EN|RU|UK
 Политика Украины
  14471  94

 КАСТА НЕДОТОРКАННИХ: ЩО МОЖУТЬ СОБІ ДОЗВОЛИТИ УКРАЇНСЬКІ СУДДІ

КАСТА НЕДОТОРКАННИХ: ЩО МОЖУТЬ СОБІ ДОЗВОЛИТИ УКРАЇНСЬКІ СУДДІ

Питання недоторканності окремих категорій громадян в українському суспільстві викликало і викликає наразі чи не найбільше різного роду спекуляцій та непорозумінь.

Останній прикрий випадок - це затримання за перевищення службових повноважень і загроза тюремного ув'язнення строком до восьми років звичайним міліціонерам, які у звичайний спосіб припинили звичайну п'яну бійку, але не звичайного чоловіка на підпитку, а «недоторканного»... Цього разу судді.

Перш за все слід внести ясність у поняття недоторканності суддів. Згідно статті 48 Закону України «Про статус суддів», недоторканність судді передбачає, що:
- с уддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення судом обвинувального вироку (ч.1);
- с уддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з'ясування його особи; суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крім суду (ч.2);

- с удді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором України або його заступником (ч.3);
- відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України (ч.4);
- п роникнення в житло або інше володіння судді чи його службове приміщення, особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук судді, а так само огляд, виїмка його кореспонденції, речей і документів можуть провадитися лише за судовим рішенням (ч.5).

Необхідно ще раз уважно передивитись наведений перелік, і з'ясувати, чи є серед наведених вище гарантій право судді:
- порушувати права і свободи інших громадян;
- застосовувати до інших осіб та представників правоохоронних органів фізичне насильство і погрози.

Очевидно, що таких прав недоторканність суддям не надає, натомість, створює умови для різного роду зловживань такою недоторканністю.

Звернемося тепер до передбаченого законом порядку дій міліціонера, який став свідком правопорушення.

Відповідно до п.1) ст. 10 Закону України «Про міліцію», обов'язок міліції забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок. Необхідно звернути особливу увагу, що у цій статті громадяни не поділяються на наперед зазначені категорії. Отже, міліція забезпечує безпеку усіх громадян.

Згідно пунктів 2) та 5) ст. 10 Закону України «Про міліцію», обов'язком міліції є виявлення і припинення кримінальних та адміністративних правопорушень. Знову хочемо підкреслити, що в статті немає застереження «крім тих, що вчиняються недоторканними категоріями громадян».

Так як очевидним є обов'язок міліціонера щодо припинення правопорушення, звернемося до статті 12 Закону України «Про міліцію» для з'ясування, яких заходів він має право вжити під час припинення правопорушення.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про міліцію», перед застосуванням фізичної сили співробітник міліції повинен попередити порушника, без попередження фізична сила застосовується у випадку безпосередньої загрози життю та здоров'ю громадян або співробітників міліції.

Відповідно до ч.3 статті 12 Закону України «Про міліцію», фізична сила не застосовується до наступних категорій громадян:
- жінок з явними ознаками вагітності;
- осіб похилого віку з вираженими ознаками інвалідності;
- малолітніх дітей.

Як це не дивно для українського законодавства, такого турботливого щодо суддів та депутатів, але останні ще не прирівняні в правах до вагітних, малолітніх дітей та інвалідів.

І навіть ці обмеження не застосовуються, якщо такі особи вчиняють груповий або збройний напад на громадян або співробітників міліції (та ж ч.3 ст. 12 Закону України «Про міліцію»).

Нарешті, необхідно ще раз повернутися до змісту ч.2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у якій зазначається, що суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з'ясування його особи.

Особливість цієї норми вбачається в тому, що вона не встановлює правил щодо затримання суді безпосередньо за вчиненням правопорушення.

Таким чином, дії співробітників міліції під час угамування п'яної бійки, яка набула такого розголосу, були цілком адекватними та законними:
- до особи, яка вчиняла порушення громадського порядку, після попередження, застосували заходи фізичної сили, спрямовані на припинення її агресивних дій і спроб заволодіти зброєю міліціонера;
- після встановлення особи порушника, і з'ясування, що він є суддею і не може бути затриманий, він був звільнений, як того вимагає закон.

Наразі суспільство має серйозно задуматися над тим, які наслідки може мати цей випадок, якщо всупереч вимогам здорового глузду і закону, але в догоджання чиїмось зв'язкам і бажанню помсти, викликаного не стільки реальними стражданнями, скільки непомірною пихою, людей, які виконали свій службовий обов'язок, буде за це засуджено.
Як вбачається, це стане завершальною стадією абсолютного утвердження свавілля касти «недоторканих» в Україні. Адже в кожного міліціонера є дружина, батьки і діти, і якщо він піде ввечері по парку і, не дай Бог, стане свідком згвалтування, він, скоріш за все, не захоче сидіти в тюрмі, він люб'язно запитає у гвалтівника: «Вибачте, будь ласка, а Ви часом не депутат, чи суддя...Так? Ну тоді не маю права Вам надалі заважати...»

Источник: Ігор Лаєвський
VEhrNGRrdzVSMEl3VEhKUmMwNURPVEJNVkZGelRrTTNaazVIUWpCWlVGRjBUa2ROTUZrNFBRPT0=
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
   
 
 
 вверх