо. Намагаємося витягнути ситуацію. Так, допомагають і міжнародні партнери, і Кабмін, і Верховна Рада, і силові органи – усі.

От ви посилаєтеся на Леоніда Ємця. Так він нещодавно сказав, що все в порядку! Знаєте, ми готові до будь-якої перевірки. Ми працюємо нормально. Я у юридичному бізнесі (і не тільки) - з 1989 року. Був радником багатьох міністрів, брав участь у переговорах щодо активів колишнього СРСР, щодо реструктуризації газових боргів із "Газпромом", щодо "Кіотського протоколу". Якось маю уявлення про систему та процеси (посміхається. – О.М.). Так от скажу вам: ми працюємо чесно і по-новому. Зрозумійте, я не виправдовуюся. Пояснюю: на законодавчому та суспільному рівні поставлене завдання – зробити все правильно. Ми його й виконуємо.

Член ВККС Андрій Василенко: Успіх конкурсу буде означати перемогу судової реформи та крах великої політичної і бізнес-корупції 05

- Ви особисто не хотіли взяти участь у конкурсі?

- Ні. Я відпрацюю тут чотири роки й повернуся в професію. Вона мені подобається. Так, тут теж цікаво, але не в суді. Для того, щоб бути суддею, потрібно набувати досвід у молоді роки. У кожного із нас є своя ніша та професійна деформація (в хорошому сенсі цього слова). Суддя – це також покликання. А в мене його немає. Це не моє. Я – юрист. Хтось – хімік. Якщо він любить свою науку, то не піде в адвокати, а я – у Науково-дослідний хімічний інститут. Те саме із посадою судді.

Ольга Москалюк, "Цензор.НЕТ"

Фото: Наталя Шаромова, "Цензор.НЕТ"










VEhrdlVXNU9ReXN3V1VoUmRYUkRkekJNZGxKcWRFTTJTVTVEWlRCTWRsSnFUa042TUV4QmRrdzVSMEl3V1ZCUmRFaDZVV3QwUXpFd1dVUlNhR1JES3pCTVRGRjJaRWRNTUV4clp6QkxTRkpuT1VNd1prNURVekJaZGxKblpFZEpNRXhFVW1wNVJGRjFkRU41TUV4RVVYVTVRelF3V1ZSUmRVNUROakJNUkZKb2RFTTBNRXczVVhaa1F6a3dURVJTYW5sRVVYVjBReXN3VEhwUmRVNUhRakJaU0ZGMVRrZFFTVTVIUWpCWlVGRjBUa014TUV4clp6QkxVRkYxZEVkQk1FeEVVWFZPUXprd1dYTTk=
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
   
 
 
 вверх