EN|RU|UK
 Общество
  16387  227

 ПАТРІАРХ ФІЛАРЕТ: "СТРАЖДАННЯМИ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД ДОВОДИТЬ, ЩО МАЄ ПРАВО НА ВЛАСНУ ДЕРЖАВУ"

Чи стала Українська православна Церква більш войовничою? Чому окремі парафії переходять з Московського патріархату в Київський? Як українцям ставитися до росіян, що підтримуються війну, чи вважати їх братами, і, зрештою, як пробачити? Про це в інтерв'ю Цензор.НЕТ розповів Святійший Патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет.

З Його Святістю зустрічаємося після завершення вечірньої літургії. День у патріарха виявився насиченим, та прес-служба Київського патріархату попередила, що в такому темпі Владика живе понад півроку - від початку кривавих подій на Майдані, а потім воєнних дій на сході. У день нашої розмови патріарх Філарет особисто відвіз теплий одяг для батальйону "Донбас", спеціально закуплений на кошти УПЦ КП.

Філарет переконує, що Церква не втягнута в політику, а підтримує свій народ. У перший же день після втрати Криму Філарет від імені Київського патріархату переказав 1 мільйон гривень на рахунок Міністерства оборони. Загалом допомога, яку щоденно різні парафії Київського патріархату надають армії та мешканцям Донбасу, вимірюється десятками мільйонів гривень.

Та значно важливіша від фінансової - підтримка словом, переконує патріарх. Він розповів, що після окупації Криму та початку війни на Донбасі, підтримувати свою паству у тих регіонах Київському патріархату дуже важко.

КИЇВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ СИЛОЮ ДО СЕБЕ НІКОГО НЕ ЗАТЯГУЄ

- Ваша Святосте, в якому стані перебувають єпархії Церкви Київського патріархату в Криму та на окупованих територіях Донбасу? Була інформація, що у випадку гонінь на Вашу Церкву в Криму кримські татари пропонували Вам здійснювати богослужіння у мечетях.

- Це не так. Мусульмани Криму сказали, що якщо у православних Київського патріархату відберуть храми, вони нададуть нам приміщення для того, щоб ми відправляли богослужіння. Але не йшлося про мечеті. Поки що такої потреби не було. Українська православна церква Київського патріархату дійсно в Криму переживає нелегкі часи. Декілька наших храмів відібрала Українська церква Московського патріархату. В невизначеному становищі перебуває єпархіальне управління. Чимало наших парафіян змушені були покинути Крим, тому що там стало небезпечно розмовляти українською мовою. Тому і наша паства там зменшилася.

Що стосується окупованих районів Донецької та Луганської областей, там ситуація ще гірша. На території, якою володіють терористи, нашому духовенству не дозволяють звершувати богослужіння в храмах. Так само не дозволяють греко-католикам, римо-католикам і протестантам. Терористи заявляють, що право здійснювати богослужіння має тільки православна церква Московського патріархату і забирають приміщення у всіх конфесій, крім Московського патріархату. Наприклад, у нас в Луганську забрали приміщення єпархіального управління.

Ми знаємо, що дітей кількох протестантських пасторів терористи вбили. А 18 наших священників, які виїхали, терористи внесли до списку осіб, які підлягають арешту у разі потрапляння на їхню територію. Навіть якщо їх не вб'ють, то всіляко знущатимуться так, як збиткуються над іншими полоненими.

І в цей час Москва та їхній президент говорять, ніби Київський патріархат розпалює ворожнечу між церквами, відбираючи храми у православної церкви Московського патріархату. Я зробив заяву про те, що Київський патріархат силою до себе нікого не затягує. Ті парафії та віруючі, які хочуть перейти до нашої Церкви, ми не можемо відкидати.

- Скільки було випадків переходу віруючих з Московського патріархату до Київського, і як Ви ставитеся до таких ініціатив?

- Зараз в Україні почався процес переходу парафій Московського патріархату в Київський. Таких випадків було приблизно 30, але тенденція наростає. Причому Московський патріархат сам відштовхує людей від себе своєю ж агітацією. Люди прямо питають: "Чому ми повинні ходити до тієї церкви, яка захищає ворога?". Віруючі йдуть з Московського патріархату, тому що їхні священики відкрито агітують за Путіна, Росію, закликають молитися за них, а українську владу називають "київською хунтою". Тож ми не відбираємо віруючих і нікого не змушуємо переходити в Київський патріархат.

- Однак перехід вірян до іншого патріархату посилює міжконфесійну напругу…

- Якщо віруючі Московського патріархату не хочуть ходити на богослужіння в церкви, в яких закликають молитися за Путіна, то вони добровільно виходять, і конфлікту між людьми немає. Ця неоголошена війна, яка зараз точиться на сході, дозволила людям побачити, кому служить церква Московського патріархату.

филарет

У ТОМУ, ЩО МИ КОЛИСЬ УТВОРИМО ЄДИНУ УКРАЇНСЬКУ ЦЕРКВУ, Я НЕ МАЮ СУМНІВУ

- Ви можете впевнено заявити, що УПЦ МП діє в інтересах Кремля?

- Я особисто звертався до керівника Московського патріархату в Україні митрополита Онуфрія з пропозицією збирати кошти для нашої армії. Він відмовився з таким підтекстом: мовляв, ми не повинні показувати, що наше військо слабке і потребує допомоги. Я у нього запитав: "Коли під час Великої Вітчизняної війни коштами церкви було оснащено цілу танкову колону та ескадрилью, ніхто не боявся, що це свідчитиме про слабкість радянської армії?" А зараз Московський патріархат не хоче допомагати нашим воїнам, навпаки підтримує сепаратистів. Тобто допомагає тим, хто бореться з Україною, а не захищає її. Тож зрозуміло, на чиєму боці стоїть ця Церква.

Київський патріархат допомагає армії, Національній гвардії та добровольчим батальйонам щодня. Наша допомога вимірюється не лише грошима. Ми вже відправили понад 2 тисячі тонн вантажу для наших військових. Збираємо не тільки одяг, але й продукти харчування, медикаменти, бронежилети. Також ми придбали для прикордонників броньований джип, для Національної гвардії - мікроавтобус. Чимало допомоги надають наші парафіяни. Багато наших парафій фурами возять гуманітарний вантаж на Донеччину. Полтавська єпархія створила громадську організацію "Батальйон небайдужих".

Крім того, ми допомагаємо біженцям та переселенцям у Києві та інших областях. Ведемо з цими людьми бесіди, підтримуємо. Багато наших священиків зараз знаходяться у військових частинах добровільних батальйонів. Моляться з бійцями, підіймають їхній дух.

- Після обрання митрополитом Онуфрія Ви прямо сказали, що Українська Церква програла від цього. Як складаються взаємини двох Церков сьогодні, і зокрема взаємини Вашої Святості з митрополитом Онуфрієм?

- Ми не хочемо ворогувати і ділити Україну на частини. Намагаємося добрі стосунки підтримувати. Тим більше, ми разом входимо до Всеукраїнської ради церков, чим підкреслюємо, що у нас відносини нормальні.

- Рік тому Ви говорили про можливий розкол в Українській Церкві Московського Патріархату у зв`язку з бажанням частини духовенства створити єдину українську православну церкву. Чи змінилася ситуація після обрання нового митрополита?

- Українська православна церква Московського патріархату дійсно не єдина. Всередині є єпископи та священики, які твердо стоять на позиціях Москви. Наприклад, донецький митрополит Іларіон. Є проукраїнськи налаштовані єпископи, але вони бояться покарання з Москви. Прийде час, коли вони насміляться сказати відкрито про свою позицію, і об'єднаються з нами в одну церкву. А в тому, що ми колись утворимо єдину церкву, я не маю сумніву. Якщо маємо свою державу, то повинні мати й свою помісну церкву.

У разі цілковитого відходу України від Московського Патріархату, російська Церква втратить значну частину своїх віруючих. У такому випадку не може бути й мови про імперські амбіції Москви та визнання її "третім Римом". Це ще й політичне питання, і в Росії Церква втягнута в політику. Росія хоче бачити Україну в складі нової імперії з центром у Москві. Для просування проросійських сил в Україні вона використовує Церкву Московського патріархату.

Так і зараз патріарх Кирил подає ситуацію в Україні у викривленому вигляді. Він представляє справу так, що в Україні точиться громадянська війна, яку почали самі українці, які не хочуть підпорядковуватися ніби-то незаконній владі у Києві. За словами Кирила, Росія тут ні до чого.

филарет

КАЇН ТА АВЕЛЬ НЕ ПЕРЕСТАЛИ БУТИ БРАТАМИ. ТАК І РОСІЙСЬКИЙ НАРОД НЕ ПЕРЕСТАВ БУТИ УКРАЇНЦЯМ БРАТНІМ

- Ви написали листа Вселенському патріарху Варфоломію щодо цих слів патріарха Кирила. Чи була якась реакція з його боку?

- Відповіді не було, і ми не розраховували її отримати. Просто хотіли донести до Вселенського патріарха й інших глав церков правдиву інформацію. Я викрив неправду, яку розповсюджує патріарх Кирил, та розповів, що фактично йде неоголошена війна Росії з Україною. Адже на Донбасі присутні не лише російські танки, ГРАДи, СМЕРЧі та інша військова техніка, але й найманці та спецслужби.

- Можливо, відповіді від Варфоломія немає, тому що Київський патріархат досі не визнаний рештою православних Церков?

- Всі зациклилися на канонічності й невизнанні. Забувають, що всі автокефальні церкви, які в різні періоди відокремлювалися від Константинопольського патріархату, деякий час не були визнані. Грецька не була визнана автокефальною близько 20 років, болгарська - 70 років. Російську православну церкву не визнавали автокефальною 141 рік. Тому Київський патріархат не турбує, що його не визнають. На все свій час.

Патріарх Варфоломій у 1992 році мені сказав, що українська церква має право на автокефалію, але це можливо лише тоді, коли українські православні церкви об'єднаються. А Москва зараз робить все для того, щоб цього не сталося, бо їй невигідна єдина Українська православна церква. Однак тенденція вже давно не на користь Москви. Сьогодні Київський патріархат налічує 15 мільйонів віруючих, Московський патріархат в Україні має 10 мільйонів вірян.

- Святіший Владико, Ви не раз називали Путіна "новим Каїном", тому що він вбиває братній український народ. Та сьогодні чимало українців перестали вважати росіян братами.

- Подивіться, як багато змішаних російсько-українських сімей і родинних зв'язків між двома народами, тому ми все-таки брати. Інша справа, що наш брат став ворогом, так само, як Каїн став ворогом та убивцею свого брата. Але ж від того Каїн та Авель не перестали бути братами. Так і російський народ не перестав бути українцям братнім, але через своє керівництво став нашим ворогом.

Я назвав Путіна новим Каїном не лише тому, що російські війська вбивають українців. Друга причина те, що Путін всьому світу каже неправду про Україну, так як і Каїн сказав неправду Богові. Коли Господь запитав Каїна: "Де твій брат?", той відповів: "Хіба я сторож моєму братові?", хоча сам убив Авеля. Так і Путін на весь світ говорить, що його армія не воює в Україні.

- Позицію УПЦ КП можна назвати войовничою, та разом з тим, християнство вчить нас прощати. Як вийти з цієї дилеми: захищатися, але й прощати росіян?

- Господь нам говорить: "Любіть ворогів ваших, тому що вони творіння Божі". Христос був розіп'ятий за все людство, у тому числі за них. Якщо ми будемо робити все для того, щоб наші вороги потрапили до пекла, значить служитимемо дияволу. А ми повинні служити Богу, який хоче, щоб спаслися всі люди. Коли архідиякона Степана побивали камінням, він молився: "Господи, прости їм, бо не знають, що вони роблять". Тому наші молитви стосуються і наших ворогів.

Водночас, ми повинні ненавидіти зло і боротися з ним. Таким злом є агресія, яка сьогодні відбувається проти України. З агресією ми боремося, а за ворогів просимо Бога, щоб простив їм їхні гріхи. Ми захищаємо свою землю і свій народ. У цьому не тільки нема гріха, а навпаки це свідчить про любов. Христос сказав: "Ніхто не має більшої любові, якщо душу свою і життя своє віддасть за друзів". Наші воїни віддають свої життя за свій народ, сім'ю і друзів - чинять добро. А агресори роблять зло.

СВОЮ ДЕРЖАВУ МИ ОТРИМАЛИ БЕЗ КРОВІ ТА ВІЙНИ. ТЕПЕР ПОВИННІ ДОВЕСТИ, ЧИ ДОСТОЙНІ МАТИ ЇЇ

- У ситуації, коли Церква підтримує армію, вона мимоволі стає втягнутою у політику.

- Церква є відокремленою від держави і за законом не має права втручатися в політику. Але Церква не відокремлена від народу. І народ наш є частиною Церкви як наша паства. Його інтереси ми і захищаємо, так само як кожна церква має робити те саме.

- Як Ви сприймаєте той факт, що деякі священнослужителі стають народними депутатами?

- Ми забороняємо єпископам і духовенству балотуватися до Верховної Ради, тому що парламент займається політикою й державними справами, а священик має займатися справами церковними. Крім того, працюючи у парламенті, священик не матиме змоги здійснювати богослужіння у своїй парафії. Та ми благословляємо священиків, які хочуть бути обраними до місцевих органів влади, бо на місцях не займаються політикою, а вирішують господарські справи. Церкві завше потрібна допомога - відведення землі для будівництва храмів, підтримка у питанні викладання в школах християнської етики. Крім того, будучи депутатом місцевої ради, священик може проводити богослужіння у своїй парафії. А для роботи у Верховній Раді вони будуть змушені залишити свою паству.

- Під час Майдану ви рішуче заявили, що Янукович діяв проти свого народу. Чи сьогоднішня українська влада діє справедливо? І чи підтримуєте інтеграцію до Євросоюзу?

- Всі знають, що наш Президент захищає Україну: зміцнює армію і відстоює інтереси української держави на переговорах. Тому ми підтримуємо Порошенка.

В Європу нам треба рухатися, тому що ми частина європейської цивілізації: демократії, технічного прогресу і високого рівня життя. Треба прагнути кращого. Не забуваймо, що історично Україна є європейською державою. У часи Володимира Великого та Ярослава Мудрого ми увійшли в Європу як християнська держава. Дочки та внучки Ярослава Мудрого були королевами Франції, Норвегії, Угорщини та Польщі. Також не варто забувати, що географічний центр Європи розташований в українських Карпатах.

Рухаючись до Європи, ми не лише беремо, але й даємо. Духовність в Україні вища, ніж на Заході. Наприклад, коли ми станемо повноцінними членами Європейського союзу, будемо боротися проти одностатевих шлюбів. Європа сама не може подолати це зло, ми їм допоможемо. Український народ такі шлюби не сприймає, тому Україна як частина Європи принесе нове ставлення до цього гріха.

- Кілька місяців тому Ви говорили, що "через смерть і страждання Україна міцно об`єднається". Нам варто сприймати горе, яке впало на український народ, як випробування від Бога?

- Так, через страждання Україна об'єднується у єдине ціле. Я нещодавно був у Херсоні та Миколаєві, і можу сказати, що вони зовсім не такі, якими я їх бачив раніше. Там супротивники України притихли, тому що з півдня також люди воюють на війні, і багато з них загинули. Люди, які ставилися до України байдуже, почали цінувати свій народ і державу.

Свою державу ми отримали без крові та війни. А тепер повинні довести, чи достойні мати її. Цими стражданнями український народ доводить, що має право мати свою державу. Українці самі об'єднуються через кров - роблять те, чого не можуть здійснити політики.

Ольга Скороход, Цензор.НЕТ


VEhrdlVYQk9RelF3VEhaUmMwNUhRVEJNV0ZKbmJucFJiblJETnpCWmVsRnpPVU4zU1U1RGFEQk1jbEYyZEVkQk1FdzNVbWhrUXlzd1RGRjJURGxETmpCTVJGRjJPVU14TUV4MlVYVTVRM2N3VERFNE1FdFFVVzQ1UTIxSlRrTmhNRW81T0RCWllsRjBaRWRCTUV4eVVYWjBRM2t3V1hjOQ==
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
Страница 3 из 3
<<<1 2 3
Страница 3 из 3
<<<1 2 3
   
 
 
 вверх