EN|RU|UK
 Политика Украины
  7505  3

 СЛУЖБА ФИНАНСОВЫХ РАССЛЕДОВАНИЙ: ПРЕДЛОЖЕНИЕ РЕФОРМЫ

Все нове – це давно забуте старе. Схоже, саме за також формулою окремі чиновники нової влади повернулась до ідеї уряду Азарова щодо створення Служби фінансових розслідувань.

Такий орган сьогодні пропонується створити як симбіоз нинішньої Держфінінспекції України, податкової міліції, підрозділів боротьби з економічною злочинністю і по боротьбі з організованою злочинністю МВС; підрозділів контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ.

Очевидно ніхто не буде заперечувати, що реформування правоохоронних органів в економічній сфері держави на сьогодні є більш ніж актуальним.

Проте чи достатньо обґрунтувань та аргументів для поєднання в одному органі функцій розслідування правоохоронних органів та контрольно-перевірочних функцій Держфінінспекції? Давайте дивитись.

По-перше: Міндоходів пропонує розмежувати контрольно-перевірочні функцій податкової служби та розслідування злочинів податковою міліцією, і в той самий час - пропонує об'єднати в єдиному органі аналогічні контрольно-перевірочні функції Держфінінспекції і розслідування злочинів тією самою податковою міліцією (але вона буде розширена за рахунок інших правоохоронних органів і назва в неї буде інша). І це при тому, що предмети контролю в Податковій адміністрації і Держфінінспекції зовсім різні. Перша контролює правильність та повноту нарахування та сплати податків будь-яким господарюючим суб'єктом, а друга здійснює контроль за використанням державних ресурсів та коштів. Тобто Держфінінспекція зовсім не перевіряє податки!!! Погодьтесь, знайти тут логіку досить важко.

По-друге: Корупційна складова.

На сьогодні розподіл функцій контролю та слідства між органами державного фінансового контролю та правоохоронними органами дозволяє забезпечити об'єктивне та неупереджене вивчення всіх обставин кримінальних правопорушень в економічній сфері, оскільки забезпечується взаємний контроль органів за діяльністю один одного. Не є таємницею, що кожному правоохоронному органу для формування доказової бази в кримінальних провадженнях необхідні докази здійснених порушень, які повинні бути задокументовані державним органом, який має на це повноваження. Тобто сьогодні контролюючий орган виступає чинником, що стримує правоохоронні органи від розпочинання кримінальних проваджень, в яких доказати скоєння порушення буде неможливо. Контролюючий орган - самостійна структура, на яку правоохоронному органу впливати дуже важко.

А тепер давайте представимо, що правоохоронний орган сам розпочинає розслідування і сам же видає документ про наявність порушень. Про яку об'єктивність розслідування можна тут говорити? Чи не буде такий орган використовувати свої повноваження як засіб впливу на окремих господарників? Хто готовий зі мною про це поспорити?

Тобто концентрація функцій зі здійснення фінансового контролю та правоохоронних функцій в одному органі призведе до необґрунтованого розширення повноважень такого органу. Це не сприятиме об'єктивній та неупередженій діяльності на всіх стадіях виявлення і розслідування кримінальних та інших правопорушень в економічній сфері, та відповідно, призведе до корупції.

По-третє: А як же власне налагоджена за роки незалежності система державного фінансового контролю? Адже завдяки цій системі без втручання правоохоронних органів щороку виявляються і відшкодовуються порушниками мільярдні суми зловживань у сфері використання бюджетних коштів та інших активів держави. Сьогодні ця система працює, і включає в себе не лише проведення ревізій, а й аудит, гармонізацію внутрішнього фінансового контролю та перевірки держзакупівель. Чи є сенс її знищувати?

Максимальна ефективність виявлення та притягнення до кримінальної відповідальності порушників може бути забезпечена лише шляхом чіткого поділу цих сфер між окремими непов'язаними органами та забезпечення відповідної спеціалізації їх діяльності - здійснення розслідування економічних злочинів відповідно до кримінально-процесуального законодавства і здійснення заходів контролю відповідно до спеціалізованого законодавства). А у варіанті «Держфінінспекція + слідчі підрозділи» безсумнівно пріоритетною буде функція розслідування на шкоду контролю.

Як наслідок, на другий план перейде, а згодом і повністю знівелюється контроль за веденням бухгалтерського обліку та складанням фінансової звітності в усіх розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, яких на сьогодні налічується понад 80 тис. об'єктів.

А зважаючи на визначений законодавством незначний термін зберігання бухгалтерських документів, відсутність відчуття покараності за допущені порушення у відповідній сфері чи не спровокує непередбачувані негативні наслідки, а також втрату контролю за обліком та використанням бюджетних коштів та державних активів? Можна лише здогадатися, до чого доведе країну безконтрольність сфери використання бюджетних коштів.

І наостанок. Вже абсолютно комічною і штучною видається спроба поєднання функцій правоохоронного органу та функцій із здійснення державного фінансового аудиту і гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю. Аудит - це дослідження ефективності використання державних ресурсів, під час аудиту порушення не встановлюються. Гармонізація - це взагалі робота з покращення внутрішнього фінансового контролю міністерств та відомств. Що в цих випадках необхідно розслідувати? До речі, гармонізація є складовою виконання завдань, передбачених планом дій Україна - ЄС, і документів, прийнятих урядом України на його виконання. Так ми дотримуємось євроінтеграційних напрямів?

Висновок один - не варто поєднувати контрольно-перевірочні функції та функції розслідування кримінальних правопорушень у відповідних сферах.

Службу фінансових розслідувань потрібно створювати виключно як правоохоронний орган на базі податкової міліції та інших правоохоронних органів без передачі новоутвореному органу контрольно-перевірочних функцій органів.

Парадоксально, але саме в такому варіанті висвітлював концепцію утворення Служби фінансових розслідувань Прем'єр-міністр України Яценюк А.П. на засіданні Кабінету Міністрів України 25 березня 2014 року. Чому в Міндоходів не почули голосу урядового керманича - незрозуміло.

Петро Котенко

VEhrNGRrdzVSMEV3VEVSU1oyUkhRakJNZGxGMFpFTXdNRXczVVhOMFEzY3dURE5SZFU1RE1XWk9SMFV3VEdwUmRtUkRkekJNTTFKblpFZE1aazVEWXpCTWFsRjJaRU0wTUZsSVVtZDBRekV3V1VSU1oyUkhRekJNVEZGMmFVUlJkRTVES3pCWldGRjJkRU13TUV3M1VYTnBSRkYxUTBSU1oyUkRlREJNTjFKblRrTXJNRXhKUFE9PQ==
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
   
 
 
 вверх