EN|RU|UK
  442  1

 СТАДНИЙ СИНДРОМ АБО ЩО РОБИТИ ЗІ ЗРАДНИКАМИ?

Що б там не говорили, але кожна людина – істота стадна. В українських депутатів відчуття стадності розвинуте подвійно, оскільки жоден український парламентарій не має політичного майбутнього без підтримки ззовні. Ну, звичайно, якщо його звуть не Рінат – той сам може обирати кого підтримувати…

Та, зрештою, депутати-одинаки в цьому скликанні мали б уже відійти у небуття під загрозою імперативного мандату. Принаймні, так теоретично вважалося. Коли ж наступили жорстокі післявиборчі будні, все вийшло по іншому – від стада починають відбиватися.

Так, після всіх перепитій ми маємо в сухому залишку вже шість депутатів, котрі проти волі фракції приєдналися до коаліції – Волков, Зубик, Борзих, Зубець, Толстенко, Заплатинський. Додайте до цього ще трьох соціалістів (Вінського, Гармаш та Малиновського), які навпаки не захотіли ставити свої підписи під документом про створення антикризової коаліції.

Окрім того, депутати з більшості планують притягнути до себе ще, принаймні, осіб двадцять-тридцять, а то й більше. І треба сказати, шанси на це досить високі. Адже ні для кого не є секретом, що імперативний мандат зараз існує хіба що в розтривоженій уяві Юлії Володимирівни. Тому, перебіжчикам сьогодні нічого не загрожує. Принаймні, про це говорять представники більшості. «Кайдани є, але вони паперові», - впевнена «регіоналка» Олена ЛУКАШ, підкреслюючи, що ситуація не виправиться «допоки не буде прийнятий відповідний закон».

«У випадку виходу депутата зі складу фракції з нього знімаються депутатські повноваження на підставі закону, за рішенням керівного органу партії чи блоку», - цитує вона відповідну статтю Регламенту.

«Зверніть увагу – мова йде про самостійний вихід з фракції, а не виключення», - акцентує увагу Лукаш на юридичних тонкощах. І додає: «А закон про статус народного депутата взагалі не передбачає примусового позбавлення повноважень».

Натомість політрада Блоку Юлії Тимошенко 18 липня уже виключила з фракції Володимира Зубика. Як зазначив керівник юрдепартаменту БЮТ Андрій ПОРТНОВ, тепер справа за головою Верховної Ради, який має передати рішення фракції до ЦВК, опублікувати його в «Голосі України» та заблокувати картку для голосувань зрадника.

«Ми розуміємо, що голова ВР на 100% цю інформацію не передасть. У зв’язку з цим вже готуємо адміністративний позов щодо бездіяльності голови парламенту», - погрожує Портнов.

Колишні соратники Зубика, що почали операцію під однойменною назвою, обіцяють неслухняному парламентарю «райське» життя: «Кожен день цей Зубик буде згадувати, що він народився дарма».

Що з цього вийде – побачимо згодом, але вже зараз доречно пригадати заяви, які Юлія Володимирівна змушувала підписувати всіх, хто балотувався в парламент. Як бачимо, ніхто з тих, хто відколовся, не збирається складати повноваження.

Сам Володимир ЗУБИК в інтерв’ю ЗМІ задає риторичні питання: «Я зрадив? Кого? Людей, що взяли в мене гроші, а потім скористалися мною, як бар’єром, аби вирішувати свої справи? Котрі мені, як кандидату, обіцяли одне – стабільність у складі коаліції з Партією Регіонів… Значить тоді, перед виборами, у нас було одне бачення, а зараз…».

В самому ж БЮТі, насправді, чудово розуміють всю умовність погроз своєї лідерки. Можливо, як піар-ходи вони й ефективні, але не більше.

«Ті заяви, що підписали депутати, носять чисто моральний характер і не мають правового змісту - я говорив це Юлії Володимирівни ще тоді», - зізнається Василь ОНОПЕНКО і, як кваліфікований юрист, погоджується, що вихід з такої ситуації знайти важко.

«Це політична відповідальність самої фракції. Якщо вже так сталося, то що ми можемо зробити? Ці депутати можуть бути у фракції, якщо самі не вийдуть з неї, але голосуватимуть за питання, які вирішуються коаліцією», - говорить Онопенко.

Водночас оптимізму він не втрачає: «Я б не хотів наперед розкривати правовий механізм, як позбавитися депутатів-зрадників, але ми зараз над ним працюємо».

Загалом же, практично, кожен з опитаних «Цензор.НЕТ» депутатів погоджується, що на сьогодні виходу із правової колізії немає. Усіх їх можна об’єднати під словами Миколи КАТЕРИНЧУКА: «Це глухий кут». Він, до речі, не думає, що питання депутатів, що йдуть проти фракцій, можна вирішити прийняттям нового закону про імперативний мандат.

«Не діє Конституційний Суд і, відповідно, дуже багато положень Основного Закону, а особливо ті, що зазнали змін з 1 січня, можна трактувати по різному… Що й роблять юристи різних гілок влади і тим паче виборчих штабів. Тому остаточне рішення може прийняти тільки Суд», - вважає «нашоукраїнець» Юрій ПАВЛЕНКО. До речі, двох зрадників з «НУ» поки що з фракції не виключили, але, за словами міністра, така пропозиція є. Він же поки сподівається, що більше покидати фракцію ніхто не буде: «Зараз є таке відчуття, що вона монолітна».

Чесно кажучи, оптимізму нашоукраїнців, мабуть, можна тільки позаздрити. Не хотілося б повторювати прописних істин, але бізнес не може бути. І якщо «Наша Україна» таки вирішить не приєднуватись до коаліції навряд чи всі члени фракції будуть від цього в захваті. А для того, щоб перетягнути їх в інший табір, навіть, не обов’язково давати три-чотири-п’ять (за різними чутками) мільйонів доларів. Достатньо просто пообіцяти сприяння у веденні бізнесових справ.

Хоча Партія Регіонів, між іншим, вважає, що депутати переходять через те, що їм набрид хаос в країні і ніхто з ними переговорів не вів. Принаймні, Віктор ТИХОНОВ говорить, що після обрання прем’єр-міністра загальна кількість депутатів антикризової коаліції складатиме до трьохсот чоловік. Здається, йому можна вірити.
Источник: Олександр Курінський
    Комментировать
    Сортировать:
    в виде дерева
    по дате
    по имени пользователя
    по рейтингу
     
     
     
     
     
     вверх