EN|RU|UK
  627  14

 ВІКТОР ЯНУКОВИЧ ПОВЕРТАЄ НА СХІД

ВІКТОР ЯНУКОВИЧ ПОВЕРТАЄ НА  СХІД

І справа не в тому, що Україна втратила свою економічну чи політичну незалежність, як побоювалися багато західних спостерігачів. Цього не відбулося. Для цього Янукович занадто залежний від українських олігархів та занадто жадібний, щоб поділитися здобичу з Росією.

У 2003 році Президент України Леонід Кучма опублікував книгу «Україна – не Росія». Лише через рік після цього в Києві спалахнула Помаранчева Революція, яка позбавила Януковича сфальсифікованої перемоги на президентських виборах. Хоч книжка Кучми була переважно про історію та культуру, після революції її назва використовувалася в політиці та стала мантрою для України та Заходу. Скасування перемоги Януковича розглядалося як нова стадія в експансії західних цінностей на схід.

Контраст був вражаючим. В той час як Росія скочувалася до авторитаризму, Україна насолоджувалася щойно здобутою свободою. Лише рік тому неефективний Віктор Ющенко, лідер Помаранчевої Революції, програв Януковичу на президентських перегонах. Повернення до влади людини, яка намагалася вкрасти цю владу п’ять років тому, стало розчаруванням. Але мирний перехід влади передбачав, що демократія в Україні принаймні зміцнилася.

Але сьогодні демократичні заслуги Кучми виглядають ще більше сумнівними. І справа не в тому, що Україна втратила свою економічну чи політичну незалежність, як побоювалися багато західних спостерігачів. Цього не відбулося. Для цього Янукович занадто залежний від українських олігархів та занадто жадібний, щоб поділитися здобичу з Росією. Він скоріше копіює методи Владіміра Путіна, хоч і без імперського запалу Росії. Дух свободи, якій колись був притаманний Україні, зникає так само швидко, як це відбулося в Росії десять років тому. Україна, яка нещодавно за рейтингом Freedom House була вільною країною – єдиною з пострадянських країн (за винятком Балтійських країн), опустилася до частково-вільної країни.

Янукович консолідував в своїх руках більше влади, ніж мав будь-хто з його попередників. Він змусив Конституційний Суд через зміну Конституції відновити старі президентські повноваження та додати до них нові. Як і в Росії, на початку перебування при владі Путіна, вплив парламенту, прем’єр-міністра та уряду було нівельовано. Рішення приймає Адміністрація Президента. Прокурори, Конституційний Суд та НБУ втратили будь-яку видимість незалежності. Як заявив новообраний Януковичем Генеральний Прокурор Віктор Пшонка в телевізійному інтерв’ю: «Я член команди (Януковича), яка здійснює всі рішення прийняті президентом … (він) дуже об’єктивна людина».

Як говорять соратники Януковича, централізація влади була необхідна, щоб відновити порядок після років хаосу. Голова Адміністрації Президента Сергій Льовочкін говорить, що Янукович хоче здійснити економічні реформи та адміністративну реформу. Він говорить, що рівень бюрократії знизився, ціна на газ збільшилися і уряд готується до проведення пенсійної реформи та зняття заборони на продаж землі.

Як показує досвід Росії, слабкі інституції означають, що дії уряду є більш вагомими ніж закони. Хоч реформи і з’являться, придушення та кронізм мають місце. Перші місцеві вибори проведені при Януковичі були брудними. Залякування все більше використовується. Інвестори скаржаться, що їх бізнес руйнують люди Януковича. Російський бізнесмен Олександр Лєбєдєв, який володіє готелями в Києві та Криму, каже, що на його власність здійснювалися рейдерські атаки.

Янукович наслідував приклад Путіна, використавши на заході України право-націоналістичну партію, як опозицію, яку дуже легко перемогти, і яку можна представити на Заході та у Києві як небезпечну альтернативу його поміркованій Партії Регіонів.

Колишній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, яка була головним конкурентом Януковича на президентських виборах минулого року, говорить, що деяких членів її партії залякали до того що вони готові залишити парламент. Декілька колишніх міністрів з її уряду, включаючи і колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, знаходяться за гратами за злочини, нібито скоєні під час перебування на своїх посадах. Вона сама не може виїхати з країни чи навіть просто подорожувати нею.

Щоб надати своїй атаці на Юлію Тимошенко хоч вигляд якоїсь законності, уряд винайняв американську юридичну фірму для розслідування її діяльності під час перебування на посаді прем’єр-міністра. Але це мало що дало. Зараз її звинувачують у використанні грошей, отриманих від продажу на квоти на викиди парникових газів, на виплату пенсі, а не на екологічні програми, а також у придбанні погано обладнаних машин швидкої допомоги.

У країні, де мільярди доларів перекачуються завдяки газовим оборудкам, ці звинувачення виглядають не тільки політичними, а й зовсім необгрунтованими. Їх спроможність організовувати масові вуличні протести – це те, що дійсно виокремлює Тимошенко та Луценко, говорить редактор незалежного тижневика «Дзеркало Тижня» Юлія Мостовая. Деякі говорять, що Янукович все ще не може позбавитися своїх жахливих спогадів про Помаранчеву Революцію.

Тим часом корупція процвітає. Минулого року Україна встановила квоти на експорт зерна, половина з якого в кінці кінців опинилися в руках трьох українських компаній. «В цій забороні не було ніякої логіки, … окрім підкупу», - говорить один із західних економістів.

«Але все ще є багато сфер в яких Україна - не Росія», - говорить Ендрю Вілсон, який представляє Європейську Раду з Міжнародних Відносин. В неї не має таких природних ресурсів як у Росії, її економіка менш реформована, в неї не має імперської спадщини та традицій сильної держави. Вона також є більш залежною від іноземного фінансування, який дає людям зовні країни більше впливу. Але дуже небагато дій Януковича викликали серйозну критику на заході.

Єдиною причиною цього є втома від України; поява стабільності звільнила Януковича від тиску з боку Заходу. У Америки, чия роль була вирішальною, у тому щоб запобігти використанню сили під час Помаранчевої Революції, зараз є чим зайнятися. Завдяки угоді Януковича, згідно з якою Україна віддала свої запаси високозбагаченого урану і яка є одним з небагатьох реальних результатів самміту Обами з ядерних матеріалів минулого року, США стало складніше критикувати Януковича.

Після медового місяця на початку, відносини між Януковичем та Путіним погіршилися. Але як показує приклад Білорусії, це не повинно влаштовувати Захід. Президент Білорусії Олександр Лукашенко та Кремль стали любити один одного менше. Але навіть за таких обставин, жорсткий розгін протестувальників після викрадення перемоги у грудні, поставив Лукашенка ще під більший вплив Росії.

Україна відрізняється від Білорусії і все ж таки є більш вільною ніж Росія. Але загальна тенденція є зрозумілою: на зміну експансії західних цінностей на схід у 90-х роках прийшло поступове поширення пострадянської моделі на захід.

Источник: Economist
VEhrdlVYSTVRemt3V1ZCUmRYUkRLekJNVEZGMVRrZElUSGt2VVhST1F6RXdUSHBSZG5SRE5qQlpSRkZ6VGtkRE1FeHFVbW96ZWxGMk9VTXJNRXgyVVhWT1IwTXdUR3BSZFhSRGR3PT0=
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
   
 
 
 вверх