EN|RU|UK
 Политика Украины
  13513  24

 ВОЛОДИМИР ОМЕЛЯН: ПРОТИ НАС ПРАЦЮЄ МАШИНА ЛЮДЕЙ, ЯКІ ВСЕ ЖИТТЯ ХАРЧУВАЛИСЯ ЗА РАХУНОК МІНІНФРАСТРУКТУРИ

"Цензор.НЕТ" розпитав заступника міністра інфраструктури Володимира Омеляна про причини відставки команди Андрія Пивоварського, рік роботи в Міністерстві; про те, хто заважав проведенню реформ, про тиск окремих народних депутатів, а також про ситуацію на авіаринку України та корпоратизацію "Укрзалізниці".

Кілька місяців однією з топових тем українського політикуму була відставка або переформатування уряду. Політики, експерти та журналісти думали-гадали, хто може піти, а кого звільнятимуть та мінятимуть. Тим часом урядовці самі почали проявляти ініціативу. Очільник Міністерства охорони здоров'я Олександр Квіташвілі не витримав ще влітку й написав заяву. В грудні подав у відставку міністр інформполітики Юрій Стець. Слідом - міністр інфраструктури Андрій Пивоварський. Причому не сам, а з усією командою. Правда, чи проголосують депутати за його звільнення - поки питання відкрите. Хоча один із заступників міністра Володимир Омелян перешкод для цього не бачить.

омелян

"ВСІ ФРАКЦІЇ ОДНАКОВО ПРИСУТНІ У "СІРОМУ" ЖИТТІ ДЕРЖАВИ"

- Вся команда міністра подала у відставку. Однією з головних причин Пивоварський назвав низькі зарплати. Вважає, що чиновники такого рівня мають отримувати по тисячі євро. Де брати такі кошти?

- Ми командно прийшли, так само і йдемо. Без скандалів та інсинуацій, що хтось не хоче, тому хапається за крісло чи впирається в двері. Ми чітко зробили те, на що у нас була можливість. Питання далеко не в грошах. Хоч це є безумовним фактором, щоб мотивувати людей, які працюють у Міністерстві, та втримати якісний рівень роботи. На жаль, те, що нам обіцяли - про фонди, європейський рівень та підхід, не сталося.

- Чому?

- Тут є підсвідомий чинник: "Якось та й буде - як 25 років до того". Але деяким людям вигідно тримати державних чиновників на "голодному пайку". Тоді ти оптом купуєш вертикаль будь-якого міністерства за достатньо помірковані гроші та робиш, що хочеш. Так, наприклад, було тут до нашого приходу. Дай Бог, після такого вже не буде. Однак ми не можемо цього гарантувати. Бо така сумна практика українських реалій. З одного боку, держслужбовці є бідними церковними мишами, з іншого - почувають себе краще, ніж окремі стартапери чи початківці-мільйонери.

- За рахунок чого? Додаткових прибутків, отриманих нечесним шляхом?

- Так. Ми всі говоримо про корупцію в Україні. Однак коли просимо показати корупціонерів, вони починають кричати: дайте судові докази. Складається враження, що цього явища у нас взагалі немає, бо в суді нічого не відбувається. Нам для себе треба чітко визначити: ми корумпована країна чи ні, здолали ми корупцію чи поки знаходимося на цьому шляху.

- За вашими відчуттями, на якому етапі ми зараз знаходимося?

- Чесно кажучи, на сумному. Ми бачимо нечисленні обшуки чи скандали, які потрапляють у пресу, коли у чиновника нижчої ланки знаходять декілька мільйонів доларів готівкою, діаманти чи автомобілі, - це сумна картинка.

- У вашому Міністерстві були подібні приклади?

- У нас був тиск. Нам пощастило перші кілька місяців його витримувати. Якби були якісь щонайменші факти того, що ми створили свої офшори чи непомітно збагатилися, це б давно було в пресі. Бо проти нас працює серйозна машина незадоволених людей, які все життя безвідмовно харчувалися за рахунок Міністерства, залізниці чи інших ласих об'єктів. Йдемо ми спокійно. Але як буде далі, я не знаю.

- Ви й раніше звертали увагу на замовні матеріали проти вашої команди. Можете зараз озвучити, хто замовники?

- Ми чітко знаємо, хто. Але коли назвемо прізвища публічно, вони вимагатимуть доказів у суді. Тоді все замкнеться. Скажу, що йдеться про одну з найбільших ФПГ України. Вона була дуже незадоволена низкою речей, які відбувалися навколо неї, як вважали ті люди, традиційного бізнесу. Він полягав у тому, що за рахунок держави вони збагачувалися.

- Як саме?

- Несправедливим тарифоутворенням, орендними ставками за користування державним майном, сумнівним походженням об' єктів у їхній оренді чи власності.

- Також ви розказували про тиск з боку депутатів. Процитую: "Вони приходили і говорили: давайте ми зараз тут запустимо фантастичну схему, яка вже погоджена з першими особами держави". Зрозуміло, прізвищ цих людей ви теж не назвете...

- Я для себе сформулював певний мессидж. На даному етапі поки утримаюся від того, щоб його озвучити. Правда, деякі депутати вже встигли образитися. Це ті, хто приходили. Таке життя.

- Скажіть хоча б, з яких фракцій ці депутати?

- А справа не у приналежності до політичної сили. Біда України в тому, що всі фракції однаково присутні у "сірому" житті держави. Найбільша проблема, що навіть при зміні команди вони непомітно залишаються в доступі до державних ресурсів.

- Про які саме схеми йшлося?

- Свого часу Володимир Шульмейстер разом з Олексієм Соболєвим написали дуже гарну статтю, як грабується державне майно. Я не хочу їх повторювати. Якщо коротко, ці схеми дуже примітивні. Там немає нічого розумного. Ти взяв задешево, дав кілька хабарів по всій горизонталі влади, де вирішуються ці питання, рішення швиденько погоджуються через наявність колективної безвідповідальності та й усе.

- Винного знайти потім неможливо?

- При бажанні можна. Але мало в кого воно є.

- Як можна відучити депутатів від такої звички?

- В цьому беруть участь не лише депутати, але й бізнес. Мають бути показові засудження тих, хто винен. Необов'язково за хабар. Можна, наприклад, за несплату податків.

- Тобто просто правоохоронні органи повинні виконувати свою роботу.

- Безумовно. Без цього нічого хорошого не буде. Те, що ми не беремо хабарі, чудово. Але заходять "збоку чи зверху" та все одно вирішують своє питання. А ти із здивуванням бачиш: те, у чому ти відмовив місяць тому, вже кілька днів прекрасно працює.

- Але в Україні змінилася влада через криваву Революцію гідності. Чому не відбулося якісного оновлення?

- Нещодавно приїжджали іноземці-експерти, які допомагають нам в роботі. Ми зібралися разом і дивилися фільм про Майдан "Winter on Fire ". У них був шок. Вони люблять Україну, співчувають, допомагають. Коли подивилися, як ми з камінням та дерев'яними щитами йшли проти міліції, сказали: "Це Середньовіччя".

Особисто я побачив багатьох людей, які витягували інших з поля бою, а потім ішли у владу та займалися корупцією. Для себе я цього не можу зрозуміти. Ти ж міг загинути, а через три місяці робиш те саме, проти чого сам боровся. На жаль, цей бар'єр ми досі не перейшли.

- Можливо, він нездоланний?

- Та ні. Його можна подолати. Кожна країна має свій рецепт.

- У Китаї розстрілювали. Але це ж негуманно.

- Це недемократично. Кажуть: краще, щоб революція проходила через зміну облич, а не гільйотину. Але кожна країна для себе робить вибір самостійно.

"МИ ВІДЧУТНО ЗАВ'ЯЗЛИ У БЮРОКРАТИЧНОМУ БОЛОТІ"

- Давайте повернемося до питання вашої відставки. Рішення було командним. Коли його прийняли?

- Я не скажу, що це було зроблено протягом одного дня. Невдоволення та розуміння того, що ми доходимо до певного провалля, накопичувалося. Ми отримували все більше сигналів, що далі не просунемося. Тому порушили це питання перед керівництвом. Зокрема Андрій Пивоварський багато спілкувався з цього приводу.

Плюс, ми відчутно зав'язли у бюрократичному болоті. Усвідомили: всі ті речі, які пропонуємо, змушені продавлювати. Це відбувається нешвидко, втрачається темп, а отже і ефект. Ми це почали розуміти десь у вересні-жовтні. 11 грудня вийшли з такою ініціативою.

- Це в уряді ваші пропозиції гальмували?

- Справа не тільки в уряді. Безумовно, Кабмін - механізм виконавчої влади. Але є й інші гілки влади. Маємо дивну систему. У нас парламентсько-президентська чи президентсько-парламентська республіка?

- За законом парламентсько-президентська.

- Бачите, за законом - один варіант, а реальність трохи інша.

- Ви натякаєте на протидію з Адміністрації Президента?

- Ні, я говорю про те, що рішення повинні бути однаковими на всіх рівнях, для всіх гілок влади. Якщо ми почали реформи, то робимо їх. Якщо взялися змінювати країну, то так і діємо. Але достатньо часто виходить: тут реформу проводьте, а тут - ні.

- Але маємо приклад реформи поліції.

- Я щиро тішуся з цього та аплодую з тих досягнень, які нам відомі. Але я знаю, наскільки це все хитке. Якщо не буде забезпечено нормальних умов та сталого розвитку, нічого з цього всього не буде. Нова поліція в секунду розчиниться у вирі минулого, яке знову рвоне вперед.

- Де гарантія, що Верховна Рада відпустить Пивоварського?

- Стовідсоткових гарантій ніколи немає. Особливо в політиці. Але ми налаштовані рішуче. Ми ж не примхливі дівчатка, які сказали: нам набридло, тому ми йдемо. При нинішньому наборі факторів - відсутності політичної волі, реальних змін та якісного рівня зарплати, який може втримати колектив, нам тут нічого робити.

- За відставку Квіташвілі не проголосували. Стець написав заяву - не розглядали...

- Ми сподіваємося, що голоси знайдуться. Андрій Миколайович у це вірить. Я був би радий його відмовити, якби змінилися ті фактори, які заважають нашому розвитку.

- Але чи є якісь домовленості з депутатами про підтримку відставки?

- Працюємо. Я вже відчув, що деякі депутати точно підтримують нашу відставку (всміхається. - О.М.).

- Якщо говорити не лише про вашу команду, а в цілому по Міністерству, люди звільняються? У квітні нам в інтерв'ю ви розказали, що тоді за власним бажанням пішли близько 20 відсотків працівників.

- У нас сформувався нормальний кістяк. Є природна заміна - хтось шукає кращої долі в інших міністерствах чи бізнесі, хтось просто не витримує та звільняється. Зараз ротація на рівні п'яти-семи відсотків. Міністерство непогано вкомплектоване. Але перед нами стоять завдання набагато масштабніші. Бо коли ми порівнюємо наш бюрократичний апарат із Заходом, забуваємо, що там існує цілий ряд потужних інституцій, які спеціалізуються на певній проблематиці. У них не державний чиновник вигадує, яким буде закон про азартні ігри чи про надра. Винаймається профільна структура, яка за гроші готує продукт. Він обговорюється усіма учасниками ринку, формується державна політика, а тоді його вносять на розгляд уряду. В Україні це переважно відбувається таким чином: хтось щось придумав, збираються дві-три людини з департаменту, які щось починають писати, залучаючи зовні фахівців чи лобістів. Потім цей продукт пропихається руками і ногами. Тому ми намагалися сформувати свій кістяк так, щоб він був готовий реагувати на будь-які виклики чи загрози, оперативно відпрацьовувати та продовжувати ті реформи, які ми запустили. Але без державної політики, створення нормального фахового підґрунтя для державної машини, це працювати не буде.

- Пивоварський заявив, що може повернутися у бізнес. Ви чим плануєте займатися після звільнення?

- Не знаю. Поки не готовий сказати. У мене є план - тиждень відіспатися, а потім буде видно.

"БОРИСПІЛЬ" ПОКАЗУЄ СТАБІЛЬНЕ ЗРОСТАННЯ"

- Ви обіцяли, що збудуєте першу бетонну дорогу на Донбасі, щоб "усі побачили чітку різницю між цивілізацією та ордою зі Сходу". Чому цього не сталося?

- На жаль, у цьому питанні німці поки нам не допомогли. Ми планували залучити 50 мільйонів євро кредиту ФРН на цю відбудову. У нас було три об' єкти, які ми запропонували - модерізація тепловозів, відбудова мосту та дорога від Маріуполя до Кривого Рогу або Дніпропетровську. Хотіли зробити її бетонною. Але цю ідею вони не підтримали.

Була переглянута структура витрат цього кредиту. Значна частка пішла на макрофінансову допомогу напряму в бюджет. Багато на себе взяло Міністерство енергетики. Нам лишилися крихти - в рамках цього проекту ми лише модернізуємо близько 50 тепловозів. Але сподіваємося, що купимо унікальну річ, якої в Україні немає. Це механізм для автоматичного встановлення електромережі для "Укрзалізниці", який має десь у три рази збільшити швидкість електрифікації колії.

- Коли було домовлено про цей кредит?

- Це ініціатива Меркель та Яценюка, яка з'явилася в березні цього року. Ми її відпрацювали. Все йде успішно. Сподіваюся, наступного року приступлять до роботи.

- Але як взагалі залучати інвестиції в країну, коли тут такий рівень корупції?

- Дуже складно. Але шанси є. Ключове - довіра та стабільність. Інвестори до нас приходять, вивчають ситуацію, бачать, що хлопці хабарів не беруть, мають голову та тримають слово, тоді починають розмову. Наприклад, зараз проходять цікаві переговори із китайською стороною. Є ряд компаній, які готові працювати та заходити на ринок навіть у цих умовах.

- У яку саме галузь?

- Йдеться про інфраструктурні об'єкти - залізниця, порти, можливо, захопимо річковий транспорт та авіацію. Поки зарано щось говорити, бо ми знаходимося в стадії переговорів.

- До речі, про авіацію. Чи падає у нас пасажиропотік на авіаперевезеннях?

- Зараз майже ні, знаходиться на рівні минулого року. А аеропорт "Бориспіль", навпаки, показує стабільне зростання - в межах декількох відсотків, але щомісяця. Є проблеми із заходом іноземних компаній в Україну. Але вони дворівневого характеру. Перше, європейські авіакомпанії чекають підписання Угоди про "відкрите небо" між Україною та ЄС. Після того готові заходити. Друге, є проблема із доходами українців - вони найнижчі в Європі. А для розвитку авіаперевезень необхідні платоспроможні пасажири.

- Коли буде підписана Угода?

- Обіцяли в грудні. Половина місяця вже минула. Чекаємо. Крім того, якщо скасують візовий режим, це теж буде додатковим стимулом. Але ж питання не лише в тому, щоб купити квиток на літак. Треба щось з'їсти, купити, поспати. На це все потрібні кошти. Тому наскільки масовими будуть польоти - велике питання. Наприклад, у американських компаній, які розглядають варіант заходу на український ринок, картинка трохи інша. Але у них може виникнути проблема із заповненістю першого класу, що є важливою часткою рентабельності польоту.

- А яка ситуація з Wizz Air?

- Вони просто закрили українську реєстрацію. Формально присутні на українському ринку. Але у них є низка питань до того, якою буде економічна ситуація в Україні. Дай Бог, щоб ми розвивалися та йшли вперед.

- Коли "Бориспіль" вже отримає офіційного керівника?

- Уряд погоджує кандидатуру.

- Ним буде Юрій Солончук?

- Ним буде та людина, яку призначить Кабмін. А взагалі, я вважаю, що нам треба спробувати нормальний бізнес-підхід, коли уряд наймає потужну кадрову агенцію світового рівня та розказує, які позиції треба заповнити. Вони вносять свої пропозиції, Кабмін приймає рішення, підписує контракт із кандидатом, і він починає працювати.

- Україна закрила повітряний простір для Росії. Які втрати понесли?

- Вони не такі страшні, як розписували в ЗМІ. Це було політичне рішення проти країни-агресора у контексті загальноцивілізаційного виміру. У час війни піднімати економічне питання не зовсім коректно. Бо кожна вбита людина - це вже величезна втрата. Тому це був з нашого боку абсолютно свідомий крок. Перше, ми хочемо економічними важелями тиснути на Росію, доводити, що їхня позиція неправова. Друге, таким чином знизили ризики теракту. Знаючи дух російського керівництва, не могли виключати, що на території України може статися щось подібне до того, що трапилося в Єгипті. Це була реальна загроза.

- А Росія які понесла збитки?

- Російські компанії переживають в рази більші збитки, аніж українські. Хоч їхня преса показує зовсім іншу картинку. Мовляв, таким чином "українці вистрілили собі в ногу". Ми впевнені, що "влучили їм в голову".

- Все ж, про які приблизно суми йдеться?

- З їхнього боку - щонайменше десятки мільйонів доларів. У нас - певний дискомфорт у "Украероруху". Але з ним таке відбувається не лише через перекриття транзиту для російських літаків територією України. Проблеми почалися після початку військових дій Росії, коли певні важливі повітряні транспортні коридори були закриті.

омелян



"ПРИВАТИЗАЦІЯ "УКРЗАЛІЗНИЦІ" НЕМОЖЛИВА"

- "Укрзалізниця" теж не має повноцінного керівника. Зараз виконує обов'язки Олександр Завгородній. Коли це питання буде вирішено?

- Ми подали проект розпорядження про оголошення конкурсу до Кабміну. Тепер справа за урядом.

- Зараз проходить корпоратизація "Укрзалізниці". Багато хто нарікає, що це буде не на користь державі, бо акціонери робитимуть, що захочуть.

- Це спекуляції. Бо єдиним акціонером "Укрзалізниці" є і завжди буде держава. У окремих фінансово-промислових груп є бажання просто зупинити цей процес та залишити все, як було раніше. Бо у "мутній воді легше рибу ловити".

- Приватизація можлива?

- В жодному разі ні, це заборонено законодавчо. Ми бачимо досвід інших окремих залізниць, які приватизовувалися. Це їм користі не додало. Якщо вдасться сформувати прозору структуру управління, як ми запропонували державі, і змусити окремі політичні партії забути, що "Укрзалізниця" може бути спонсором їх власних бажать, компанія процвітатиме, залишаючись у 100 відсотків державній власності.

- В пресі було багато плутанини про те, що "Укрзалізниця" зменшить кількість маршрутів чи, навпаки, запустить додаткові нічні потяги. Які насправді тут плани?

- Відбувається переформатування сітки. Зменшення кількості маршрутів не буде. Зараз, навпаки, більше потягів, аніж було раніше. Ми ввели додаткові потяги на весь період новорічних свят. Наприклад, запускаються прямі потяги зі Сходу на Захід, бо були скарги на те, що всі йдуть через Київ.

Ще хочу зазначити, що у нас - максимальна заповненість. Є окремі напрямки, коли квитки розкуповують за місяць до відправлення потягу. Ми провели перевірку, бо хвилювалися, що це може бути спекуляція. Але виявилося, що по всіх напрямках продажу все більш-менш рівномірно. Люди, дійсно, хочуть їхати.

- А ціни на квитки будуть піднімати?

- На 2016 так рішення не прийняте. Але якщо я скажу, що цього ніколи не станеться, це буде неправильно. Ми намагаємося максимально помірковано до цього підходити, щоб не було ніякого сплеску. Розуміємо, що ціна квитка - соціально відчутний елемент для громадян. Тому дуже обережно до цього ставимося. Але є інша сторона медалі: якщо ми залишимо нинішній стан, все може зупинитися. Інфраструктура зношена на 90 відсотків, оновлення немає.

Мені нещодавно колега на Фейсбуці написав, що проїхав сто кілометрів електричкою, заплатив 20 гривень, а за п' ять кілометрів на таксі віддав суму - в рази більше. Ми повинні порівнювати й ці речі. Не можемо їхати супердешево і при цьому не перетворитися на індійську залізницю, коли люди висять один на одному.

- До речі, зараз багато пасажирів надають перевагу "Інтерсіті". Чи буде збільшена кількість маршрутів цих потягів?

- Планується. "Укрзалізниця" заклала у фінансовий план на 2016 рік значні кошти. За рахунок цього хочемо не лише закупити нові швидкісні потяги, але й оновити рухомий склад, тягову силу. Сподіваємося, що це хоч частково запустить економіку України, бо до цього виробництва причетні багато інших галузей.


Ольга Москалюк, "Цензор.НЕТ"

VEhrdlVXNTBRemd3VEZoUmRUbEhVREJNTVRnd1NucFJkblJIUWpCTWNsRnpUa00zTUZrM1VYVnBSRkZ1ZEVNM01GbDZVWE01UTNkTWVTOVJiazVETkRCTU0xRjFUa001TUZsVVVtZE9RM2N3V1VoU1ozUkhRVEJaVUZGMWRFZERNRmxRVW1kT1Iwdz0=
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
   
 
 
 вверх