EN|RU|UK
 Общество
  18324  102

 "ВРАЧИ СКАЗАЛИ, ЧТО ПРОЖИВЕТ НЕСКОЛЬКО МЕСЯЦЕВ": ЛЕГЕНДАРНАЯ ПЕВИЦА КВИТКА ЦИСЫК УГАСАЛА ОТ РАКА 7 ЛЕТ

"ВРАЧИ СКАЗАЛИ, ЧТО ПРОЖИВЕТ НЕСКОЛЬКО МЕСЯЦЕВ": ЛЕГЕНДАРНАЯ ПЕВИЦА КВИТКА ЦИСЫК УГАСАЛА ОТ РАКА 7 ЛЕТ

Квітка Цісик якось зізналася двоюрідній сестрі, що боїться виступів перед великою аудиторією, тому стала студійною співачкою. – Коли я вперше привіз її диск 1990го з Канади до себе в Карпати, – згадує 51річний поет і видавець Іван Малкович, – то сусіди, як почули ”Ніч така, Господи, місячна, зоряна”, просили мене переписати їм платівку. Ми ж не знали, що там має бути це ”Господи”. Один чоловік, який жив на найвищій горі, мав гучномовця і в неділю після церкви пускав голос Квітки на всі найближчі гори. Вона співала ”Я піду в далекі гори”

Квітка Цісик записала два альбоми українських пісень. Співачці цього року виповнилося би 60. Про неї згадують ті, хто її знав


Христина ЛЕВ, 45 років, двоюрідна сестра Квітки Цісик, Нью-Йорк:

- Вона любила пройтися безлюдним пляжем, тримаючи за руку маленького сина. Любила, щоб океан торкався її босих ніг. Любила довго плисти в морі, так, щоб з берега перетворитися в ледь помітну крапку на небосхилі. Любила довгі кінні прогулянки за містом. Любила бавитися зі своїм великим, схожим на ведмежа псом чаучау Медьо. Любила запаморочливу швидкість свого спортивного Jaguar'а. Це був її автомобіль, якому не зраджувала, хоч мала можливість їздити на всіх останніх моделях Ford'а (10 років озвучувала рекламу автомобіля Ford, компанія дарувала їй кожну нову модель машини. - "Країна").



Батьки записали кожну з нас свого часу до школи українознавства, яку мали відвідувати щосуботи. Ми тоді жили у Вашингтоні, Квітка до такої самої ходила у себе в НьюЙорку. Звичайно, на вікенд хотілося бавитися вдома, дивитися мультфільми, але багато наших друзів також ходили до суботньої школи, і за тиждень ми встигали за ними скучити. Які б заробітки не мала українська родина, справою честі було відкласти кошти на літній табір для своєї дитини. З 7 до 16 років юна пластунка Квітка відвідувала ці тритижневі табори в горах. Жили ми в шатрах, щовечора збиралися довкола великої ватри, вчили українських пісень. Квітка з 4 років займалася скрипкою, але юначкою зрозуміла, що головна її любов - це спів. Такий голос, як у неї, таку манеру виконання можна почути в карпатських селах. Білий голос іде з глибини, десь із живота. У Квітки є кілька пісень в першому альбомі, заспіваних у такій манері.

На Різдво чи Великдень наша родина обов'язково їздила до Цісиків у гості або вони до нас. Коли я перебралася до НьюЙорка, Квітка завжди знаходила час зателефонувати, спитати, як справи, запросити на вечерю. Якось зізналася, що боїться виступати перед великою аудиторією, і саме тому обрала професію студійної співачки. Лише для концерту в Україні готова була переступити через свій страх. Але не встигла.

Коли Квітці поставили діагноз, то сказали, що проживе кілька місяців, але ті кілька місяців тривали сім років. Перед смертю сестри її чоловік Ед Ракович розіслав повідомлення близьким та знайомим з проханням, щоб вони писали до неї і підтримували. На початку 1998го я мала їхати в Україну працювати, перед тим зайшла до неї в гості. Вона подарувала мені декілька своїх модних суконь. Хотіла, щоб у мене щось залишилось від неї. За кілька місяців її не стало.

.

Кирило СТЕЦЕНКО, 59 років, скрипаль, композитор, Київ:

- Улітку 1990го приїхав до тітки в НьюЙорк. Серед багатьох мрій і планів було познайомитися зі Стінґом і Квіткою Цісик. Дістав її телефон, але протягом місяця спрацьовував автовідповідач. На нього я наговорював, хто я такий і чому хочу зустрітися. Пояснював, що я онук Кирила Стеценка - його музику в Америці краще знають, ніж тут, її там виконували в кожній українській церкві. Й от на початку 1991го отримав дзвінок від Квітки. Сказала, що готова зі мною зустрітися. Виявилось, що в неї якраз народився син, і вона доти не могла приділити мені увагу.

Ми розмовляли в студії її чоловіка Еда Раковича. Триповерхова будівля, розташована в центрі міста, вражала і технічним оснащенням, і іменами, з якими працював Ракович як звукорежисер. Спілкувалися з ним англійською - хоч він і походив із родини польських євреїв, ані польської, ані української не розумів. Він записував Мадонну, Duran Duran. Розповідав, що витратив на запис українських альбомів Квітки 200 тисяч доларів і досі не розрахувався з боргами, бо ніяких прибутків із цього вони не мали. Коли я попросив приватно переписати собі альбом Цісик, в повітрі запала неприємна мовчанка. Це був наче натяк, що так робити не можна. В Америці вартість однієї касети становить півпроцента середньої місячної зарплати, і виглядає дивно, що ти не можеш її купити.

Квітка мала на руках місячне немовля, а вже приїхала на студію, готова працювати. Розмовляли в окремій кімнаті й малий періодично влаштовував нам музичні паузи своїм плачем. Про Україну Квітка говорила ухильно, лише що хоче приїхати. Зрозуміло, що тоді як молода мама вона не могла все полишити й летіти за океан. 1994 року Борис Шарварко (гендиректор і художній керівник Всеукраїнського державного центру фестивалів і концертних програм. - "Країна") дуже просив привезти її на концерт у палаці "Україна" до Дня Незалежності. Та тоді вона вже лікувалася.

"Ця збірка пісень є бажанням мого українського серця вплести радісні нитки в розшарпане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу", - мені подобаються ці слова на альбомі Квітки Цісик. На іншому присвята звучала так: "Присвячую поривам нескореного українського духу і його безнастанним змаганням по обох боках океану". В житті вона такими пафосними словами не кидалася, уникала патріотичної лексики.

Олексій КЕРЕКЕША, 52 роки, вокаліст і клавішник гурту "Фата Моргана", Нью-Джерсі:

- Квітка запросила нас до себе додому на паті. Це був 1992 рік, ми тількино переїхали до Америки. З Тарасом Петриненком більше не грали, залишили йому стару назву гурту "Гроно". Цісик зателефонувала і сказала, що їй дуже сподобався наш перший альбом на вірші Шевченка. Її знайома поетеса написала декілька англомовних текстів, я створив музику. Планували стати її постійними акомпаніаторами на концертах. Особливо в нашій музиці Квітку зачепила флейта. Просила, щоб вона й далі домінувала.

Тоді приїзд музикантів з України був подією для діаспори. Ми прийшли до Квітки додому. Це були величезні апартаменти біля Централпарку - найдорожчого району НьюЙорка. Посеред вітальні стояв рояль. Кімната з вікнами на всю стіну залита світлом. Чотири десятки гостей - в основному, американці - продюсери, музиканти. Всі страшенно курили. Нам було ніяково - англійської ж до пуття не знали. Весь прийом провели на кухні з мамою Квітки, пані Іванкою. Дуже привітна жінка. Розпитувала, хто ми, звідки, як там Україна. А що ми могли розповісти? Виїхали ж, коли були купони й порожні полиці.

Пізніше з Квіткою провели декілька пробних репетицій і на цьому співпраця заглохла. Вона все менше проявляла до неї інтерес. Про хворобу ніхто прямо не говорив, але всі здогадувалися. Квітка могла зникнути на якийсь час, потім з'явитися з короткою зачіскою, і знову щезнути на місяць.

Олександр ГОРНОСТАЙ, 53 роки, генеральний директор Національного оркестру України, Київ

- Я впродовж 20 років стикався з діаспорою, трохи знаю її менталітет, ставлення до України, одне до одного. Нічого дивного немає в тому, що для них Квітка Цісик - просто дівчина, яка непогано співала. Вони всі зростали більшменш нарівні, і коли хтось вибивається нагору, це зажди викликає заздрість. У повітрі витало: "Що такого особливого в Цісик? Ми всі намагалися зробити максимально для України, вона зробила багато і нічого дивного нема, кожен на її місці робив би те саме".

Квітка знайшла можливість записати два українські диски. Потрапивши в радянську Україну, вони зруйнували вакуум, який утворився після смерті Івасюка. Їх слухали і думали: якщо за океаном зберегли свою українськість і за 100 років, то ми теж маємо це зробити.

Цісик була швидка й рухлива, як білочка. Невисокого зросту, ніс гостренький, з горбинкою. Зізнавалася, що хоче записати альбом українських колискових і приїхати з концертами в Україну. Наприкінці 1980х її музика почала звучати звідусюди, ми захотіли запросити її на перший фестиваль "Червона рута" в Чернівці - я був його директором. Ми ще не розуміли, що Квітка не могла отак зірватися й приїхати, бо мала обов'язки за рекламними контрактами. На першу річницю Незалежності написав їй листазапрошення, але серпень збігався з її корпоративними виступами для компанії Ford. А далі вже хвороба не дала можливості відвідати Україну. Знаючи це, з особливим щемом слухаю її останню пісню, записану українською, - "Журавлі" на вірші Богдана Лепкого, в якій вона співає:

Чути крукрукру

В чужині помру,

Заки море перелечу -

Крилонька зітру…

"Хочу заспівати рекляму українською"

Звичайний день Квітки Цісик під час роботи над другим українським альбомом, 1989 року, виглядав так:

9.00 - запис реклами для авіакомпанії Trans World Airlines,

10.00 - для Coca-Cola,

11.00 - для фірми з продажу нерухомості Hartz Mountain Industries,

13.00 - авіакомпанії Eastern Airlines,

15.00 - японських автомобілів Datsun,

17.00 - панчох L'eggs,

18.00 - McDonald's,

20.30 - 3.00 - праця в студії над платівкою "Два кольори".

- До агенції приходить фірма і просить підвищити продаж її, скажімо, автомобілів, як це було з Ford, - розповідала Квітка Цісик 1992 року в інтерв'ю. - Композитори пишуть рекламні джинґли. Вибираю не найкращий, а той, який найлегше б западав у пам'ять. Для Ford'а я співаю 10 років. Коли почула, що вони відкрили представництво в Україні, вирішила, що мушу подзвонити й сказати: "Хочу заспівати для них рекляму українською".

Її голос чули 22 мільярди людей

1953, 4 квітня - Квітка Цісик народилася у Нью-Йорку. Була другою донькою Володимира Цісика й Іванни Лев. Батько, родом із-під Коломиї, до війни закінчив Львівську консерваторію, вчився у Празі, Мюнхені, був головним концертмейстером Львівської опери. 1944-го подружжя, тікаючи від наступу Червоної армії, опинилося в таборі для переміщених осіб у німецькому місті Байройт. За рік у них народилась перша донька Марія. 1949 року Володимир Цісик із родиною виїхав до США. Влаштувався викладачем в Українському музичному інституті, штат Нью-Йорк. 1971-го у нього стався інсульт - саме акомпанував на скрипці Квітці на сцені. Іванна працювала в банку.

- Я мала його пальці й техніку, але мріяла співати, і досі почуваюся винною, що покинула скрипку, - зізналася Квітка в одному інтерв'ю.

1974 - закінчила консерваторію в Нью-Йорку. Після школи отримала стипендію на навчання у державному університеті Нью-Йорка по класу скрипки, але через рік покинула його заради занять вокалом. Мала колоратурне сопрано. Ще студенткою консерваторії, аби оплачувати навчання, почала працювати студійною співачкою. Взяла псевдонім Kacey - Кейсі - за першими літерами імені та прізвища K.C. - Kvitka Cisyk. Виконувала рекламні джинґли, була бек-вокалісткою у Роберта Флека, Боба Джеймса, Девіда Санборна, Майкла Болтона, Карли Саймон, Лінді Ронстад, Мікіо Масуо, Майкла Джексона.

1977-го зіграла епізодичну роль подружки нареченої в комедійній мелодрамі "Ти світло мого життя". Однойменна пісня з цього фільму у виконанні Цісик отримала "Оскар" як найкраща звукова доріжка.

1980 - побачив світ перший україномовний альбом Квітки Цісик "Пісні України".

- Я всім говорила, що українська музика дуже гарна, мелодійна, і що український народ співучий. А мені відповідали: якщо так, зіграй що-небудь, - згадувала. - Це дуже сумно, але в нас (українців діаспори. - "Країна") не було жодної платівки на професійному рівні, оскільки це дорога річ і записати її забирає багато часу. Я зрозуміла, що мушу її зробити. І не тільки для своїх приятелів, але і для всіх українців. Адже у мене не було можливості щось зробити для нашого суспільства, а це був би такий подарунок. І я мріяла, що в Україні мене почують.

Альбом допомагав записувати її перший чоловік, композитор-аранжувальник Джек Корнер.

- Він нічого не чув про Україну. Тепер знає про неї дуже багато, - розповідала. - До кожного твору Джек ставився дуже відповідально: щоб не змінити його, не зробити американським, а залишити неповторний український мелос. Усі пісні я спеціально перекладала йому англійською - він так хотів, щоб зрозуміти й відчути зміст.

Звукорежисером платівки був Ед Ракович, співвласник із Корнером студії Clinton Recording Studios. Згодом він став другим чоловіком співачки.

1982 - записала рекламну пісню "Чи вам щастило кермувати Ford'ом". Квітка Цісик 10 років була голосом цієї автомобільної компанії. Крім того, озвучувала реклами корпорацій Coca-Cola, American Airlines, Sears, Safeway, Starburst. У Ford Motor Company підрахували, що голос Квітки Цісик прослухали більше людей, ніж коли-небудь може жити на планеті - 22 млрд.

1983-го Квітка разом із матір'ю відвідала СРСР, була у Львові, інших містах Західної України. Після поїздки в її репертуарі з'явилися пісні Володимира Івасюка.

1989 - в Нью-Йорку вийшов другий україномовний альбом "Два кольори", за вимовою Квітки на обох платівках слідкувала її мати.

1991 року в другому шлюбі, з музичним продюсером Едом Раковичем народився син ­Едвард-Володимир. Став академічним піаністом, торік почав ходити на курси української мови.

1998, 29 березня - Квітка Цісик померла, не дожила п'ять днів до свого 45-річчя. Діагноз - рак грудей. 1994-го від цього ж померла мати співачки Іванна Лев. Рак грудей за п'ять років після Квітки забере з життя й її старшу сестру Марію. Вона була піаністкою, вела майстер-класи в Carnegie Hall, працювала директором консерваторії в Сан-Франциско.

Позаторік у Львівській середній школі №54, що на вул. Хвильового, 16, відкрили музей Квітки Цісик.

Іван Столярчук, "Країна"

Источник: фото: надав Роман Грицевич / Музей Квітки Цісик у Львові
VEhrdlVYWTVRekV3VEV4UmRVNUhSekJNUVhaTU9VZEVNRXh5VW1kT1EzY3dUR3BSZG1SSFJ6QlpjejA9
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
Страница 2 из 2
<<<1 2
Страница 2 из 2
<<<1 2
   
 
 
 вверх