EN|RU|UK
  477  1

 ПАРЛАМЕНТ ВІДЧУВ ПРИСМАК КРОВІ. ЄХАНУРОВ НЕ ВВАЖАЄ СЕБЕ ЖЕРТВОЮ І НАЗИВАЄ ЛИТВИНА „РОЗУМНОЮ ЛЮДИНОЮ”

Українська влада знову загнала себе в правову колізію. Мало нам було двох генеральних прокурорів – тепер у нас є цілий уряд з незрозумілими повноваженнями. „Ми все одно міністри”, - переконували журналістів відразу після голосування урядовці. „Вони мініст

Перше, що зробив Нестор Шуфрич, вийшовши після учорашнього голосування із зали засідань, то це, як в голлівудському фільмі, підняв до гори праву руку і сказав : „Є-є-с!”. Обличчя, при цьому було щасливим, як в малої дитини. Відразу кидалося в очі, що людина піде з роботи з почуттям виконаного обов’язку.

Щоправда, його опоненти, міністри, теж особливо не сумували – посміхалися і тиснули одне одному руки. Обидві сторони усіляко намагались показати: мали ми вас на увазі.

Єхануров вийшов до преси з натягнутою посмішкою і намагався видаватися спокійним. „Уряд буде працювати до того часу, поки новообраний парламент не обере більшість і після того визначить новий уряд. Так що ніяких наслідків це не має. Єдине, що хочу сказати – звичайно, позиції уряду в переговорному процесі по газовому питанню будуть гірші”, - говорить він. Жертвою газової війни прем’єр себе не вважає: „Про яку жертву йде мова? Просто людям хотілося погратися...” До прийнятої постанови ставиться скептично: „Можна прийняти постанову будь-яку. Хоч про те, що завтра буде ожеледиця!” На закиди в провалі газових переговорів виправдовується: „Нам виставили умову, що газ на територію України може поставляти одна компанія – „РосУкрЕнерго”. Крапка. Або відмовляйся від газу, або працюй”.

Ну що ж, тепер йому, дійсно, доведеться працювати в нових умовах. А так все гарно розпочиналось...

В те, що уряд відправлять у відставку, перед розглядом питання вірили не всі. Максимум, на що розраховували – полетить голова Плачкова і, можливо, Івченка. Чому „можливо”? Бо призначення і зняття з посади голови „Нафтогазу” – прерогатива Президента.

Коментарі від самого початку були, в основному, обережні. Той же Ігор Єремєєв, керівник фракції Литвина, перед розглядом питання заявляв, що рішення щодо голосування не прийнято. Лукавив? Щоправда, водночас він досить різко висловлювався на адресу уряду: „Інформація подана Кабінетом Міністрів є недосконалою і на її базі можна однозначно прийняти рішення про відставку, тому що це замилювання очей. Але я, як людина конструктивна, і фракція народного блоку Литвина готова вислухати прем’єра. Можливо, він назве нові речі, дасть відповіді на ті запитання, які для нас незрозумілі і тоді ми в залі безпосередньо приймемо рішення. Народний блок Литвина ніколи собі не дозволить діяти тільки заради політики”. Пізніше спікер слова свого соратника підтримав і дав зрозуміти прем’єру, що той налив забагато води. Наскільки об’єктивним було це твердження, судити важко.

Єхануров у своєму виступі зробив кілька акцентів. Один з них: красиво переклавши провину на російську сторону, зазначив, що загострення почалося з її вини, а компанію-посередника, на якого виливається стільки критики, визначили саме росіяни. „У нас, дійсно, була впевненість, що ми зможемо довести правоту в судах, зокрема в Стокгольмському міжнародному суді. Але процеси там тривають довгими місяцями, а, можливо, і роками. А кому б була потрібна наша правота, через декілька років без газу, зі зруйнованою промисловістю та соціальною сферою?”, - запитував він. Рефреном звучало – ми зробили все, що змогли.

Натомість окремими пунктами: тарифи для громадян підвищувати немає необхідності; ціна на газ для промислових об’єктів визначатиметься в залежності від рівня енергоспоживання і буде диференційованою(говорячи простіше – треба привчатися до економії); зміни цін на газ можливі лише за згодою двох сторін; крім контрактів буде підписана міжурядова угода.

„Уряди наших держав мають підписати Протокол на 2006 рік до Угоди між урядами обох країн від 4 жовтня 2001 року. У цьому протоколі будуть уточнені умови транзиту і постачання газу на поточний рік в цілому”, - сказав Єхануров.

Депутати до нього не прислухались і критикували поведінку укранської сторони під час газового конфлікту по повній. Та до найрадикальнішої дії – відставки всього уряду закликали не всі. Вирішальними ж стали якраз голоси прихильників Литвина. Чому спікер „здав” прем’єра, бюджет якого нещодавно із такою завзятістю протягував, можна тільки здогадуватись. Образився на те, що замість Плачкова і Івченка до Ради прийшли їх перші заступники? В такій ситуації буде легше працювати на виборах? А як же „конструктив?

До речі, сам прем’єр в коментарях стосовно голови парламенту іронічний: „Парламент на себе взяв всю відповідальність... Володимир Михайлович людина розумна, він знайде відповідь...”

Загалом же, всіх політиків можна тепер поділити на два політичні табори: одні вважають уряд відправленим у відставку, інші – ні.

Так, міністра внутрішніх справ Юрія Луценка „політичні ігрища” в парламенті не лякають: „Сьогодні відбулася розправа над урядом з метою дестабілізації України, що шкодить її найвищим національним інтересам, і мова йшла абсолютно не про газ і абсолютно не про Ющенка або Єханурова, або Плачкова. Мова йшла про те, щоб розхитати нормальну стабільну владу в Україні”. Винні в цьому „кучмісти-реваншисти”, яких очолив блок „Не Так!” і БЮТівці, котрі знайшли спільну мову. На роботу ж міністр збирається ходити регулярно: „Я ще сьогодні вийду на роботу, і завтра вийду, і післязавтра вийду! І буду виходити стільки, скільки мені відведено указом Президента, який призначав мене на цю посаду”.

УНПіст Юрій Костенко вважає, що опозиція дестабілізує ситуацію і це врешті решт призведе до погіршення економічних показників. Щодо правової сторони справи, то він не вважає, що уряд – у відставці. Окрім того, нарікає на процедуру голосування: „Процедура, якою пішов голова парламенту (питання не було включено до порядку денного зранку – авт.) не відповідає ні чинній Конституції, ні регламенту Верховної Ради. На превеликий жаль почалися вибори”.

Самі ж „неТаківці” переконані, що справа не у виборах, а прийняте рішення забезпечить стабільність в державі. „Здоровий глузд і відповідальність в сесійній залі є», - заявляє Шуфрич. На питання чи будуть спроби створити новий уряд до виборів відповідає: „Згідно з Конституцією це питання ускладнено, але можливо, що ми запропонуємо форму утворення відповідального органу, який буде діяти до формування нового Кабміну”.

Колишній представник Ющенка в парламенті Сергій Соболєв вважає, що парламент загнав і себе, і уряд у правову колізію. Раїса Богатирьова йому протирічить: „Немає абсолютно ніякої колізії. Уряд буде виконувати обов’язки до того, як Верховна Рада створить коаліцію визначиться з новими членами Кабміну”.

Міністр юстиції Сергій Головатий заявляє, що ні Президент, ні Верховна Рада не мають права до виборів формувати уряд: „Міністри, які є сьогодні, будуть працювати, як повноцінний Кабмін”.

Одним словом, в парламенті повна каша – достеменно ніхто нічого не знає. За пристрастями якось відійшла на другий план чи не основна тема засідання – можлива денонсація газових угод. Щоправда, Володимир Литвин наполіг, аби парламент не розглядав це питання – не в його компетенції. Єдине, що «встигли» депутати – створити слідчу комісію, котра займеться діяльністю «Нафтогазу». До речі, Борис Беспалий зазначив, що й це питання розглянулось поза нормами регламенту. Але вчорашній день у Верховній Раді був не з тих, коли звертають увагу на процедурні моменти...

Врешті, постраждали не кілька посадовців, а весь уряд. У опозиції з цього приводу своя логіка. «Причому тут Івченко? Він що – самостіний гравець? - в запалі говорить Ігор Шурма. - Всі газові проблеми вирішуються з відома Президента, прем’єра... Тому не треба робити з нього крайнього!». На противагу наводить дані аналітиків: внаслідок контракту росіяни здешевіли свій транзит у три рази, активи „Газпрому” у Європі виросли на 7 млрд. доларів, а Україна втратить 2,9 мільярдів у 2006 році.

БЮТівці ж коментують однотонно: уряд відповів за зраду національних інтересів. Точно так же прокоментувала причини рішення своєї фракції і сама Юлія Володимирівна. Схоже, синхронне голосування разом з Регіонами, есдеками та комуністами Тимошенко не турбує. Натомість, багато аналітиків, оцінюючи події по гарячих слідах, пророкують електоральні втарти блоку внаслідок такого кроку. Хто-хто, а «Наша Україна» так точно зіграє на «зраді ідеалів Майдану колишніми соратниками».

Як діяти далі, достеменно ніхто не знає. Ющенко зібрався подавати до не повністю сформованого Коституційного Суду і називає рішення незаконним. Парламент, який відчув запах крові і нову силу внаслідок вступу в дію політичної реформи (принаймні ті 250 «за») про майбутнє поки не думає – ще дні два-три точно переварюватиме причини і обговорюватиме скоєне. Хоча причина ця, власне, одна. Як сказав все той же Шурма, прем'єр у відставці на чолі виборчого блоку – це зовсім інша справа, аніж прем'єр діючий.

Юрій Єхануров, правда, до цього ставиться по-філософськи: «На політику „Нашої України”, я думаю, це вплине дуже позитивно – у нас народ любить ображених». Готуємось до нової серії фільму «Ображений прем'єр»? До речі, головний герой знову на «Ю»: Ющенко – Юля – Юрій...

Источник: Олександр Курінський для Цензор.Нет
    Комментировать
    Сортировать:
    в виде дерева
    по дате
    по имени пользователя
    по рейтингу
       
     
     
     вверх