EN|RU|UK
  484  2

 БІЙ ЗА ПОРТФЕЛІ: „ПОЛІТИЧНІ БОМЖІ ТАНЦЮЮТЬ „СІМ СОРОК”?

Кажуть, нашоукраїнці не зовсім задоволені поведінкою свого „почесного Голови”, а після створення коаліції, дехто з соратників, взагалі, вважає, що Віктор Андрійович їх „кинув”. На людях, правда, усіляко підкреслюється „гордість від того, що ми являємось партією Президента”. Можливо, така образа теж впливає на поведінку „НУ”, котру кидає по всіх кутках політичного рингу. І що найцікавіше – кидає без явних ударів зі сторони суперника...

Водночас, опозиційна епопея „Нашої України” викликає в пересічного маленького українця не надто приємні рефлекси... Нудить його, бідолашного. Та й всіх, вже нудить, якщо чесно.

Хіба що об’єднані есдеки радіють від наявних проблем: то з призначення Базіва в Секретаріат познущаються, то якусь ненав’язливу пораду Ющенку дадуть. Так, Леонід КРАВЧУК уже радить главі держави скласти повноваження почесного голови Блоку „Наша Україна”.

„У даному випадку іншого виходу немає. Або став президентом, якого цікавить вся Україна, і, якщо мова йде про підписання якихось документів, указів, законів, то не треба керуватися опозиційними настроями, варто враховувати інтереси країни”, - сказав він в інтерв’ю „Делу”.

Щоправда, якими настроями справді керуються Президент і депутати від „НУ”, сьогодні сказати вкрай важко. „НУ” прийняла рішення про перехід в опозицію, а „регіонали” говорять, що вони можуть залишатися на своїх посадах. Якщо, звичайно, напишуть заяви про вихід з партії… І це на тлі нормальних, робочих (принаймні, так їх намагаються подавати суспільству) відносин Ющенка і Януковича… Дивні речі відбуваються.

Хоча Тарас ЧОРНОВІЛ, наприклад, не бачить тут нічого екстраординарного: „Немає ніякого конфлікту між Президентом і Прем’єром. Так, кожен з них ставиться обережно один до одного, враховуючи історію взаємовідносин. Думає чи не буде підвоху... Але відносини вирівнюються”.

Відповідаючи на запитання кореспондента „Цензор.НЕТ” щодо логіки „НУ” депутат не пошкодував барвистих епітетів на адресу своїх чи то опозиційних, чи то провладних колег по парламенту. Зокрема, сказав, що ця „фракція вочевидь перейшла в розряд бомжівської структури”.

Що ж до дивної поведінки міністрів-нашоукраїнців, котрі то йдуть у відставку, то не йдуть; то пишуть заяви про звільнення, то хочуть залишитися на посаді, Чорновіл дає просте пояснення: „Вони, мабуть, все життя танцювали „сім сорок”. А якщо без жартів – то не вміють ці люди приймати серйозні рішення. От і все”.

Критикує „регіонал” і те, в який спосіб і яким тоном була зроблена заява Безсмертного – Чорновіл вбачає в цьому кучмівський стиль: „ Вони думали, що їх почнуть вмовляти, а цього ніхто не робить. Не хочете бути в уряді – до побачення! Тепер же вони мають, з одного боку – слова, сказані на всю країну, з іншого – небажання іти з влади”.

Та все ж таки, Чорновіл переконаний, що кінцівка цієї епопеї настане найближчим часом і „найімовірніше, всі міністри від „НУ” залишаться в уряді”.

Соціалісти на всі ці перемовини дивляться зі сторони і вбачають в цьому політичні хитрощі. „Наша Україна” обрала для себе таку тактику ведення переговорів. Що ж – це її право, хоча я особисто сумніваюсь в ефективності таких дій. Адже ми знаходимося не на турецькому курорті, де для зниження ціни на сувеніри можна довго торгуватися, виходити кілька разів з магазину і знову повертатися...” – говорить народний депутат від СПУ Євген ФІЛІНДАШ.

Самі ж „герої” з телевізійних екранів виглядають не надто переконливими. Воно й не дивно – залишати міністерські крісла не хочеться нікому. Особливо, коли до наступних парламентських виборів, як до неба рачки. Сьогодні підеш у відставку, а через два роки ніхто й не згадає, хто там керував яким міністерством. Можливо, саме через ці особисті амбіції і стався такий різнобій в коментарях.

„Ми вчинили політичний акт – написали заяву на керівника фракції. Якщо б ми подали заяви на голову Верховної Ради – це був би юридичний акт для нашого звільнення. А поки, те що ми вчинили – це, фактично, ми висловили готовність подати заяви про відставку о Верховної Ради”, - ніби виправдовується молодіжно-спортивний міністр Юрій ПАВЛЕНКО. Але хіба є така норма в законодавстві – написати заяву Безсмертному?

Цікаво, що навіть Віктор Ющенко, попри усталену думку, здається, не може вплинути на ситуацію всередині „НУ”. Там, схоже, сьогодні формується кілька таких собі „джерел заколоту” проти волі Президента: одні хочуть в опозицію, інші хочуть торгуватися до останнього, треті прагнуть змінити керівництво партії, яке Микола Катеринчук в телевізійному ефірі не так давно називав „опортуністським”...

Регіонали з цього всього тішаться, як малі діти і говорять, що Ющенко, насправді, має не такий вже й серйозні важелі, аби направити „Нашу Україну” в необхідне йому русло. Як аргумент наводять звільнення трьох десятків почесних радників і призначення Зінченка. Мовляв, Ющенко, вичерпавши можливі засоби впливу, дав сигнал – хлопці, або вирішуйте, або – до побачення. От хлопці й думають... Довго.

Источник: Олександр Курінський для „Цензор.НЕТ”
    Комментировать
    Сортировать:
    в виде дерева
    по дате
    по имени пользователя
    по рейтингу
     
     
     
     
     
     вверх