EN|RU|UK
 Политика Украины
  5356  19
Материалы по теме:

 ЕКС-СЕКРЕТАР РНБО АНДРІЙ ПАРУБІЙ: "НІ ГОЛОМША, НІ ЗАМАНА НЕ БУЛИ ЧЛЕНАМИ РНБО ТА НЕ ВХОДИЛИ ДО СПИСКУ ЗАПРОШЕНИХ НА ЗАСІДАННЯ 28 ЛЮТОГО 2014 РОКУ"

ЕКС-СЕКРЕТАР РНБО АНДРІЙ ПАРУБІЙ: "НІ ГОЛОМША, НІ ЗАМАНА НЕ БУЛИ ЧЛЕНАМИ РНБО ТА НЕ ВХОДИЛИ ДО СПИСКУ...

22 лютого під час засідання Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони України була оприлюднена стенограма засідання РНБО від 28 лютого 2014 року, що відображає тодішній стан речей в Україні під час російської окупації Криму. Того дня на голосування було винесене питання про запровадження воєнного стану на окупованому російськими військами півострові. Та після оприлюднення стенограми у ЗМІ здійнявся скандал.

Згідно з опублікованими матеріалами, за запровадження воєнного стану в Криму проголосував лише виконувач обов'язків Президента Олександр Турчинов. Та екс-міністр оборони Анатолій Гриценко назвав опубліковану стенограму "неправдивою", заявивши, що з неї прибрали виступи як мінімум двох людей - тодішнього замгенпрокурора Миколи Голомші та екс-начальника Генштабу Володимира Замани. Голомша, в свою чергу, зазначив, що начебто теж голосував за введення воєнного стану в Криму, та до його думки чомусь не дослухались. В РНБО всі вищезгадані зауваження називають спекуляціями, заявляючи, що ні Замана, ні Голомша не виступали на доленосному засіданні РНБО, тому їхніх виступів і немає у стенограмі. А їхні "вигадані спогади є політичним піаром та не відповідають історичній правді".

Як було насправді, ми вирішили запитати у тодішнього секретаря РНБО - Андрія Парубія, учасника тих подій, що має безпосереднє відношення до організації вищезгаданого засідання.


- Пане Андрію, в той час, 28 лютого, 2014 року, коли відбувалось історичне засідання РНБО, Ви були секретарем Ради нацбезпеки і оборони України. Скажіть, за яким критерієм запрошувались учасники на це засідання? У якому статусі там, наприклад, була присутня Юлія Тимошенко?

- Як людина, що мала безпосереднє відношення до організації цього засідання, скажу, що разом з виконувачем обов'язків Президента, головою Верховної Ради Олександром Турчиновим нами було прийнято рішення - окрім членів Ради національної безпеки і оборони запросити на засідання голів фракцій парламенту, оскільки під питанням номером один мало стояти введення воєнного стану. І ми усвідомлювали, що у випадку, якщо дане рішення пізніше не буде підтримане парламентом - це продемонструє ознаки слабкості керівництва Української держави. Це було рішення надзвичайної ваги, і було важливим, аби співучасниками цього рішення могли стати голови парламентських фракцій. Тому що, у разі, якби було прийнято рішення про введення воєнного стану - це питання протягом найкоротшого терміну, згідно з законом, мало би бути винесене на засідання Верховної Ради України і проголосоване. Тому були запрошені представники всіх ключових фракцій. Я, як колишній секретар РНБО, можу сказати, що коли ми розглядали певний напрямок, то практика запрошення осіб, причетних до того чи іншого напрямку, існувала завжди на засіданнях РНБО. Але в той період, найгостріший період, це, на моє переконання, було правильним і виправданим рішенням.

- Скажіть, чи були присутні на тому засіданні пан Замана та пан Голомша?

- Наскільки я розумію, ні пан Замана (екс-начальник Генштабу), ні пан Голомша (екс-замгенпрокурора. - Ред.) не входили ні до перелікучленів РНБО, ні до переліку запрошених на засідання РНБО. І я не пригадую, щоб вищезгадані особи до цього засідання мали якесь відношення. Правда також полягала в тому, що ми проводили засідання прямо в приміщенні Верховної Ради України, і тому я припускаю, що хтось із них міг зайти чи заглянути на засідання. Але їх не було ні серед запрошених, ні серед членів РНБО. Що стосується того ж Андрія Сенченка, наприклад, то він був запрошений на це засідання, оскільки щойно повернувся з Криму, і як депутат від Криму він мав доповісти на засіданні про ситуацію, яка там на той момент відбувалась. Оскільки, наші кримські спецслужби, на жаль, надавали нам завідомо дезінформацію, і для того, щоб володіти інформацією з перших вуст ще одна людина була запрошена. Ні Голомші, ні Замани у тому списку не було.

- Хтось ще, окрім Олександра Турчинова, висловлювався за введення воєнного стану в Криму на той час?

- Дискусія була дуже довга і гостра. Зрештою, стенограма відображає той емоційний стан, який був присутній на тому засіданні. Але, коли відбувалось голосування - за введення воєнного стану проголосував лише Олександр Турчинов.

- Ви особисто були присутні на тому засіданні РНБО і можете чітко відповісти на запитання - чи в повному обсязі оприлюднена в ЗМІ стенограма того засідання від 28 лютого 2014 року?

- Так, звісно. Тим паче, я не просто був присутній на цьому засіданні, а перебував там як Секретар Ради національної безпеки і оборони. І хочу сказати, що до стенограми нашого засідання могли увійти висловлювання і думки лише членів РНБО або запрошених офіційно на це засідання. Усі думки, які там у той час звучали, якщо мені не зраджує пам'ять, вони повністю відображені у стенограмі і передають картину того бурхливого дня.

- Не пригадуєте таких осіб, що були присутніми на засіданні, але не висловлювали свою думку публічно?

- Не можу зараз так пригадати. Можу лише сказати, що часто на тому засіданні відбувались розмови між членами засідання, але вони (ці розмови. - Ред.) не входили і не могли увійти до стенограми, оскільки там відображались лише ті думки, які були висловлені публічно, шляхом надання слова, а не розмови між собою, які під час наради, звичайно, лунали в різних куточках залу.

- Чи доцільно, на Вашу думку, сьогодні було взагалі оприлюднювати цю стенограму? Яка мета такого кроку? І чи містить цей документ через два роки поспіль якісь, справді, секретні дані, на чому наголошує та ж пані Тимошенко, яка назвала публікацію стенограми у ЗМІ "злочином"?

- Фактично, сьогодні дана стенограма, на мою думку, не містить даних, які могли би бути на сьогодні секретними. Якби ми опублікували її саме в той період - це було б, справді, небезпечно. Тому що стан, в якому перебувала тоді Українська держава і силові органи - він, дійсно, був надзвичайно вразливим. Але сьогодні, коли ми маємо зовсім іншу ситуацію в силових органах та в секторі безпеки - це не становить якоїсь загрози для національної безпеки держави. І, очевидно, в той час, коли йдуть дуже жорсткі спекуляції з багатьох тематик того періоду - ця стенограма демонструє справжній стан багатьох речей на той час і те, в яких важких умовах ми тоді перебували, коли російські війська стояли по всьому кордону України, коли ми не знали, з якого напрямку чекати наступу, коли ми мали досить обмежений контингент військ, на який могли покластися. Можливо, ця стенограма зніме ряд спекуляцій, які, на жаль, у тому числі й питання безпеки, стали для багатьох політиків своєрідними пропагандистськими штампами і використовуються у політичній боротьбі. Очевидно, логіка оприлюднення цієї стенограми була в тому, аби розвіяти багато з тих пропагандистських міфів і дозволити суспільству відчути атмосферу тих днів.

- І на завершення, оглядаючись назад, через два роки поспіль, як Ви вважаєте, як могла б повернутись історія, якби більшість на тому засіданні проголосувала все ж таки за введення воєнного стану в Криму? Чи було це доцільно в той час, зважаючи на надзвичайно складну ситуацію в безпековому секторі країни, на нерівні можливості наші й противника?

- Історія не має поняття "якби". Але сьогодні я можу сказати, що перед нами в той час стояло два завдання, і досить важливих завдання. Перше - це унітарний захист нашої держави, захист від російського вторгнення. А друге, теж надзвичайно важливе, політичне питання обрання Президента України. Оскільки, мало хто пам'ятає, російська пропаганда у той період на весь світ кричала про те, що в нашій країні немає легітимної влади, що владу в Україні захопила "хунта", і навіть відкликали своїх людей з посольства. Ситуація, справді, була складна, і рівень дискредитації України Росією у намаганні ізолювати нашу країну був дуже високий. І тому перед нами стояло питання одночасно і дати відсіч військовій агресії, і якомога швидше провести вибори Президента. Як відомо, воєнний стан, згідно з законом, не дозволяє проведення виборів на території держави. І звичайно, не вирішивши політичне питання обрання Президента на демократичних виборах, було би тяжко на міжнародному рівні домогтись, зокрема, введення санкцій проти Росії та інших питань. Тому не було однозначного вибору. Доводилось вирішувати одночасно і завдання військове, і завдання дипломатичне, починати оборону нашої країни, і підготовку до президентських виборів. Тому потрібно враховувати усі фактори того часу для того, щоб вийти на розуміння того, яке рішення було б тоді оптимальним. Та сталося так, як сталося. Як на Майдані, так і під час АТО. Фактично потрібно було приймати надзвичайно складні рішення, і я думаю, час демонструє, що ці рішення приймались правильно. Єдине, що погано, коли на основі тих непростих днів починаються політичні спекуляції, які мають на меті не інтереси держави, а здобуття власних рейтингів. Ось це мені здається неприйнятним в такий важкий час. Всі мають бути плече до плеча і не допускати взаємознищення шляхом політичних спекуляцій.

Вікторія Мазур, "Цензор.НЕТ"
TUVvM1VYVjBRell3V1ZCUmRqbERkekJaWWxGMVRrZFFTVTVEWVRCWlJGSnBPVU00TUV4QmRrdzVRMVF3VERkUmRUbERLekJNZWxKcFRrTjNaazVEWmpCTVJGSm5Ua2RFTUV4SVVYVk9RelZtVGtOcE1GbFFVbWRPUjBnd1RHcFJkbVJES3pCTVNYWk1PVU1yTUV4eVVYVjBSMFF3VEM5UmMwNUhSekJNYWxKcU0zcFJiMlJEWkRCS1NGRnVibnBSYlhSSFFUQlpkbEYyUVQwOQ==
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
   
 
 
 вверх