EN|RU|UK
  637  1

 «РЕГИОНАЛЬНАЯ» ПРЕТЕНЗИЯ

Партия регионов после долгих и продолжительных страданий и мучений представила на суд общественности собственное видение перспектив создания властной коалиции. Документ носит любопытное название «Концептуальные основы создания коалиции» и вместил в себя ц

Любопытный факт – если еще вчера, 5 апреля, документ был в свободном доступе на партийном сервере, то уже 6 апреля найти его по ссылке там не удается. Возможно, «регионалы» просто решили доработать свои предложения или же просто убрали подальше от внимания общественности.

Анализируя предложения Партии регионов, нельзя не отметить несколько моментов. Во-первых, основной логический упор в них сделан на экономические проблемы, а не на кадровые вопросы. Соратники Януковича не боятся использовать вполне конкретные и реальные цифры перспектив экономического роста, развития экономики и финансирования потребностей сограждан.

Во-вторых, «регионалы» постарались охватить максимально широкий круг проблем, демонстрируя наличие стратегического мышления и следуя принципу «будьте реалистами – требуйте невозможного». Очевидно, что в «основах создания коалиции» есть пункты, включенные туда, чтобы от них в перспективе можно было отказаться. Об этом чуть ниже.

В-третьих, наиболее контраверсийные пункты «регионалы» постарались спрятать за обтекаемыми определениями.

Итак, Партия регионов совсем не прочь в составе коалиции побороться с коррупцией и обеспечить священную неприкосновенность частной собственности, обеспечить уже в этом году вхождение Украины в ВТО. «Регионалы» двумя руками «за» рост ВВП, укрепление курса гривны и обеспечение позитивного сальдо внешней торговли. Естественно, для этого понадобится качественный экономический рост, который позволит обеспечить борьбу с бедностью. Понятно, что победителей парламентских выборов пугает реприватизация, но они совсем не против взять на себя обязательство заботиться об отечественном агропромышленном комплексе.

Впрочем, есть и несколько любопытных моментов. Например, «регионалы» предлагают союзникам по коалиции безотлагательно провести ревизию состояния дел в НАК «Нефтегаз Украины» и «Энергоатоме», выступают за пересмотр цены на поставки газа в Украину. Ничего странного – партия всерьез претендует на кураторство ТЭК в новом правительстве, поэтому не хочет заполучить кота в мешке. Да и цены для промышленных предприятий заметно озадачивают партийных спонсоров. Умиляет «региональное» предложение на 5 лет освободить от налогообложения малый бизнес – подобный лозунг выдвигает сегодня в Италии в борьбе за кресло действующий премьер Сильвио Берлускони.

Янукович и его однопартийцы претендуют на получение в новом правительстве портфелей премьера, первого вице-премьера и вице-премьера, курирующего ТЭК, рассчитывают установить контроль над министерствами, ведающими финансовой и экономической политикой страны. Остальные портфели предлагается распределить между участниками коалиции, которой, кстати, «донецкие» готовы отдавать спикерское и первое вице-спикерское кресло, комитеты, ведающие внешней политикой, обороной и безопасностью.

Интересно, что в президентской квоте (министры обороны, иностранных дел, секретарь СНБО) Партия регионов советует делать ставку на неполитизированных профессионалов. Относится ли к таким действующий министр иностранных дел, лидер НРУ Борис Тарасюк – вопрос, как представляется, риторический. Очевидно, заявить столь громко и масштабно кадровые претензии «донецких» положение обязывает, но и готовность к торгу у них присутствует – группа переговорщиков партийным руководством уже создана.

Не менее любопытны и способы ухода от вопросов, расхождения в решении которых были и остаются ключевыми для «нашеукраинцев» и «регионалов». Последние, к примеру, выступают за внеблоковый статус страны, особенно не педалируя тему отказа от вступления в НАТО. Правда, с русским языком получилось пока не столь изящно – его вместе с украинским Партия регионов видит государственным.

О федерализме в проекте соглашения не говорится, разве только поднимается находящаяся вполне в европейском тренде тема увеличения объемов местных бюджетов. Кстати, «регионалы» поддерживают выборность присяжных и народных заседателей, районных и городских судей, а также префектов, которые будут нести ответственность за порядок во вверенных им городах и районах.

Подводя предварительные итоги, можно отметить следующее: Партия регионов, как и подобает лидеру гонки, представила максимально широкий вариант коалиционного соглашения. Любопытно, что партийный лидер Виктор Янукович, возможно, чтобы не дразнить гусей, публичных комментариев не дает. По состоянию на утро 6 апреля, «регионалам» остается пожелать набраться терпения и дождаться, чем закончатся «оранжевые» переговоры. Судя по последним действиям «Нашей Украины», у «донецких» еще могут быть поводы для радости и варианты договоренности с партией власти.


СПРАВКА:

Концептуальні засади Угоди про створення коаліції депутатських фракцій (більшості від конституційного складу Верховної Ради України)

Проект

І. Преамбула

Керуючись вищими цінностями демократії – верховенством права і людської гідності та рівністю всіх громадян перед законом, а також метою забезпечення європейських стандартів життя Народу України та сталого розвитку як основи для підвищення добробуту і якості життя Людини, виходячи з результатів волевиявлення громадян та їх прагнення до вільного суспільства і відповідальної перед ним Держави.

Усвідомлюючи небезпеки, які йдуть, можуть йти від бездіяльності чи помилок влади на перехідному етапі впровадження конституційної реформи.

Маючи намір у найкоротші історичні терміни покінчити з такою виразкою перехідного етапу розвитку Української держави, як масова корупція і зловживання службовими повноваженнями, ми – політичні сили, обрані до Верховної Ради України в ході виборів 26 березня 2006 року, ставимо за мету досягти узгодження політичних позицій в питаннях діяльності на благо України.

Фундаментальна ідея формування коаліції полягає в гарантіях того, що волевиявлення громадян України буде втілено в чесну, фахову роботу влади, яка перестане бути формою забезпечення групових інтересів, поетапно набуваючи європейських обрисів і стандартів.

Партія Регіонів, як політична сила, котра отримала найбільшу підтримку виборців України на виборах до Верховної Ради України 26 березня 2006 року, ініціює створення коаліції депутатських фракцій і відповідно до ст. 83 Конституції України, а також виходячи із загальновизнаних норм демократії та європейських традицій формування парламентсько-урядових коаліцій, пропонує обраним народним депутатам України:

На підставі цієї Угоди, яка формалізує погодження політичних позицій учасників Угоди, сформувати коаліцію депутатських фракцій, до якої увійде більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.

Ця угода грунтується на нашому спільному глибокому розумінні відповідальності за долю незалежної України, за економічний, соціальний, культурний та гуманітарний розвиток нашої Батьківщини.

Розглядаємо угоду як політичну гарантію забезпечення корінних інтересів Народу України шляхом реалізації узгодженої стратегії довготермінового розвитку Держави і Суспільства, що принесе добробут, мир і стабільність громадянам нашої держави, забезпечить нашій країні повагу і визнання в усьому світі.

Базовими засадами цієї Угоди про створення коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України є положення «Стратегії економічного розвитку України» буде створено “Програму економічного і соціального розвитку та оптимізації адміністративно-територіального устрою”.

Програма соціально-економічного розвитку, яку учасники цієї угоди пропонують українському суспільству, полягає в такому:

ІІ. Зовнішня політика

1. Учасники Угоди розглядають парламентську коаліцію більшості як форму забезпечення державної і суспільної безпеки України на засадах верховенства міжнародного права та у відповідності до Конституції України.

2. Учасники Угоди гарантують реалізацію європейських критеріїв життєдіяльності Держави і Суспільства як основи євроінтеграційного курсу України, зафіксованого у міжнародно-правових та національних нормативних актах, якщо інше не буде визначено народом України у спосіб, визначений Конституцією і Законами України.

3. Учасники Угоди гарантують безумовне дотримання позаблокового статусу, проголошеного “Декларацією про державний суверенітет України”, до остаточного визначення цього питання народом України у спосіб, визначений Конституцією і Законами України.

4. Учасники Угоди гарантують, що здійснять всі необхідні дії, у тому числі прийняття відповідних законів, для завершення вступу України до СОТ у 2006 році на умовах максимально можливого захисту вітчизняного ринку та впровадження перехідних періодів для адаптації до конкурентних умов.

5. Учасники Угоди гарантують реалізацію положень ратифікованої Україною угоди про створення Єдиного Економічного Простору з Росією, Казахстаном і Білоруссю та оптимізацію подальшого формування ЄЕП відповідно до конституційних засад і національних інтересів України, якщо інше не буде визначено народом України у спосіб, визначений Конституцією і Законами України.

6. Учасники Угоди вважають базовими цілями зовнішньої політики України культивування стабільних кооперативних відносин із зарубіжними державами та міжнародними організаціями й інтеграційними формуваннями, участь у міжнародних програмах боротьби з корупцією, пандеміями небезпечних захворювань, природними катаклізмами, поширенням зброї масового враження, тероризмом, торгівлею людьми, незаконним виробленням і розповсюдженням наркотичних засобів, порушенням прав інтелектуальної власності.

7. Учасники Угоди гарантують виконання всіх міжнародних зобов’язань України, а також те, що бюджетна, фіскальна, боргова політика держави відповідатимуть загальновизнаним міжнародним нормам і стандартам, а параметри інвестиційного клімату як для зовнішніх, так і для внутрішніх інвесторів не можуть бути змінені з негативними наслідками для національного і зарубіжного бізнесу, задіяного на українському ринку товарів.

ІІІ. Внутрішня політика

Сторони домовляються про здійснення узгодженої політики глибоких структурних реформ для досягнення таких результатів соціально-економічного розвитку України, які б створювали необхідні умови для забезпечення основних конституційних прав і свобод громадян:

Макроекономічна політика

8. Забезпечення приросту реального валового внутрішнього продукту в 2006 році на рівні не менше 4 %, в 2007 році – на рівні не менше 9 %, в 2008 році – на рівні не менше 11 %, і 12-14 % - протягом наступних років.

9. Утримання курсу національної валюти в межах зваженого протекціонізму в залежності від економічних чинників впливу на вітчизняного товаровиробника.

10. Зниження росту рівня інфляції до 7-8 % вже в 2007 році. В подальшому утримання інфляції на економічно обгрунтованому рівні.

11. Підвищення конкурентоспроможності української економіки на користь експортної складової, відновлення позитивного балансу зовнішньої торгівлі товарами вже в 2007 році та зростання притоку в країну валютних надходжень.

12. Перегляд умов постачання природного газу в 2006 році та активізація переговорного процесу щодо створення Єдиного Економічного Простору і укладання довготермінових угод щодо стабільного постачання та транспортування природного газу.

13. Термінове законодавче та практичне державне сприяння розвитку повноцінного фондового ринку.

З метою мобілізації коштів для довгострокових інвестицій у вітчизняну економіку, організації купівлі-продажу та прозорого обігу акцій, корпоративних облігацій, облігацій державних позик та казначейських зобов'язань, Кабінету Міністрів України забезпечити протягом трьох років створення Київської універсальної фондової біржі, для чого у 2006 році заснувати біржовий комітет, розробити проект вирахування інтегрованого національного індексу акцій. У 2007 забезпечити обрання комісії з допуску цінних паперів до біржі, яка повинна визначити склад учасників біржових торгів і з 2009 року започаткувати функціонування біржі.

14. Припинення процесів перегляду рішень щодо приватної власності та забезпечення виконання програми приватизації, інвестиційних зобов‘язань та соціальних гарантій.

15. Здійснити перегляд укладених протоколів зі вступу України до СОТ з метою максимального забезпечення сприятливих умов функціонування вітчизняного ринку, в першу чергу - агропромислового комплексу.

Бюджетна політика

16. Забезпечити перегляд бюджету 2006 року з метою скорочення не менше 20 млрд.грн неефективних бюджетних витрат і досягти реалістичності й збалансованості бюджету.

17. Проведення протягом наступних років безумовно реалістичної й збалансованої бюджетної політики з дотриманням рівня дефіциту бюджету не більше 3 %.

18. Забезпечення бюджетної підтримки депресивних територій, а також відновлення норм бюджету й економічного законодавства щодо вільних економічних зон, територій пріоритетного розвитку, технопарків та здійснення моніторингу їх діяльності з одночасним скасуванням надмірного державного контролю за їх діяльністю та значним зменшенням бюрократичних процедур у їх практичній роботі.

19. Повернення до пріоритетного фінансування агропромислового комплексу у 2007-2008 роках на рівні: прямої державної дотаційної підтримки 10-12 млрд. грн. та непрямої – 2 - 3 млрд.грн. А у 2009 та наступних роках довести рівень прямої підтримки до 20 млрд. грн., непрямої – до 5-7 млрд.грн.

20. Починаючи з 2007 року забезпечити розробку і прийняття консолідованих бюджетів держави, в яких частка місцевих бюджетів становитиме не менше 50 %.

21. Відновити порядок заохочення місцевих бюджетів шляхом перерахування до них 50 % коштів від перевиконання на певній території доходних призначень до державного бюджету.

Фіскальна політика

22. Продовження податкової реформи з метою скорочення податкового навантаження на бізнес та зниження вже в 2007 році ставки податку на додану вартість до 17 %, а в 2008 році – до 15 %.

23. Повне звільнення малого підприємництва від оподаткування терміном на 5 років.

24. Значне спрощення системи адміністрування та перехід до принципу добровільності сплати податків. Забезпечення стабільності податкового законодавства і практики шляхом прийняття Податкового кодексу України.

Інноваційно-інвестиційна політика

25. До 2008 року забезпечити політико-правові та фінансово-економічні гарантії для відновлення прискореного руху до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку з пріоритетом впровадження сучасних енергозберігаючих технологій, для чого підвищити конкурентоспроможність вітчизняного інвестора, забезпечити зростання внутрішніх інвестицій в основний капітал вже у 2007 році до 100 млрд. гривень, а починаючи з 2008 року – не менше 20% від ВВП.

26. Впровадити чітке, науково обґрунтоване визначення чотирьох - п'яти інноваційних пріоритетів розвитку економіки України державного значення, одне з яких – енергозбереження, має бути визначальним і яке мусить комплексно підтримуватись державою і бізнесом, для чого мають бути розроблені та впроваджені заохочуючи і штрафні фіскальні засоби.

27. Здійснення протягом 2007-2012 років загальнодержавної івестиційно-інноваційної програми модернізації енергетики та впровадження енергозбережних технологій шляхом прямого державного інвестування загальним обсягом до 20 млрд. грн. та заохочення приватної ініціативи через надання фіскальних преференцій підприємствам, які здійснюють програми енергозбереження.

28. Відновлення діяльності та забезпечення швидкого розвитку технопарків на засадах рівноправної участі в них вітчизняних та іноземних наукових, виробничих та фінансових структур, кардинальний перегляд вітчизняного законодавства в бік його наближення до європейської практики щодо розвитку наукової, інноваційної та інвестиційної діяльності в країні, прийняття законів щодо діяльності венчурних фондів, впровадження у статистичну звітність показників інновативності економіки України за прикладом країн Європейського Союзу.

29. Сприяння створенню системи репродукції науково-технічного потенціалу технопарків, бізнес-інкубаторів, кластерів, інноваційних компаній та венчурних фондів тощо.

30. Впровадження у практику у 2007 році наукового економічного та соціального прогнозування – форсайтних досліджень, як основи для розробки довгострокових програм соціально-економічного розвитку і бюджетних планів на термін 5-7 років та їх коригування відповідно до змін внутрішніх та зовнішніх економічних тенденцій при прийнятті щорічних державних бюджетів. Розробити та прийняти Закон про державний науковий прогноз.

31. Реалізація реформи житлово-комунального господарства впродовж 2007-2008 років, розробка плану заходів з безоплатної передачі мешканцям у власність житлових багатоквартирних будинків, перехід до договірних стосунків з комунальними службами, поступова приватизація комунальних служб.

32. Забезпечити, починаючи з 2007 року, реалізацію масштабних інфраструктурних проектів, які мають на меті підвищення конкурентоспроможності української економіки в цілому шляхом комплексного державного і приватного фінансування.

Соціальна політика

33. Забезпечити таке зростання заробітної плати, яке випереджає рівень інфляції не менше, як вдвічі та наближення мінімальної заробітної плати до реального прожиткового мінімуму вже в 2007 році. Безумовне виконання з 2008 року конституційної норми про те, що кожен громадянин повинен мати сукупний дохід не менший від прожиткового мінімуму.

34. Встановлення мінімальної пенсії на рівні не нижче прожиткового мінімуму вже в 2008 році. Підвищення стипендії в 1,5 рази в 2007 році і в 2 рази у 2008 році по відношенню до 2006 року.

35. Завершення переходу впродовж 2006-2007 років на накопичувальну систему пенсійного забезпечення.

36. Встановлення справедливого і обґрунтованого співвідношення рівнів окладів керівних працівників до окладів всіх інших категорій працівників установ, підприємств, організацій, а також гарантування прозорості у справі посадових окладів та всіх форм прибутків державних посадовців та народних депутатів всіх рівнів.

37. Припинення приросту заборгованості по заробітній платі та повне її погашення протягом 2006-2007 років.

38. Створення стимулів для заохочення продуктивної праці, забезпечення безпосереднього зв’язку темпів зростання заробітної плати з темпами зростання продуктивності праці, надання соціальних гарантій і допомоги тим, хто їх потребує, законодавче уточнення переліку верств населення, які потребують державного піклування.

39. Кардинальне покращення демографічної ситуації в Україні з метою вийти на позитивний баланс народжуваності-смертності з 2009 року шляхом здійснення таких невідкладних заходів:
- поліпшення системи охорони здоров‘я, зокрема, за рахунок збільшення фінансування медицини в 1,5 рази вже 2008 року
- впровадження європейських стандартів соціального захисту населення
- проведення періодичної диспансеризації
- профілактика захворювань, небезпечних для життя, максимальна участь у відповідних міжнародних програмах.

Негайно розробити і прийняти комплексну державну програму суттєвого зниження дитячої смертності.

40. Розробка поетапного плану заходів для переходу з 2009 року до страхового медичного забезпечення.

Культурна, науково-освітянська політика та розвиток громадських інституцій

41. Відмова від будь-якого державного втручання у реалізацію громадянами конституційних гарантій свободи совісті.

42. Відмова від будь-якого державного втручання у свободу совісті громадян, зокрема - у релігійні справи.

43. Визнання як однієї з вищих цінностей демократичної держави етнокультурних особливостей, різноманітності всіх груп населення України. Негайне впровадження Європейської хартії регіональних мов та мов національних меншин для народів і етнічних груп, що компактно проживають на певній території, у відповідному до європейського оригіналу варіанті. Визнання української та російської мов рівноправними державними мовами, як мов двох найбільших в Україні мовних громад, у спосіб, передбачений Конституцією України.

44. Створення впродовж 2006-2008 року поєднаного та співставного, регульованого державним замовленням ланцюга освіта-наука-проектування-виробництво на основі науково розрахованих потреб вітчизняної економіки у професіях і кількості робітників, інженерів, науковців, медиків, аграріїв, економістів, менеджерів тощо із залученням вітчизняних та іноземних структур. Відновлення державної системи підтримки підготовки та перепідготовки кадрів. Залучення капіталу приватних структур до фінансування навчального процесу зі звільненням від оподаткування тієї частки прибутку, що спрямовується для цієї мети. Надання права лабораторіям вищих учбових закладів на здійснення комерційної діяльності за результатами їх науково-технічних розробок. Поетапне, з 2007 року щорічне збільшення бюджетного фінансування Національної академії наук, фундаментальних та прикладних досліджень не менше, ніж вдвічі - до 2009 року. Здійснення державного бюджетного кредитування найбільш визначальних проектів науково-технічного розвитку, починаючи з 2007 року.

Розвиток інститутів громадянського суспільства

45. Створення впродовж 2006 року Громадської палати на принципах виборності не менше як 90% її членів з наданням цій палаті повноважень громадського контролю за діяльністю виконавчої влади всіх рівнів. Головним завданням Громадської палати є забезпечення реалізації прав і свобод громадян у повному обсязі через публічний вплив на державні органи влади та доступ до участі в нарадах Кабінету Міністрів України та Секретаріату Президента України.

Відкриття регіональних відділень Громадської палати впродовж 2007-2008 років.

Державне сприяння становленню Громадської палати, зокрема - державна підтримка електронного та друкованого видавництва бюлетеня Громадської палати.

46. Заснування впродовж 2006-2007 років “громадських опікунських рад” при вищих навчальних закладах та лікарнях, великих аеропортах та залізничних вокзалах, метрополітенах, інших установах, що мають функції обслуговування населення, створення громадських центрів сприяння правоохоронним органам та контролю за їх діяльністю, громадських організації з діалогу бізнесу та влади, особливо місцевої, громадських організацій захисту свободи слова, громадських природоохоронних організацій, громадських юнацьких та молодіжних організацій тощо.
Передбачити виділення бюджетних коштів у 2007 році для становлення таких громадських організацій.

47. Створити у 2006 році центр громадського контролю за дотриманням умов приватизації.

48. Розробка і прийняття закону у 2007 році про надання більших прав для громадських організацій у частині їх впливу на владу.
49. Забезпечити європейські принципи функціонування незалежних ЗМІ.

Політика в сфері судової та правоохоронної діяльності

50. Забезпечити об’єктивний розгляд та завершення відповідним вироком суду всіх резонансних справ, які протягом останніх років були у центрі громадської уваги.

51. Негайне проведення судової реформи і повернення народу України його конституційного права обирати народних засідателів та присяжних (Розділ VIII, стаття 124 Конституції України), а також районних та міських суддів – держава та громадянин є рівноправними та однаково відповідальними при здійсненні правосуддя.

Згідно Статті 5 Конституції України єдиним джерелом влади є народ, а тому держава не може мати прав більше, ніж їй надано народом України. Потрібен негайний перегляд Карно-процесуального кодексу з безумовним дотриманням у ньому положень Статей 28, 29, 30, 31, 32, 34, 35 Конституції України, чітке та однозначне визначення вкрай обмежених випадків, коли державні органи влади можуть втручатись у зазначенні у Конституції України невід'ємні права громадян. Заснувати у Міністерстві внутрішніх справ дисциплінарну раду для оцінки та кваліфікування дій правоохоронців та слідчих, зробити більш суворішим покарання правоохоронців і слідчих, що порушили Конституційні права та свободи громадян.

52. Провести негайну реформу правоохоронних органів з метою оптимізації їх системи та підвищення ефективності захисту життя, прав і свобод громадян.
53. Впровадження у практику обрання районних та міських голів правоохоронних органів (префектів) терміном на 5 років під час виборів до місцевих органів самоврядування – люди на місцях краще усвідомлюють, хто краще забезпечуватиме їх спокій та порядок в регіоні та здійснюватиме профілактику правопорушень.

54. До проведення чергових виборів до місцевих органів самоврядування надати право у 2006 році депутатам відповідних органів самоврядування обрати префектів відповідних районів та міст.

55. Учасники коаліції погоджуються, що вакантні посади членів Конституційного суду України за квотою Верховної Ради будуть розподілені з урахуванням вже призначених Указом Президента суддів Конституційного суду.

Політика щодо обороноздатністі та військово-промислового комплексу

56. Розробка військової доктрини, що базувалась би на позаблоковому статусі України і політиці активного нейтралітету, а також враховувала загрози міжнародного тероризму. Реформування збройних сил та переоснащення армії сучасними військовою технікою та озброєнням, виходячи з теорії ведення технологічних безконтактних війн. Створення суцільної багатошарової протиповітряної та протиракетної оборони території України з посиленням оборони техногенно небезпечних об'єктів. Організація сучасної радіолокаційної системи зі створенням єдиного командного центру ППО та ПРО і охорони морського узбережжя.

57. Негайне посилення фінансування, не менше, ніж вдвічі з 2007 року, НДІ та КБ військово-промислового комплексу з метою виконання державних замовлень з розробки сучасних військової техніки й озброєнь та продовження фундаментальних наукових робіт зі створення засобів протидії агресії на нових фізичних принципах.

58. Забезпечення більш вільного доступу вітчизняних структур ВПК до зовнішніх ринків збуту, значне спрощення бюрократичних перепон в цій сфері діяльності, організація маркетингової служби з просування вітчизняної зброї та військової техніки на світові ринки, реформування державного підприємства «Укрспецекспорт» в напряму більш значного фінансування замовлень з модернізації озброєнь. Відмова від державної монополії торгівлі продукцією військового призначення, але з забезпеченням державного контролю шляхом отримання дозволу на її експорт. Значне спрощення отримання приватними підприємствами ліцензій на науково-конструкторську розробку та дослідне виготовлення продукції військового призначення. Досягнення впродовж 2006-2008 року подвоєння обсягів продажу продукції ВПК.

59. Розробка плану кредитування з 2008 року молодих офіцерів для будівництва ними житла на термін їх служби в армії (25 років) та заохочення будівельних компаній до будівництва службового житла у військових містечках з метою вирішення житлової проблеми військовослужбовців до 2012 року.

Адміністративно-територіальна політика

60. Визнання цілісності України, як країни, що складається з різних історично визначених цивілізаційних, етнічних, культурних, мовних тощо територій, жителі яких на референдумі грудня 1991 року заснували в Україні державу.

61. Розробка програми дій зі створення областями України, ідентичними за цивілізаційними, етнічними, культурними, мовними, релігійними та науково- індустріальними особливостями тощо більш великих адміністративно-територіальних утворень з наданням їм статусу федеральних земель з відповідними правами самоврядування та формуванням земельних урядів виборними земельними представницькими органами, для чого внести відповідні зміни до Конституції України.

62. Впровадження прямих виборів керівників урядів федеральних земель замість призначення голів державних адміністрацій з одночасним введенням інституту державних представників в областях та федеральних землях для здійснення контролю за дотриманням Конституції та загальнодержавного законодавства місцевими органами влади, для чого внести зміни до Конституції України.

IV. Принципи формування органів влади

Учасники коаліції, які підписали цю угоду домовились щодо таких фундаментальних принципів формування системи влади в Україні:

• верховенство права є безумовним, незалежно від політичних ситуацій і політичних інтересів
• ніякі політичні ситуації й політичні інтереси не можуть вести до зменшення визначеного Конституцією обсягу прав і свобод громадян
• право власності священне і недоторкане
• бізнес відділяється від політики
• учасники коаліції безумовно несуть політичну відповідальність за виконання зобов’язань, взятих перед виборцями, і відображених в цій Угоді

Учасники Угоди про створення коаліції депутатських фракцій, з метою підвищення рівня політичної відповідальності перед громадянами України за формування органів виконавчої та судової гілок влади та за результати їх діяльності, досягли згоди щодо такого:

63. З метою поглибленого аналізу поточної ситуації в різних галузях життєдіяльності держави та для розробки експертних пропозицій щодо оптимізації діяльності виконавчої влади негайно створити спеціальну науково-експертну групу за участю народних депутатів, делегованих членами коаліції. Оцінки і рекомендації групи передаються на розгляд парламентської коаліції з метою попередження помилкових рішень і дій нового складу Кабінету міністрів.

64. Забезпечити негайну комплексну ревізію фінансово-економічної діяльності та дій керівництва Національних акціонерних компаній “Нафтогаз України” та “Енергоатом”.

65. Запровадити принцип відділення бізнесу від влади і ефективної боротьби з корупцією шляхом:
• передачі всіх активів обраних народних депутатів та осіб, що призначаються на посади у виконавчій владі всіх рівнів (осіб, уповноважених на виконання державних функцій) в управління у спосіб, який буде визначено законодавством
• антикорупційний контроль здійснюється комплексно: уповноваженими органами державної влади, інститутами громадянського суспільства, спеціальним аудитом активів осіб, уповноважених виконувати державні функції

IV. Принципи діяльності коаліції

66. Політична конструкція діяльності Верховної Ради України будуватиметься на інституційному оформленні парламентської більшості та опозиції, для чого в першочерговому порядку необхідно прийняти Закони України “Про коаліцію депутатських фракцій (парламентську більшість)” і “Про опозицію”.

67. Учасники коаліції гарантують, що протягом перших трьох місяців дії цієї Угоди відновлять ефективну, фахову роботу вертикалі влади, при цьому єдиним принципом кадрового добору будуть професійна і моральна відповідність посаді.

68. Учасники коаліції погоджуються, що представництво Партії Регіонів у ЦВК має бути відновлено відповідно до принципу пропорційного представництва у ЦВК.

Права і відповідальність більшості й опозиції.

69. Коаліція депутатських фракцій, яка складає більшість конституційного складу Верховної Ради України, бере на себе відповідальність за виконання цієї угоди, реалізацію її положень в законодавчій діяльності а також відповідно до Конституції України пропонує склад коаліційного Уряду.

70. Опозиції буде запропоновано взяти на себе відповідальність за обстоювання своїх політичних поглядів парламентськими методами.

71. Опозиції буде надано практичні гарантії політичної парламентської діяльності, участі у формуванні загальнодержавної соціально-економічної політики, бюджетної політики та контролю за рішеннями й діями влади.

72. Парламентська більшість, яка бере на себе відповідальність за розробку і реалізацію соціально-економічної політики, отримує посади спікера та першого віце-спікера й керівництво в комітетах Верховної Ради України, діяльність яких спрямована на законодавче забезпечення національної безпеки й оборони, зовнішньої політики та соціально-економічний розвиток держави.

73. Опозиції пропонуються посади віце-спікера, голови Рахункової палати й керівництво у комітетах, діяльність яких спрямована на визначення напрямків соціально-економічного розвитку держави, контроль за бюджетним процесом, державними фінансами, на законодавче забезпечення захисту прав і свобод громадян, свободи слова охорони здоров’я і навколишнього середовища, боротьбу із корупцією і злочинністю.

74. В розподілі посад заступників голів парламентських комітетів діє принцип паритетної відповідальності більшості й опозиції за конструктивну діяльність Верховної Ради України в цілому: представники більшості отримують посади заступників в комітетах, очолюваних представниками опозиції, а опозиція – заступників в комітетах, очолюваних представниками більшості.

Права і відповідальність учасників коаліції із формування виконавчої влади України.

75. Коаліція депутатських фракцій, які підписали цю Угоду, бере на себе відповідальність за формування коаліційного Уряду, законодавчу підтримку його програми діяльності, яка базуватиметься на положеннях цієї Угоди, та, відповідно, за результати діяльності Уряду з соціально-економічного розвитку України.

76. Політична сила – учасник коаліції, яка отримала найбільшу підтримку виборців на виборах 26 березня 2006 року, отримує посади Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, відповідального за економічний блок Уряду, і віце-прем’єр-міністра з питань ПЕК, керівництво в міністерствах і відомствах, діяльність яких має бюджетоутворююче і системоутворююче для соціально-економічної сфери значення й забезпечує реалізацію “Стратегії економічного розвитку України”, що складає концептуальну базу цієї Угоди.

77. Інші посади у складі Уряду розподіляються пропорційно частці в коаліції її учасників. При цьому прийнятний відступ від принципу пропорційності в разі, якщо учасники коаліції погоджуються, що професійні якості певного кандидата на певну посаду переважають необхідність дотримання принципу пропорційності.

78. Коаліція депутатських фракцій запропонує Президенту України, до остаточного втілення Конституційної реформи щодо системи місцевих органів влади, призначити на посади глав обласних, міських і районних державних адміністрацій професіоналів-представників тих політичних сил, які отримали найбільшу підтримку виборців на певній території.

Принципи узгодження зовнішньої і внутрішньої політики, політики в галузі національної безпеки, оборони і правоохоронної діяльності.

79. Коаліція депутатських фракцій запропонує Президенту України призначити на посади Міністра закордонних справ, Міністра оборони, секретаря Ради національної безпеки й оборони фахівців, які не належать до жодної політичної сили.

80. Коаліція депутатських фракцій буде наполягати, що кандидат на посаду Генерального прокурора України повинен відповідати найвищим фаховим і моральним вимогам.

81. Всі рішення стосовно зовнішньої політики держави, питань національної безпеки й оборони, принципових питань діяльності правоохоронних органів мають погоджено прийматися виключно на засіданнях Кабінету Міністрів України і оприлюднюватись як державні акти, відповідно до визначеної Конституцією компетенції, Президентом України чи Кабінетом Міністрів України.

82. При формуванні коаліційного Уряду безперечна перевага надається професійним здібностям та моральним якостям претендентів на посади у виконавчій владі.

Обов'язковою вимогою до членів коаліційного уряду є абсолютне узгодження рішень і дій з усіх питань у зовнішній і внутрішній політиці виключно на засіданнях Кабінету Міністрів України та у відповідності до цього договору.
Источник: Владимир СКВОРЦОВ
    Комментировать
    Сортировать:
    в виде дерева
    по дате
    по имени пользователя
    по рейтингу
       
     
     
     вверх