EN|RU|UK
  334  1

 ЄХАНУРОВ ПРОРУБАВ НАФТОВЕ ВІКНО У ЄВРОПУ

Польський візит українського прем’єра розблокував шлях «Одеса-Броди»… аж до польського Гданська й німецького Вільгельмсхаффена

Можна було передбачити, що однією з найгостріших тем, яку торкатиметься Прем’єр-міністр Юрій Єхануров під час свого візиту до Польщі, стане доля нафтопроводу «Одеса-Броди». Перцю юшці додало інтерв’ю українського прем’єра, опубліковане польською «Газетою виборчою» саме в день візиту, 16 лютого. У ньому Юрій Єхануров повідомив, що розпочав перемовини з Мінськом щодо транспортування каспійської нафти до Балтійського моря, хоча Україна зацікавлена, насамперед, у реалізації давніх планів добудувати нафтогін до польського Плоцька. Однак «якщо поляки не погодяться, – сказав Прем’єр, – я намагатимуся відкрити шлях каспійській нафті через Білорусь і далі через Литву до берегів Балтійського моря».

Розмови про добудову нафтогону «Одеса-Броди» до Плоцька точаться кілька років. Ще 2001 року «Укртранснафта» завершила будівництво своєї частини довжиною 674 кілометри й потужністю 9 мільйонів тонн. Але два роки тому на догоду російським нафтовим компаніям він розвернувся на 180 градусів і пішов у реверсному напрямі з Брід до Одеси. Як і слід було очікувати, невдовзі цей напрям став геть нерентабельним. У листопаді 2005 року Прем’єр-міністр Польщі Казімеж Марцинкевич пообіцяв таки добудувати нафтогін до Плоцька. Та довгобуд знову загальмувався. Відтак нагадування Юрія Єханурова польському колезі напередодні їхньої зустрічі було дуже доречним. Перед Юрієм Єхануровим стоїть завдання захищати українські інтереси й просувати вигідні Україні проекти, а в політкоректному висловленні своїх намірів нашому прем’єрові рівних немає.

Полякам теж не відмовиш у протекціонізмі власним інтересам. Вони поважають тих, хто діє аналогічно. У даному ж випадку інтереси обох країн збігаються в тому, що євро-азійський нафтовий коридор відкриє перед ними великі економічні й геополітичні перспективи.

Про зацікавленість європейців свідчить той факт, що Євросоюз виділив 2 мільйони євро на розробку техніко-економічного обґрунтування створення цього нафтотранспортного коридора. А згідно з попереднім бізнес-планом, наданим фіно-німецько-грецьким консорціумом, який виграв відповідний тендер Єврокомісії, ризики інвестування в проект є мінімальними.

Існує також спільне україно-польське підприємство «Сарматія», що має реалізовувати проект. Воно виступило з пропозицією збудувати дільницю «Броди-Плоцьк» коштом приватних інвестицій, мобілізувавши інвесторів до жовтня 2006 року. Якщо ж їхньої потуги не вистачить, «Сарматія» вважає за можливе звернутися до Єврокомісії через польський уряд з проханням дофінансувати проект як такий, що підвищує енергетичну безпеку регіону. Слово залишилося за Варшавою.

Напевно, зваживши, нарешті, всі «за» й «проти», Казімеж Марцинкевич сказав під час розмови з Юрієм Єхануровим, що розробити обґрунтування самоокупності проекта – справа лише трьох місяців, а питання відведення землі під нього є суто технічним. У відповідь Юрій Єхануров запевнив, що стільки ж часу українській стороні знадобиться, щоби повернути нафтогін в аверсному напрямку. Обговорення завершилося тим, що обидва прем’єри підписали декларацію про підтримку добудови нафтогону польською територією.

На користь того, що це не є чергова декларація (схожий документ Україна, Польща та ЄС підписали в травні 2003 року), свідчить справжня сенсація нинішніх україно-польських перемовин. Виявляється, нафтогін будуватимуть не до Плоцька, як планували раніше, а відразу до портового міста Гданська. До того ж, польський уряд уже розпочав перемовини з німецькими колегами про те, щоби протягнути гілку до порту Вільгельмсхаффен, що дасть можливість збільшити транзит нафти морем.
Источник: Лада Михайлова
    Комментировать
    Сортировать:
    в виде дерева
    по дате
    по имени пользователя
    по рейтингу
       
     
     
     вверх