EN|RU|UK
  1430  3

 КОМУ НУЖНА ЛОЖЬ ПРО СМЕРТЬ ШУЛЬГИ?

КОМУ НУЖНА ЛОЖЬ ПРО СМЕРТЬ ШУЛЬГИ?

Ледь не головною темою останніх днів стала смерть 26 березня у одному з київських райвідділів міліції Володимира Шульги.

Майже усі вітчизняні і навіть деякі закордонні видання зробили цю подію темою дня. У погоні за сенсацією дехто навіть оголосив смерть від серцевого нападу «ідеальним убивством», а самого Шульгу, про якого мало згадували за життя, назвали ледь не основним свідком у справі про отруєння Віктора Ющенка.

Головним ньюсмейкером усіх повідомлень про смерть Шульги став адвокат покійного Петро Бойко. Саме його заяви створили довкола події ореол таємничості і сенсаційності. Справді, звикли у нашій державі до того, що випадкових смертей не буває. Особа, яка є свідком у справі отруєння Ющенка, просто не має права померти власною смертю. Тим більше, коли адвокат заявляє, що його клієнта силою утримували в відділку міліції, а останніми словами Шульги у телефонному режимі були: «на мене накинулись пятеро, порвали сорочку, я втрачаю свідомість». Після цього, за словами Бойка, телефон випав з рук Шульги, за кілька хвилин приїхала «швидка», а потім стало відомо про смерть Шульги. Виглядає таємничо, більше того підозріло. Якщо додати, що Шульгу викликали в міліцію давати пояснення по справі нібито 19 річної давності, сумніви у природності смерті Шульги поглиблюються.

Втім, якщо без емоцій, ретельно розібратися у ситуації, все виглядає ще таємничіше. Хоча при бажанні дізнатися, що саме відбулося увечері 26 вересня у Шевченківському райвідділі міліції можливо.

Володимир Шульга був достатньо відомим бізнесменом, одним із перших вітчизняних мільйонерів. На початку 21 століття він кинувся у політику. Був близьким до президента Ющенка – ще до обрання останнього на посаду. 5 вересня 2004 року, у день коли ймовірно отруїли на той час кандидата в президента, Шульга організовував одну з вечерь, на якій був присутній Віктор Андрійович. Саме тому Шульгу дещо перебільшено назвали свідком у справі про отруєння Ющенка.

Останнім часом Шульга розчарувався у політиці. Вів досить сумбурний спосіб життя. Посварився з Івченко. Конфліктував з колишніми партнерами по бізнесу.

Що ж відбулося 26 вересня у райвідділі міліції? Чи була смерть Шульги природною, чи мала вона який-небудь стосунок до отруєння Ющенка?

За версією ДЗГ Київського МВС, 26 вересня працівники міліції примусово доставили Шульгу у райвідділ міліції для допиту в якості свідка. Примусово – оскільки Шульга багаторазово ігнорував виклики правоохоронців. Йшлося про підробку документів, а саме трудової книжки Шульги, в час, коли він нібито був працівником кіностудії імені Довженко. Ці події – увага! Перша нестиковка зі словами адвоката! – стосувалися 9 річної давнини, а не 19 річної, як про це говорив адвокат Бойко.

Шульга приїхав у міліцію на власному авто, але відмовився давати свідчення без адвоката. На його вимогу до райвідділу прибув Петро Бойко. У присутності адвоката Шульга відмовився від дачі показів.

Саме у цей момент починають з’являтися розбіжності між словами Петра Бойка і даними правоохоронців. Однак виявилося, що у справі є третя – незацікавлена – сторона! Усе, що відбувалося в міліції з Шульгою бачила випадкова людина, яка знаходилася там у власних справах (не міліціонер). Ця людина реальна, існує диктофонний запис розмови з нею, однак імя своє свідок називати категорично відмовився – каже, що боїться.

Петро Бойко каже, що після цього Шульга залишив стіни райвідділу. Проте за словами свідка, це не так. Приміщення міліції залишив лише адвокат, залишивши свого клієнта наодинці з працівниками правоохоронних органів! Правоохоронці стверджують, що у цей час саме допитували Шульгу у іншій справі – з приводу скарги одного з журналістів про погрози розправи з боку Шульги. Шульга написав заяву, у якій зобов’язався не чинити надалі протиправних дій стосовно цього журналіста. Потому Шульгу попросили почекати в коридорі, поки складається протокол. За словами свідка, весь цей час Шульга нервував і безперервно телефонував своєму адвокатові. Протягом 40 хвилин, поки Шульга чекав у коридорі, він у телефонному режимі кілька разів вимагав від Бойка негайно приїхати. Адвокат не з’являвся. За словами свідка, Шульга все більше виходив з себе і кричав у трубку: «за що я тобі плачу гроші?!».

Після цього Шульзі раптово стало зле. Міліціонери кажуть, що одразу викликали «швидку», проте було вже пізно – Шульга помер від серцевого нападу просто у стінах райвідділу. Свідок підтверджує, версію міліції, правда додає, що якусь хвилину працівники райвідділу вагалися, чи Шульга не симулює.

Свідок також стверджує, що на цей час Бойка ні в приміщенні райвідділу, ні біля клієнта не спостерігалося. Натомість під райвідділом було авто Шульги, на якому він власне і приїхав, а також ще одне авто, ймовірно, когось із народних депутатів. Також за словами свідка, ніхто з працівників міліції не вчиняв щодо Шульги ні фізичного, ні психологічного насильства. Так само ніхто не намагався його затримувати. «Це абсурд, у затриманих забирають телефон, якби Шульгу затримували він не міг би кричати про це по телефону адвокату. Нічого подібного не було». Найбільше свідка дивує фраза адвоката про те, що Шульга кричав йому щось про розірвану сорочку. «Шульга був вбраний у светр. На ньому не було сорочки».

Протиріччя у свідченнях легко можна перевірити. Є фотографії того дня, де чітко видно, що на Шульзі немає сорочки. Він таки у светрі. Судячи з усього, Петро Бойко говорить неправду.

Навіщо адвокатові брехати? Можливо, тому що Петро Бойко просто намагається створити сенсацію на голому місці? Зробити собі піар на чужій смерті? Шульга уже кілька років не фігурував у справі про отруєння Ющенка і, здається, зовсім не цікавив з цієї точки зору правоохоронців.

Є й інші версії мотивів гучних і, як виглядає, неправдивих, заяв адвоката Петра Бойка. З Шульгою його пов’язували не лише ділові, а й більш особисті стосунки. Є інформація, що Бойко числився серед… спадкоємців Шульги. Принаймні станом на кінець 2007 року в одному із заповітів Шульги був Петро Бойко.

Це не перший випадок у біографії Бойка, коли він настільки зближується з клієнтом. Кілька років тому адвокат потрапив у інший заповіт – громадянина Російської Федерації, який користувався його послугами. Невдовзі після того, клієнт Бойка помер. Тепер адвокат уже вдруге після смерті своїх клієнтів стає їхнім спадкоємцем. Цікаво, чи не правда?

Залишити клієнта з хворим серцем на 40 хвилин сам на сам з міліцією, якої той, за свідченням знайомих, панічно боявся – чим не «ідеальне вбивство», про яке і говорив адвокат Бойко. Правда, за такий вчинок в кримінальному кодексі, на жаль, не передбачено відповідальності.
Источник: From-ua.com
    Комментировать
    Сортировать:
    в виде дерева
    по дате
    по имени пользователя
    по рейтингу
       
     
     
     вверх