EN|RU|UK
  368  7

 ЄХАНУРОВ І ПИНЗЕНИК ВСТАЮТЬ БЕЗ БУДИЛЬНИКА І ВМОВЛЯЮТЬ ПОЗАФРАКЦІЙНИХ. ОБІЦЯЛИ ЗОЛОТІ ГОРИ?

Люди, що не вірять в чудеса, 20 грудня могли переконатись у своїй неправоті. Адже прийняття бюджету-2006 інакше ніж чудом не назвеш. З третьої спроби Верховна Рада таки ухвалила кошторис на наступний рік. Але хто став тим „чарівником”, що змусив стрибаючі

Відомо тільки, що прем’єр та міністр фінансів особисто зустрічались із позафракційними, аби перетягнути їх на свій бік. Як бачимо, їм це вдалося. Щоправда, відкрито про подібну зустріч говорить тільки соціаліст Микола РУДЬКОВСЬКИЙ. Відповідаючи за питання стосовно причини поступливості депутатів у останній момент, він зазначив: „Просто міністр фінансів і прем’єр-міністр спілкувалися з рядом народних депутатів. У першу чергу – позафракційних і пояснили переваги цього бюджету. Думаю, що це було основною складовою”.

Цілком логічно виникає питання – яку аргументацію використовував Кабмін для просування своїх „переваг”? Бо, власне, особливого бажання голосувати не мали навіть ті депутати, що тисли кнопку „за”. Так, соціалісти погодились лише після того, як уряд і бюджетний комітет погодився виділити 700 мільйонів на дітей війни.

Валерій ПУСТОВОЙТЕНКО, взагалі не приховував іронії: „Треба зробити три кроки. Перше – відправити уряду відставку. Потім прийняти бюджет, аби ми мали працювати. І третє – призначити мене прем’єр-міністром України до завершення виборчої кампанії, аби хоч хтось слідкував за порядком у державі”. Чи може це була й не іронія?..

Знову ж таки – відкрито про „аргументи” ніхто не говорить. Але відповідь, власне, буде не так і складно отримати. Достатньо лише взяти до рук прийнятий документ, звірити його з попереднім варіантом і подивитися зміни деяких статей – куди пішли кошти. І чи не стоять за цими коштами наступні „позафракційні” прізвища: Леонід ДЕРКАЧ, Сергій БУБКА, Володимир ГОШОВСЬКИЙ, Володимир МОЙСИК та Енвер ЦКІТІШВІЛІ. Адже саме зміна їхньої думки відвернула від депутатів загрозу займатися бюджетними проблемами й на наступному тижні.

Не слід, до речі, забувати і про деяких членів парламентських фракцій. Валерій ГОРБАТОВ із „Нашої України”, В’ячеслав ДУБИЦЬКИЙ із „Єдиної України”, Валентин САВИЦЬКИЙ та Валерій АКОПЯН з „Народної Партії”, Анатолій КОЗЛОВСЬКИЙ з „Довіри народу” та ціла група „народників Литвина” – Анатолій МОРОЗ, Олег НЕМИРОВСЬКИЙ, Михайло ПОТЕБЕНЬКО, Адам ЧИКАЛ і Сталіслав СТЕБКО. Щодо останніх, можна, звичайно, припустити, ніби вони проголосували виключно через наполягання спікера, але слабо віриться, що, наприклад, колишній начальник Іллічівського порту (Стебко) здатен на такий шляхетний вчинок. Знову ж таки, слід подивитися статті...

Натомість і в.о. голови бюджетного комітету Людмила СУПРУН і Віктор ПИНЗЕНИК говорять, що все було в рамках правил. Останній, взагалі, на питання що ж таки зробили з депутатами, волів не відвідати: „Запитайте краще, що зі мною зробили”. Коли ж його „прохання” виконали, він питання проігнорував. Зате розповів, що виспатися після безсонних ночей не сподівається: „Я не можу спати – вже по режиму встаю без будильника”.

Вся увага, як і раніше, на політичній складовій і тезах, що прийнятий бюджет виконувати буде важко. Зате, „добре, що країна матиме документ, за яким буде здійснюватись повноцінне фінансування”. Окрім того, міністр вважає, що нам потрібна серйозна бюджетна реформа: „Бо країна буде заручником ситуації, якщо ми не зробимо серйозні кроки після виборів. Безумовно, бюджет доведеться міняти, оскільки він був продуктом у більшій мірі політичних компромісів, а не пошуку найбільш ефективних рішень”.

Комуністи переконані, що бюджет прийняли не „просто так”. Так, Катерині САМОЙЛИК, „здається, що був (у депутатів) якийсь особистий інтерес”. Це ж говорить і член фракції промисловців і підприємців Іван БАСТРИГА: „Бюджет прийняли на грані фолу. Складно говорити, в чому депутатів переконали. Можливо логікою... А можливо, логіка була дещо інша... Це ж така справа. Напевно, були торги і якісь питання обіцяли вирішити”.

Рупору опозиції Нестору ШУФИЧУ в даній ситуації сам Бог велів дотримуватися такої ж думки. Але і він конкретики не називає: „Я думаю, що депутати, котрі надали останні голоси, отримали аргументацію, від якої не змогли відмовитись. Я можу тільки здогадуватись, як їх купили.” Ми з вами теж...

Источник: Олександр КУРІНСЬКИЙ спеціально для Цензор.НЕТ
    Комментировать
    Сортировать:
    в виде дерева
    по дате
    по имени пользователя
    по рейтингу
     
     
     
     
     
     вверх