EN|RU|UK
 Политика Украины
  3822  12

 МІНІСТР ЮСТИЦІЇ ПАВЛО ПЕТРЕНКО: "СУДДІ, ПРИЗНАЧЕНІ ЯНУКОВИЧЕМ, ЗМОЖУТЬ ПРЕТЕНДУВАТИ НА ПОСАДИ НА ЗАГАЛЬНИХ ПІДСТАВАХ"

Як швидко мінятимуть суддівський корпус, і хто зможе там працювати? Які права матиме приватна виконавча служба? Чим насправді буде "приватизація СІЗО"? На ці та інші питання кореспонденту "Цензор.НЕТ" відповів глава Міністерства юстиції – один з небагатьох членів уряду, що залишаються в Кабміні ще з лютого 2014 року.

петренко

ЗАКОН ПРО ЕЛЕКТРОННІ ДЕКЛАРАЦІЇ ДЛЯ ЧИНОВНИКІВ НАМАГАЛИСЬ "ПІДЧИСТИТИ", АЛЕ ВІН МАЄ ЗАПРАЦЮВАТИ З 1 СІЧНЯ

- Павле Дмитровичу, перед нашою зустріччю я поцікавився у Фейбуці, що б читачі хотіли у вас запитати. Ось, наприклад: коли можна буде зареєструвати партію без хабара і не через 2 роки з моменту подачі документів?

- Ми зараз настільки спростили і лібералізували процес реєстрації громадських об'єднань, в тому числі й партій, що проблема з реєстрацією партій відійшла в історію. Про це говорять цифри. Якщо за всю незалежність України було зареєстровано всього-навсього близько 140 партій, то протягом останніх двох років їх кількість збільшилася удвічі. Зараз зареєстровано близько 300 партій, і вони функціонують.

- Чи не полегшує це реєстрацію різного роду антиукраїнських партій?

- Такі партії реєструвалися до того, як я став міністром юстиції. Під час ескалації конфлікту з Російською Федерацією, а особливо після закону про декомунізацію, питання щодо реєстрації такого роду партій відслідковується, і ми дуже тісно співпрацюємо щодо цього зі спецслужбами. Що ж стосується партій, які займалися антиукраїнською діяльністю, то саме за нашої ініціативи заборонили діяльність двох партій: "Русский мир" і "Русское единство". Ці партії в тому числі підтримували незаконну анексію Криму. Після прийняття закону про декомунізацію Комуністична партія була заборонена також з ініціативи Міністерства юстиції і моєї особистої.

- Але, наскільки я розумію, в кінцевому рахунку такі речі залежать від позиції суду?

- Є відповідні юридичні процедури. Скажімо, якщо партія була зареєстрована 10 років тому, але в процесі своєї діяльності починає здійснювати незаконні дії, пов'язані із закликами щодо зміни конституційного ладу, територіальної цілісності України, - тоді процедура така. Правоохоронні органи надають Міністерству юстиції відповідні докази (зазвичай це робить Служба безпеки України або Генеральна прокуратура). Так, власне, й було у випадку з тими партіями, які були заборонені. Міністерство юстиції не має, згідно із законом, права самостійно заборонити таку партію, тому звертається до суду. Суд розглядає доказову базу, яка надається, і приймає відповідне рішення. І такі прецеденти, як уже зазначалося, були.

Що стосується партій, які тільки реєструються, то Міністерство юстиції перевіряє їхню програму, їхній статут, на предмет відповідності закону про діяльність політичних партій - в частині, де заборонені заклики до неконституційної зміни конституційного ладу і територіальної цілісності України - і закону про декомунізацію. Відповідно, якщо партія подає документи, які суперечать цим законам, така партія не реєструється.

- Знову питання від читача - чи буде колись пияцтво за кермом кримінальним злочином? Можливо, це питання більше до голови МВС пана Авакова...

- Принаймні, Верховна Рада днями прийняла зміни до закону, які роблять значно жорсткішою відповідальність за пияцтво за кермом.

- Ви прибічник такого підходу?

- Так, адже кількість смертельних випадків на дорозі зараз вища за кількість загиблих в АТО. І відповідальність людини, яка сіла за кермо, є величезною; і це відповідальність не лише за своє життя, але й за життя оточуючих учасників дорожнього руху. Отже, з прийняттям Верховною Радою згаданого мною закону було зроблено перший крок, відповідальність стане значно жорсткішою і в грошовому плані, і аж до позбавлення водійських прав до 10 років, якщо я не помиляюся. Якщо ситуація на дорогах не буде покращуватися, думаю, можна буде ставити питання і про кримінальну відповідальність.

- Питають також, коли буде Єдиний реєстр державних і комунальних підприємств?

- На сьогодні є єдиний реєстр підприємницької діяльності, так званий реєстр бізнесу, є інформація по всіх державних, комунальних і приватних підприємствах. Ця інформація є повністю доступною. Ми минулого року вперше в України відкрили доступ до реєстру нерухомості й до реєстру бізнесу. Відтепер будь-хто може з сайту Мінюсту отримати інформацію про підприємство, яке цікавить: хто його створював, як змінювався статут, що саме змінювалося. І ця послуга є абсолютно легальною і доступною.

Водночас існує дві системи пошуку, які Мінюст зробив доступними. Перша система пошуку - безплатна, коли за назвою компанії або за номером ЄДРПОУ можна отримати певну кількість обмежених даних: коли була зареєстрована, хто директор, юридична адреса. А є розширений пошук, він є платним, коштує 48 гривень. І оплатити можна з будь-якої платіжної картки, навіть не треба нікуди йти (він електронний).

Маючи цей розширений пошук, можна отримати детальну інформацію і юридичних осіб, і по фізичних особах-підприємцях: інформація про види діяльності, історія створення, зміна всіх учасників. Там близько 18 позицій пошуку. Ця послуга платна, але коштує дешевше, ніж паперовий витяг, який можна отримати зараз у будь-якого нотаріуса за 25%. Ця послуга дуже зручна, оскільки скріплюється електронним підписом реєстру і тому цей документ має статус офіційного.

За 48 гривень можна отримати детальний офіційних витяг, який приймається і банками, й державними установами. А безплатний пошук може бути корисним, наприклад, під час журналістського розслідування, коли журналіст на першому етапі збирає інформацію, а потім, коли вже є підстави, робить платний офіційний витяг.

- А коли нарешті запрацює електронне декларування доходів чиновників?

- Це не зовсім парафія Мінюсту. Хоча ми дійсно були розробниками й ідейними натхненниками антикорупційного законодавства. Практично в цих стінах були розроблені всі ті закони, які дали старт роботі Національного антикорупційного бюро. Ми писали їх тут із громадськістю в 2014 році. Закон про запобігання корупції, який запровадив електронне декларування доходів чиновників, був також розроблений тут.

Ми, дійсно, ще до створення відповідного органу - тепер це Національне агентство запобігання корупції - спільно з іноземними донорами, щоб не витрачати час, розробляли й готували реєстр електронних декларацій. Зараз всі ці напрацювання передані НАЗК, це абсолютно незалежний орган, він не підпорядковується ані Кабінету міністрів, ані Верховній Раді, ані Президенту. Тому є сподівання, що система електронного декларування буде оформлена вже до кінця серпня поточного року.

І в мене є стриманий оптимізм, що для чиновників, які займають найбільш відповідальні посади - це депутати, члени уряду й заступники міністрів, голови ОДА, прокурори - вже в цьому році буде електронне декларування. А вже з 1 січня 2017 року має запрацювати електронне декларування для всіх держслужбовців.

- Пригадується, все мало повністю працювати вже цього року, але почалися спроби "підчистити" сам закон, відтягти його в часі…

- Намагались "підчистити", але потім парламент повернув фактично попередню редакцію закону. Вона є чинною і зобов'язує НАЗК в цьому році запустити систему електронного декларування.

ПРИВАТНІ СУДОВІ ВИКОНАВЦІ - ЦЕ НЕ ПРИВАТНІ КОЛЕКТОРСЬКІ КОМПАНІЇ

- Ось вам скарга від читача: "В Україні фактично не працює Державна виконавча служба. Наприклад, жодна фірма чи організація, що за останні два роки виграла суд у "Привату", нічого не отримала, бо ДВС не виконує свої обов'язки".

- Тут існує комплексна проблема. З одного боку, службовець ДВС із низькою зарплатою, низькою мотивацією, й за відсутності в законах чітких часових рамок виконання рішень, часто робить усе, щоб займати пасивну позицію, а подекуди навіть схильний "домовлятись" з учасниками виконавчих проваджень.

Та, з іншого боку, проблема ширша. Рівень довіри до наших судів - 3 - 5 %. А знаєте, який рівень виконання судових рішень? Так само: до 5 %! Бо люди просто не виконують рішення судів, яким не довіряють.

Що стосується реформи ДВС, то ще в грудні ми подали в парламент пакет законів щодо неї. 2 червня, після шести місяців дебатів і дискусій, парламент прийняв цей пакет.

- Якими будуть головні новації?

- Перше: в Україні з початку 2017 року запрацює змішана система виконання судових рішень. Тобто в певних категоріях справ цим займатимуться приватні судові виконавці. Одразу розвіюю міф: це не приватні колекторські компанії. Діяльність приватних виконавців буде дуже подібна до діяльності приватних нотаріусів.

Вона дуже жорстко регламентована законом. Приватні виконавці мають право виконувати тільки між суб'єктами господарювання й приватними особами, і тільки в певній категорії справ - там, де йдеться про стягнення грошових коштів чи майнові стягнення. В справах, скажімо, про відбір дитини, в інших сімейних справах, у соціально чутливих справах приватні виконавці жодним чином задіяні не будуть.

Друге: закон нарешті чітко регламентує строки виконання тих чи інших дій як для приватних, так і для державних виконавців. Протягом семи днів порушується провадження, протягом трьох днів накладається арешт, протягом двох місяців завершуються всі дії, пов'язані з відчуженням майна боржника.

Третє, і найцікавіше: закон передбачає пряму грошову мотивацію для судового виконавця - як державного, так і приватного. Приватний виконавець отримує легальну винагороду - 10 % стягнутого боргу. Ці гроші не покладаються як додатковий борг на боржника. Для прикладу, якщо суд визнає борг у тисячу гривень, виконавець отримує від кредитора сто гривень за те, що той отримав цю тисячу.

Що стосується державних виконавців, то для них передбачено премію до 5 % від суми стягнутого виконавчого збору.

Крім того, в законі з'являється реєстр боржників - і юридичних осіб, і фізичних. Він буде публічним. Це важливо для бізнесу. Підприємець, маючи намір укласти угоду з тим чи іншим контрагентом, зможе попередньо пересвідчитись, чи немає в того боргів або невиконаних судових рішень по боргах.

- Це все запрацює вже з 1 січня?

- Частина положень запрацює вже з вересня, а інститут приватних виконавців - з початку наступного року. Реєстр боржників, я гадаю, почне діяти вже в цьому році. Важливо, що саме в цей період буде відбуватися набір суддів до нової судової системи. І, спільно з поверненням довіри до суду, ми отримаємо й нові показники виконання судових рішень. Бо зараз вони часто не варті паперу, на якому написані.

- Ось ми дійшли й до реформи судів. Уже давно обговорюються, загалом, дві концепції: або звільнити одним махом усі 9 тисяч суддів і набирати суддівський корпус з нуля, або очищати цю гілку влади поступово, змінюючи наявні її органи й створюючи цілком нові, як-от було з Національною поліцією. Друга концепція, наскільки я розумію, мала більше прихильників. Що робиться в цьому напрямку зараз?

- Я вас виправлю: було три концепції. Була ще концепція, яку обстоювали представники чинного суддівського корпусу. Вона полягала в тому, щоб усіх їх залишити й намагатися перевчити. Я - точно не прихильник цієї концепції.

Перша з названих вами ідей була більш політична, а не юридична. В один день звільнити всіх суддів, зробити, умовно кажучи, на 3-5 місяців певний вакуум, і в цей час набирати новий склад судів - це ідеалістична концепція. Такого не було в жодній країні світу, і зробити це не можна просто тому, що щодня відбуваються які-небудь дії, які потребують судового рішення. От людина потрапляє до СІЗО, і суд має протягом 72 годин вирішити, відпустити її чи заарештувати. Або хтось помирає, і треба прийняти рішення по спадщині… Тобто це - живий організм.

Друга ж, у якої було багато опонентів, у першу чергу, в судовому корпусі, полягала в тому, що ми створюємо нову систему судів і замінюємо старий склад через публічні конкурси. От ця концепція стала реальністю. До речі, 13 липня президент підписав імплементаційний закон про судоустрій і статус суддів.

За цим законом буде відбуватися таке. Ми повинні - це була моя принципова позиція - провести набір суддів через публічні конкурси, й надати доступ до цих конкурсів не лише чинним суддям, а й загалом юристам із високими професійними якостями. Далі, закон передбачає конкретні строки формування нових судових органів, бо реформа без початку й кінця - це не реформа. Зокрема, протягом шести місяців через публічні конкурси має бути сформовано новий Верховний суд у кількості двохсот суддів. А протягом трьох років з моменту набуття чинності законом має бути сформовано новий склад всіх без винятку апеляційних судів. Бо це - основа судової системи.

Ще новація. Раніше, щоб стати суддею, ти йшов на іспит, і мусив мати або зв'язки, або використовувати корупційну складову. Якщо ти далі розраховував на кар'єрне зростання - наприклад, хотів потрапити в апеляційний суд - тим мав перш пропрацювати не менше 5 років у місцевому суді. Аналогічно, для роботи у Верховному суді потрібен був стаж роботи в судах нижчих інстанцій. Відтак жоден юрист, який працював у приватній практиці, не міг і мріяти стати суддею, хоча б і мав до цього бажання, хист і професійні навички.

Тепер же закон визначає, що кандидатом на посаду, наприклад, судді Верховного суду може бути особа, яка має такі професійні навички: це адвокат, який має 10 і більше років адвокатського стажу; юрист-науковець, який має 10 і більше років наукової роботи. Для кандидатів у апеляційні суди цей же стаж становить 7 років. Звичайно, на конкурс можуть подаватися й чинні судді - але нарівні з людьми, які ніколи не працювали в системі.

Крім кваліфікаційного іспиту, буде перевірка абсолютно всіх кандидатів на антикорупційну складову. Кандидат у суд будь-якого рівня має надати три декларації: максимально повну декларацію про власні доходи й витрати, декларацію на всіх своїх родичів, які працюють у будь-яких державних органах чи мають певні владні повноваження, і "декларацію доброчесності", яка має констатувати, що кандидат не має ні реального, ні потенційного конфлікту інтересів за будь-якими позиціями, визначеними законом про запобігання корупції.

- Хто і як це все перевірятиме?

- Хвалити бога, у нас є два нових органи. Національне антикорупційне бюро надаватиме аналітичну інформацію, також перевірками займатиметься Нацагентство із запобігання корупції. Крім того, закон передбачає створення Громадської ради доброчесності. У них будуть функції моніторингу як декларацій, так і способу й стилю життя судді.

Самі конкурси будуть проводитись онлайн, кожен зможе побачити й почути кандидата на посаду судді. І от якщо успішно відбудуться конкурси до Верховного суду, то ми отримаємо оновлений орган із великими повноваженнями в судовій системі, який уже задаватиме нові підходи.

Крім того, у нас існують судді, призначені на 5-річний термін ще президентом Януковичем. Так от, закон вказує, що після закінчення цих їхніх термінів на їхні посади так само оголошуються публічні конкурси.

петренко

- Ці судді зможуть брати в них участь?

- Як що до них не буде питань у правоохоронних та антикорупційних органів - зможуть, але без жодних преференцій, на загальних підставах.

- А чи можливий у нас інститут мирових суддів?

- Загалом, інститут мирових суддів - це можливість вирішити справу в короткий термін, без судової тяганини. Разом із тим, мирові судді здебільшого притаманні англосаксонській системі. Там вони розглядають дрібні побутові спори між громадянами. Що ж до України, то я - за те, щоб ввести інститут медіації. Це був би спосіб зняти з людини потребу йти довгими колами судового процесу.

Медіаторами можуть бути ті самі адвокати, які б на стадії початку спору в нескладних справах врегульовували цей спір між сторонами, а потім звичайний суддя тільки підтверджував згоду між цими сторонами. Фактично, це й був би той самий інститут примирення.

Наголошу, що відповідні законопроекти розроблені, вони знаходяться в парламенті, і справа тут за депутатами. Понад те, проектів внесено аж чотири, й два з них досить якісні. Я сподіваюсь, що якщо не станеться політичного загострення, в найближчі місяці ми вже можемо отримати цей інститут медіації.

МЕМОРІАЛІВ ІЗ СІЗО РОБИТИ НЕ ВАРТО

- Не так давно в інтерв'ю з заступником Генпрокурора Валентиною Теличенко я почув від неї таку оціночну фразу, що в структурах прокуратури є лише порядку 30 % співробітників, на котрих можна покластися одночасно і в плані чесності, і в плані професійності. У вас є подібне оціночне судження як для наших судів, так і власне для структур Мінюсту?

- Я почну від зворотнього. Коли я на початку 2014 року був призначений на цю посаду, Міністерство юстиції складалося з 26 тисяч співробітників. Ми були одним із "монстрів" у системі уряду, більше за нас співробітників було лише в МВС. А на сьогоднішній день у Мінюсті працює 12 тисяч людей.

І це не було просто механічне скорочення. Ваші колеги ще тоді ж, на початку 2014 року, питали, наскільки я збираюсь скоротити Міністерство юстиції. Я відповідав - настільки, наскільки буде потрібно.

Ми відмовилися від Реєстраційної служби, яка була однією з найбільш корупційних. Ліквідували райуправління юстиції, які займалися радянщиною й жодного сервісу не надавали. В облуправліннях ми провели публічні конкурси на всі керівні посади, а в маленьких населених пунктах заводимо бюро правової допомоги. Ці бюро надаватимуть безплатну адвокатську допомогу українцям.

Повертаючись до вашого запитання… Я думаю, понад половину людей, які зараз працюють у нашій системі, - це ті, на кого можна покластися. Я б сказав, це - 60 - 70 %, бо більшість із них прийшли за останні два роки, через публічні конкурси.

- Нові сервіси вводяться, це факт, але є певні "але". Я сам кілька місяців тому міняв паспорт (через його пошкодження). Звернутись потрібно було в новий сервісний центр. Там був ввічливий персонал, гарне обладнання, не було черг. Але перед тим усе одно необхідно було з'їздити в "старий" паспортний центр і вистояти там три години в черзі, причому, як виявилось, заради однієї-єдиної печатки. Переді мною стояла жінка на милицях - тому що просто не було стільців, щоб сидіти… Знаєте про такі реалії?

- Так, старий апарат намагається опиратися, бо нововведення не просто позбавляють їх роботи, а й позбавляють можливості "заробляти". Я це пройшов на прикладі реформи Реєстраційної служби… Але от ті самі паспортні столи - це, на жаль, не компетенція Мінюсту, за це відповідає МВС.

- Гаразд. Натомість у вашій компетенції перебуває пенітенціарна служба. Якраз на початку минулого місяця сталися значні заворушення в колонії № 6, у тоді ще Кіровограді. В цій колонії вони стаються буквально щороку, й Революція гідності тут нічого не змінила, як і в багатьох інших колоніях…

- (Зітхає) Я тому й почав реформу Пенітенціарної служби. Але, повірте, це дається важко. З одного боку, Служба наче підпорядковувалася Міністерству юстиції. А з іншого - це була фактично цілком незалежна структура. "Держава в державі", зі своїми правилами і своєю, величезною, корупцією… Я обіцяв екскурсію для журналістів в одну з установ, щоб наочно показати, яку реформу й чому ми започаткували; я вас запрошую.

Що ж стосується конкретного випадку, який ви згадали, то ми звернулися до Пенітенціарної служби, щоб вони провели розслідування по умовах, в яких там перебувають люди. Але ми розуміємо, що таке розслідування може бути не зовсім об'єктивним. Тому ми намагатимемось створити спеціальну робочу групу з правозахисників, яка теж займеться цим питанням. Міністр має повноваження надавати доступ до будь-яких установ позбавлення волі особам, які не працюють у цій установі, і я маю намір цим правом скористатися в даному випадку.

- Раз ми заговорили про в'язниці, то чи не могли б ви детально роз'яснити проект приватизації Лук'янівського СІЗО? Бо в соцмережах, і навіть у ЗМІ, ходять найрізноманітніші чутки на цю тему.

- Так, я звертав увагу. Причому іноді ці чутки розпускаються навіть співробітниками пенітенціарної системи.

Факти ж такі. Не йдеться про приватизацію тюрем чи, в нашому випадку, СІЗО. Йдеться про умови утримання людей, які ще не є злочинцями, які ще можуть бути виправдані. І ось така людина потрапляє в СІЗО, де умови значно гірші, ніж у колоніях, де треба просто виживати. Тому ми вирішили, що треба будувати нові СІЗО.

Але як будувати? За рахунок бюджету - коли країна воює, коли є проблеми з соціальними виплатами? Це неправильно. Тому ми обрали модель державно-приватного партнерства. Не всі знають, але з 26 українських СІЗО 22 знаходяться в центральних частинах міст, часто - в історичних частинах. Між іншим, це не дуже позитивно і з моральної, і з безпекової точки зору. В Чернівецькому СІЗО, наприклад, є окремий блок для "довічників", а через стінку - школа. З вікон школи видно СІЗО.

Тому ми вирішили винести ці СІЗО за межі міст. Як це зробити без залучення бюджетних коштів? Тільки за допомогою інвестора. На першому етапі ми плануємо винести на публічні конкурси 4 - 5 СІЗО. Це - Лук'янівське, а також відповідні установи у Львові, Одесі, Чернівцях…

Ідея така. Інвестор отримує вимоги й технічну документацію на побудову нового СІЗО. Держава надає земельну ділянку за містом. А після того, як в обумовлені строки інвестор збудує нове СІЗО і його прийме державна комісія, він, цей інвестор, отримує майданчик у центрі міста, на якому розташоване старе СІЗО, з його спорудами та інфраструктурою. Й може там збудувати те, що його цікавить.

Це - ніяка не приватизація, це - обмін. Ми залучили до цього процесу ЄБРР, який навіть готовий брати участь у співфінансуванні проектів. Ми також ведемо переговори з урядом Норвегії, щоб вони виступили партнерами в будівництві нового СІЗО в одній з областей. У них була така практика в Молдові, де вони збудували кілька колоній повністю за рахунок донорських коштів.

На початку цієї осені ми плануємо оголошувати відповідні конкурси на залучення інвесторів. Щоб наступного року почати роботи.

- А чи може бути включена в технічні умови по тому ж Лук'янівському СІЗО вимога зробити з частини тих споруд якийсь меморіал?

- Таких планів нема. І, на мою думку як громадянина, ні з яких СІЗО меморіалів робити не варто.



Олександр Михельсон, "Цензор.НЕТ"
VEhrdlVXNDVRekV3V1V4U1owNURNVEJNTTFGMWRFTXJTVTVEWmpCTVJGRnpkRU14TUV4ME9EQktSRkYxT1VNeE1FeHlVbWRrUTNjd1RETlJkRTVIUVVsT1EyTXdUR3BTYUdSRE1UQk1kbEpxVGtkQ01FdzNVWFpUT0hZd1NucFJkVTVET1RCWk4xSm5aRWRE
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
   
 
 
 вверх