EN|RU|UK
 Политика Украины
  19084  87
Материалы по теме:

 ВАСИЛЬ ГАЦЬКО: "ПЕРЕДЗВОНИВ БОНДАРЕНКО. КАЖЕ: "ЮЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА ПОПРОСИЛА ПЕРЕПИТАТИ, ДЕ ЇЙ ВІД ТЕБЕ ХОВАТИСЯ? В ЛІСІ?"

Лідер "Демократичного Альянсу" та депутат Київради Василь Гацько про виборчу кампанію на посаду мера Києва, зустрічі з нинішнім очільником столиці та своїм конкурентом Віталієм Кличком, про його помилки та прорахунки. Цензор.НЕТ продовжує цикл передвиборчих інтерв’ю.

Василь Гацько - молодий політик. Йому 33, у владі він трохи більше року. Хоча вперше серйозно засвітився на українських телеекранах у квітні 2013 року. Тоді його заарештували під "Межигір'ям" за акцію протесту. П'ять діб відсидів у райвідділку в Боярці під Києвом. Сьогодні він засідає у Київській міській раді. Працює в опозиції до чинної влади. Через невдоволення її діями пробує свої сили на виборах мера столиці. Окрім Києва, члени "ДемАльянсу" балотуються в 14 містах та двох районах.

гацько

"СЬОГОДНІШНІ ДЕПУТАТСЬКІ ФОНДИ Є ТИМ САМИМ ПІДКУПОМ ВИБОРЦІВ. ЙДЕТЬСЯ ПРО 60 МІЛЬЙОНІВ"

- У ході передвиборчої кампанії нинішній мер Віталій Кличко підвищує зарплати освітянам та медикам, його донедавна основний конкурент Борислав Береза закриває казино. Ви ходите в гості до людей. В цьому ваша фішка?

- Це комфортний формат, завдяки якому можна пояснити свої абсолютно відмінні позиції щодо управління містом та почути думки людей.

- Звідки взяли цю ідею про проведення зустрічей на квартирах?

- Ми самі придумали. Зрозуміли, що треба говорити про Київ, коли всі обговорюють контрактну армію. У нас немає можливостей спілкуватися про місцеву тематику на національних медіа. Тому ми вирішили окремо проводити зустрічі на вулиці та на підприємствах, а також такі "квартирники". Власники туди запрошують своїх знайомих та друзів. Півтори- дві години ми з ними говоримо про місто.

- Ви ходите до друзів чи до незнайомих людей?

- Перший "квартирник" був у родині Наталки та Сергія Діденків. Господарів я знав, решту присутніх - ні.

- Що обговорюєте? Чи просять вас про щось?

- Наша цільова аудиторія - сучасні та прогресивні люди. Ми з ними говоримо однією мовою. Тому дискусій на кшталт "зробіть", "дайте" немає. Ділимося думками про самоорганізацію та серйозні проблеми Києва. На жаль, частину завдань та функцій міста та держави важко перекласти на самих людей. Є глобальні завдання, які повинна виконувати міська влада. Наприклад, питання освіти або житлово-комунального господарства за винятком ОСББ.

- Але формат "кватирника" передбачає присутність невеликої кількості людей. Погодьтеся, зустрічі на вулицях є більш дієвим механізмом для того, щоб донести інформацію.

- Це так. Але на наші "квартирники" приходять люди, які є лідерами громадської думки. Дуже ймовірно, що вони стануть такими провідниками наших ідей до решти киян. Ми женемося не за кількістю. Важливо те, ким є ці люди.

- А також те, хто піде на вибори.

- Думаю, наш виборець піде. Пам'ятаю, у 2014-му за пару тижнів до дня виборів міського голови та Київської міської ради соціологи показали нам нові дослідження. Там ішлося про те, що "ДемАльянс" без підказки знають три відсотки. Всі вони прийшли на вибори й проголосували за нас.

- Але тоді вибори були після Майдану, де "ДемАльянс" вдало засвітився, зокрема наліпками, як то "Янукович - підарешт!". Певне, це теж зіграло свою роль. Чому тоді тільки три відсотки?

- Ми тоді не ставили собі за мету конвертувати це в якісь електоральні дивіденди. Для нас було вкрай важливо, щоб протест не загас. Бо ми на Майдані побачили: політики, які представляли опозицію та частину суспільства, яка не сприймала Януковича, вагалися. Зокрема, плуталися у вимогах. Відчувши цей страх, ми вирішили піти на випередження й запустили наліпкову кампанію із ультиматумом: відставка Януковича. За два тижні ця ідея стала спільною - від неї вже не було куди ховатися. Для столиці ще були: "Київ, вставай". По країні - "Всі на Київ". Ми досі їх зустрічаємо в місті. Але під час цієї виборчої кампанії наліпки собі не дозволяємо. Тому що вони засмічують місто і виправдані лише в умовах боротьби за свої права та свободи.

- "ДемАльянс" весь час себе позиціогував як партія не лідерського типу. Тепер все зосередили на вас. Чому так?

- Через мерські вибори. Політика у всьому світі персоналізована. Це навіть чесно по відношенню до виборця - показувати членів команди. Це не лише Гацько, але й інші люди. Нам є що розповісти про членів "ДемАльянсу". Ми це робимо.

- Щодо вашої особистої реклами, хто боїться Гацька, є багато критики. Зараз не жалкуєте, що обрали саме такий варіант?

- Звертати увагу потрібно на програму та ідеї. А реклама - це спосіб для приваблення.

- То це була така провокація?

- Так. В умовах відсутності доступу до національних медіа та крихітного фінансового ресурсу були змушені піти на такий крок, щоб привернути увагу до головного. Він спрацював. Ми витратили на це копійки. Бо бордів по місту фактично не було, але про них говорив весь інтернет та на телебаченні у різних шоу, на радіо. Досі жартують та іронізують. Тепер, коли посеред сотень бордів, де всі розказують, які вони хороші, ми виділилися, можемо предметно говорити про Київ. Тому проводимо дискусії про те, яким має бути наше місто, комфортне для життя.

- Ви кажете, що витратили копійки. Це скільки?

- 60-70 тисяч гривень.

- Хто запропонував саме таке формулювання, як "Юля боїться Гацька"?

- У нас не було можливостей залучати команду відомих технологів. Маємо друзів, які працюють у сфері реклами та комунікації. Всереди "ДемАльянсу" була не менша хвиля шоку щодо такого формулювання, аніж у Фейсбуці. Але врешті було ухвалено рішення, що це частина комунікаційної стратегії. Бо без агресивної реклами ми не зможемо достукатися до людей зі своїми ідеями щодо потрібних змін у Києві. Я вважаю, це було правильно.

гацько
- Якою була реакція вашого оточення на таку рекламу?

- Особисто мені майже ніхто не дзвонив та не писав з цього приводу. Хіба на другий день після її появи передзвонив Володимир Бондаренко. Каже: "Юлія Володимирівна попросила перепитати, де їй від тебе ховатися? Чи не в лісі?" Я посміявся, потім перепитую: "Ви серйозно?" Він: "Ми думаємо, як тобі відповісти, але щоб тебе не піарити". Ще жертвою реклами став Кличко. В коридорі Київради, побачивши мене, він кричав на все приміщення: "Тепер Гацько - мер, бо його навіть Юля боїться". Виходить, спрацювало.

Мені нещодавно прислали газету нашого ворога - мера Чернігова Олександра Соколова, який зараз балотується від партії "Наш край". На першій шпальті - "Влада боїться "Наш край". Пішов плагіат. А ще в Кіровограді після нас запустили "квартирники". Це добре, коли наслідують якісні тренди, аніж старі, коли політичні сили роздають гречку, гроші чи солодку вату.

- У Києві не гречку роздають, а дешеву картоплю, продуктові набори від кандидатів.

- Це питання не лише кандидатів, але й чинних депутатів. Сьогоднішні депутатські фонди є тим самим підкупом виборців. Йдеться про 60 мільйонів. Куди вони йдуть? Роздають матеріальну допомогу, купують поштові скриньки зі своїми іменами, в школи і садочки привозять м'ячики. Це все те, що не може вирішити жодної міської проблеми. З іншого боку, дає їм можливість за кошти платників податків попіаритися. На один округ - 500 тисяч гривень. Особисто я не використовую ці кошти. Вважаю, що це неправильно.

- Ви ці кошти просто не берете?

- Не просто не беру, а й виступаю за скасування цих фондів. В Європі ніде немає, щоб депутати муніципалітетів на свій розсуд використовували якусь частину коштів з бюджетів. Має бути система. Щоб гроші не витрачалися даремно, а були ефективними, мають спрямовуватися на пріоритетні проблеми. На ці 60 мільйонів ми б могли збудувати два садочки або одну школу. Був би результат.


"ЗАРАЗ КИЇВ ВИКИДАЄ НА ПІАР КЛИЧКА 40 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ НА РІК"

- Соціологи навіть не дають вам місця в першій п'ятірці кандидатів. Розраховувати на диво теж не доводиться. Навіщо ви йдете в мери?

- Киянин не є сталим виборцем. Бачимо, що за останній рік Кличко повністю втратив середній клас.

- Зараз він орієнтується на соціально незахищене населення.

- Правильно. Що ще раз підтверджує цю нестабільність. Цільова аудиторія "ДемАльянсу" - зародок середнього класу. Він є надзвичайно вимогливим до політиків. Здобути його підтримку вдруге надзвичайно складно. Ми якраз і плануємо забрати собі цього виборця.

- Але не секрет, що на київські вибори зазвичай ходять люди більш похилого віку, а не молодь чи кияни середнього віку.

- Виборець "ДемАльнсу" - не студенти. В переважній більшості йдеться про тих, кому 25-45 років. Я в них вірю. Минулого року на вибори вони прийшли. Зараз таких буде ще більше. Наша проблема в тому, що про нас не знають.

Я не очікую, що явка виборців буде такою ж високою, як під час останньої президентської кампанії. Була війна, технологічна маніпуляція про необхідність завершити вибори в першому турі, а мотив іти голосувати був високим. Зараз він буде нижчим. Сьогодні панує велике розчарування у політичних партіях - очікування не справдилися, хтось виявився таким самим, як і ті опоненти, які потікали з країни. Це викликає спокусу плюнути на голосування. Але не все так погано. Не можна всіх рівняти під одну гребінку. Великі партії, які розчарували людей, треба викинути з української політики. Але зараз ми маємо розуміти: сьогодні для цього необхідні інші правила. Змінювати треба все. "ДемАльянс" на 200 відсотків незалежний від олігархів. А там такого немає.

- Депутати прийняли рішення про державне фінансування партії.

- Це позитивні зміни. Ми виступали за підтримку цього закону. Але в Україні є проблема імплементації. Ці падлюки можуть брати гроші з бюджету, ще й ходити до олігархів. Гарантій того, що олігархічні проекти зникнуть, немає. Однак треба домагатися виконання правил.

Ще одна важлива позиція - медіа. За півтора роки роботи я жодного разу не був на київському комунальному телебаченні. Насправді їх треба ліквідувати, бо там співають оди владі за кошти киян. Зараз Київ викидає на піар Кличка 40 мільйонів гривень на рік. Розказують, що він - супермен. Так само було за Попова чи Черновецького. Треба залишити газету "Хрещатик", як вісник, без редакції, щоб він просто публікував рішення Київради. Потім потрібно стимулювати розвиток суспільного мовлення на базі КД ТРК, підпорядкованого "Першому національному".

- Ви говорили про олігархів. До вас приходили перед виборами з пропозиціями?

- Ні. Хіба коли були вибори в Чернігові на 205 окрузі, де йшов наш кандидат, отримували прямі пропозиції від Корбана. Ми зустрілися на дебатах, він нам запропонував підтримку. Ми відмовилися. Нам це нецікаво. Якби ми шукали фінансову вигоду, то знайшли б її в існуючих великих проектах. Давно б влилися. Але не зробили цього.

- Однак на минулі парламентські вибори ви йшли із "Громадянською позицією" Анатолія Гриценка. Цього разу обговорювали об'єднання?

- Були розмови між кількома непарламентськими партіями, щоб іти на вибори разом. Це "Громадянська позиція", "Сила людей". Але для нас є одне табу. Виборець "ДемАльнсу" на виборах до Верховної Ради дав нам чітко зрозуміти: він не терпить союзів з іншими політичними силами. Він хоче, щоб ми йшли важким шляхом. Скоріше радітиме, що тимчасово не здобуваємо владу, але дотримуємося своїх принципів та робимо політику нової якості. Тоді ми були переконані, що наш виборець із Гриценком дуже сильно перетинається. Але це не так.

- Чим ці виборці відрізняються?

- Перш за все, віком. У них - 50-65 років. У нас більш прогресивніші, активніші люди та не такі персоналізовані в політиці. Бо "Громадянська позиція" - це Гриценко.

"КЛИЧКО Є ХОРОШИМ УЧНЕМ КЕРНЕСА"

- Я так розумію, ви не вірите в один тур виборів мера Києва?

- Не вірю. У Кличка є все: адмінресурс, як і використання бюджетних коштів на передвиборчій кампанії, підтримка олігархів, медіа. Але він не набере 57 відсотків, як минулого року. Бо за час на посаді взагалі нічого не зробив, що б не розказував. От відкрили Поштову площу, як в радянські часи до свята - Дня Незалежності. Тепер маніпулюють - з фотографією, зробленою там, він вісить по всьому Києву. Але, по-перше, її ще до Кличка будували. По-друге, те, в якому стані її здали, просто не налазить на голову. Нею не можуть скористатися батьки з дитячами візочками та інваліди чи проїхати велосипедисти. В 21 столітті ми відкриваємо об' єкти, які не відповідають нормам доступності. Це просто якийся сюрреалізм. Ми спілкувалися з виконавцями та будівельниками. Просили не поспішати, щоб не вийшов неякісний продукт. Вони віповідали: "Нам сказали здати до Дня Незалежності, ми й робимо".

Ще почали вкладати по місту асфальт. Але якої якості? Він же просідає. 18 жовтня планують відкриття кінотеатру "Жовтень". Я хвилююся, яким він буде. Бо робиться поспіхом, щоб тільки перед виборами щось показати.

Кличко вихваляється, що не забрав пільги на проїзд. Але саме вони разом із корупцією вбили столичний транспорт, бо призводять до зловживань. Ми багато разів говорили про те, що має бути адресна допомога. Також розказує, що не дав підвищити плату за житлово-комунальні послуги. По-перше, це неправда. Мені з різних кінців міста люди пишуть, що у них висять оголошення, що з першого вересня підвищені тарифи. По-друге, це абсурд. Який стосунок міський голова має до вартості послуг - за скільки будуть підмітати двір та мити підлогу в під'їзді? Тому для розумних людей Кличко втратив свою актуальність. Він - прекрасний спортсмен, за що я з великою повагою до нього ставлюся. Але як управлінець - нуль.

межигорье демальянс гацько
- Ви декілька разів зустрічалися з Кличком на початку цього року. Про що говорили?

- Про різні проблеми - парковки, рекламу, незаконні забудови. Щоб він не казав, потім не відбувається ніяких позитивних зрушень. Як він, наприклад, може виправити ситуацію із Микільською слобідкою? Це захисна смуга Дніпра. А там забудовується "ударівець" Василь Микитась. Проблема Кличка у тому, що він зупиняється там, де суспільний інтерес протирічить бажанням його команди. А це - його спонсори, партійні каси.

Правда, десь просто немає розуміння, що робити. Наприклад, сфера житлово-комунального господарства. За останні роки в Києві витратили близько мільярда гривень на ремонти під'їздів. В той час, коли будинки є енергетичними "друшляками", через що втрачають велику кількість енергії та тепла, нам пофарбували стіни. Бо це легко зробити. Напередодні виборів це допомагає. Кличко робить те саме. Сьогодні в Києві близько 70 відсотків інженерних мереж під землею зношені. Ми неодмінно матимемо аварії, машини будуть провалюватися - проблеми наростатимуть. Але це мало хвилює міську владу. Тому що не видно людям. Виходить, політичних дивідендів на цьому не здобудеш. Тому взялися за парки та під' їзди. Кличко діє, як Кернес. Є його хорошим учнем.

- Кернеса називають господарем міста. Кличко таким не є.

- Сподіваюсь, він і не доросте до господаря міста.

- Ви багато критикуєте нинішню владу. Де гарантія, що у разі виграшу ви не будете таким самим?

- Відповідь на ваше запитання - це частина нашої програми. Ми підтримуємо реформу децентралізації в країні. Але не вважаємо, що вона банально має обмежитися нарізанням територій по-новому навіть із збільшенням фінасового ресурсу. Наша ціль, щоб в Україні з'явилися самоврядні громади. Не такі, які є сьогодні - аморфні об'єднання мешканців за спільною територією. Люди мають брати відповідальність за свій життєвий простір. Ми - за передачу частини повноважень, навіть управління окремими об' єктами в місті, громадським організаціям. А що робить Кличко? Є якась проблема - він, як у радянські часи, створює ще одне комунальне підприємство. Їх зараз у Києві - близко тисячі. З них діє - десь 400. Наприклад, дивляться: наші парки занедбані, не виконують свою функцію. Ними керує "Київзеленбуд". Як не справляється, створимо ще "Київські парки". Звідки вони знають, що це нове підприємтво буде належно працювати? Не думають. Просто плодять неефективність. Я їздив на стажування до Америки. Дуже сильно здивувався, що Центральним парком у Нью-Йорку керує громадська організація. Так само, як і Гранд-Каньйоном. Уже в Києві попри позицію місцевої влади зараз є об'єкти, які управляються громадою. Це Сквер Небесної Сотні. Там було звалище. Планували будівництво - земля досі належить приватній структурі, яка збиралася там ліпити черговий готель. А його зробили магнітом соціального та культурного життя, де проходять відкриті лекції та виступи. Щоб таких успішних історій було багато, треба підтримати існуючі та запустити механізми, завдяки яким їх буде ще більше. Цю конкретну землю треба забрати, надати статус скверу та передати в оперативне управління. Якщо влада стане центром підтримки самоорганізації, місто почне змінюватися. Паралельно українцям треба навчитися робити правильні ініціативи та втюлівати їх. Бо коли ми очікуємо, що хтось зробить замість нас, дуримо себе і втрачаємо час.



Ольга Москалюк, "Цензор.НЕТ"



Читайте также интервью из предвыборного цикла с Андреем Садовым, Олегом Тягнибоком, Анатолием Гриценко, Геннадием Корбаном.
TUVwNlVYUmtSMEl3V1V4UmRtUkhUREJNVldjd1RFeFNhVGxEZURCTU4xSm5Ua2RNU1VSSmQwMVVWWFpNT1VOVU1FeEVVbWgwUjAwd1RISlJkbTU2VVc1T1F5c3dXVWhSZFhSRGR6Qk1kbEpxZEVNMlNVNURaVEJNZGxKcVRrTjZNRXhCZGt3NVEza3dXWFpSYzJSREt6QlpSRkpwTTNwUmJFNURNVEJNZWxGelRrTTNNRmw2VW1vNVF6a3dXVVU5
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх