EN|RU|UK
  534  1

 А. КУЖЕЛЬ: "ЗА ПРЕДВЫБОРНУЮ КАМПАНИЮ ЯНУКОВИЧА Я НЕ ПОЛУЧИЛА НИ КОПЕЙКИ, А ТИГИПКО ХОТЕЛ, ЧТОБЫ ОН ПРОИГРАЛ"

Колишня голова Держпідприємництва сьогодні є завзятим критиком економічної політики уряду. Проте, незважаючи на численні суперечності, готова йти разом з Тимошенко на парламентських виборах – бо "до вересня може змінитися ще багато чого".

- Влада готується до виборів. І не лише "канівською трійкою". А як до виборів готується опозиція?

- Там дуже велике запитання виникає стосовно Володимира Литвина, наскільки органічно він вписується у ту трійку. Йому буде важко йти в чиїйсь обоймі. Протягом останнього часу він встиг стати лідером, не думаю, що з ними піде.

Якщо Кінахова партія, Рух, УНП сьогодні кажуть, що підуть окремо на вибори, то в кінцевому рахунку, гадаю, всі окремо йтимуть. І Юлія Володимирівна теж.

Що ж стосується "Трудової України", то наразі прийнято рішення, що підемо самі. Влада – це не самоціль, туди люди йдуть, щоб служити Батьківщині, правда?

- Або до влади повернутися…

- Я, наприклад, вже два роки не при посаді. Але ніхто не скаже, що про мене забули. Якщо хочеш служити країні, завжди знайдеш для цього можливості. Для мене самоціль – не дати економіці впасти на саме дно, що відбувається зараз. Я економіст, мені найважче залишитися байдужою, якщо відчуваю наслідки і розумію результат.

Не можу зараз сказати, що це остаточне рішення – на вибори підемо самі. Це не тому, що будемо боятися не взяти три відсотки, а через те, що не бачу злагодженої гри в інших командах. Чому кажуть, що нема опозиції? Бо нема відчуття роботи на Батьківщину. Я ж протягом останніх трьох місяців не бігала когось захищати, а говорила, що саме не так і як мало би бути.

- Чи можна зараз сказати, як виглядатиме перша п'ятірка "Трудової України" на виборах?

- Ще рано. Точно у ній будуть Коновалюк, Тигіпко.

- А щодо ймовірних союзників "трудовиків"?

- Наразі ми самі. Далі подивимось, у вересні багато-що стане зрозумілішим. Сівкович мені цікавий, Богословська теж. Хоч соціальні ідеї Тимошенко мені ближчі, ніж ліберальні Богословської.

- Тобто, ви готові приєднатися до прем'єра на виборах?

- Чому б і ні? До вересня ж багато чого може змінитися. Поки що за наміри ставлю Тимошенко "п'ятірку", а за те, що зроблено – "2".

Я ні разу не вийшла, сказавши: ось погано, і все. По кожному крокові влади, який поганий, у мене напрацьовані рекомендації, що робити. На першій нараді "бізнес-влада", на якій Кінах довго не хотів давати мені слова, Ющенко мене попросив написати проекти указів.

Зі мною так жартувати не можна – через три дні подала йому і 9 указів, і 6 розпоряджень. Юлії Володимирівні я з перших днів відіслала всі документи щодо ефективності приватизації з ін вест-зобов'язаннями, всі відпрацьовані, постанови з мікрокредитування.

Те, що вони сьогодні кажуть: мовляв, їхня заслуга рядок у бюджеті про 6 мільярдів компенсації заощаджень громадян, то це розробили Тигіпко і Кужель. Ми з Азаровим по 8 годин сиділи з його міністерством фінансів, поки провели і переконали – що ця система компенсацій діє. І ось ці наші правила досі не можуть підписати, бо тепер в міністерстві така хвороба – пинзецизм.

- Скажіть, чи є в урядовій команді люди, з якими Ви могли б працювати?

- Дуже багато людей. Почнемо з Юлі – хто міг би бути кращим прем'єром. якщо говорити про точку відліку економіки? Якби прем'єром став Порошенко, у нас не було б різкого падіння економіки. Була б можливість, зберігши позитивні тенденції в макроекономіці, почати вичищати болото.

Емоційно, по-людськи, Юля мені ближча. Але з Порошенком була б тиха, методична робота крок за кроком, для країни це було б корисніше. Для емоцій мені політика Юлії Володимирівни зрозуміла: боремося, контрабанді – стоп, житло – народу, м'ясо – дешеве.

Люди чують лише те, що хотять. Почули, що м'ясо подешевшає, то тепер всі, хто його продають за реальною ціною – спекулянти. Юля розраховує на більшу масу людей, яка зовсім не думає про те, що бензинову кризу було організовано - Юлею.

- Чи не надто смілива заява?

- Або вона її вчасно не помітила, а потім почала вживати заходів. Якщо рівень зростання цін на нафтопродукти перевищує на 5% рівень інфляції, це загрозливо для економічної безпеки країни. Про це знають всі економісти, тим більше, прем'єр це повинна знати. У нас зростання цін було 10-12%, інфляції – 4,4%.

Ми були на межі економічної кризи, і вже відтак Юлія Володимирівна пішла на ручне управління. В січні вся аналітика писала про можливу кризу. В прем'єра для того і є група радників, щоб дати прем'єрові сигнал про можливі зміни на ринку. Трагедія Юлі, що вона піднімає хороші теми, та жодну не доводить до кінця.

Пішов економічний спад, за рахунок ревальвації гривні зупиняються експортні підприємства. Збитки великі, нічого вона не отримає в бюджет. Фонд соціального страхування вже у липні буде банкрутом, не буде з чого платити лікарняні, не кажучи вже про 8000 гривень на допомогу при народженні дитини.

- А чого, на вашу думку, вимагає вирішення бензинової кризи?

- Розуміння відповідальності конкурентної політики. В усьому світі держава займається регулюванням, але спершу у створенні ринку. А вже ринок конкурентно регулює ціни і правила гри. Спочатку створи ринок нафтопродуктів, а потім – відпускай.

- Спробуй його одразу створи, коли нафтопереробна промисловість в Україні контролюється російськими бізнесменами!..

- Ми сьогодні завозимо нафту з Росії і Прибалтики, але ж він робиться з російської нафти. Завозить же бізнес, а це не тільки ТНК. Будь-яка маленька фірма сьогодні може завезти бензин, тільки дай їй це право. А їй не дають.

Якщо хочемо дати людям, у яких нема грошей, дешевший бензин, давайте закупимо нафту – у нас залишок у казначействі 9 мільярдів гривень.

То чому б не завести нафту, тут її переробити, зробити це розумінням державного запасу? Пофарбувати його в помаранчевий колір, але підтримати тих, що не можуть дозволити собі європейську ціну на нафту.

- Чи можете ви назвати якісь позитивні моменти в діяльності влади?

- Сьогодні, на жаль, жодних. Якщо нічого не зміниться, то до кінця року інфляція може сягнути 20%. Можливий великий дефіцит бюджету, хіба-що американці увіллють в нього гроші. Для промисловості це буде дуже боляче.

Під час кампанії були дебати між мною і Юлією Володимирівною. Я їй після того кажу: Юль, ти припустилася шести економічних помилок у своєму виступі. Я на них уваги не звернула тільки задля того, щоб тобі поганий імідж не робити.

Але зверни увагу: за час перебування в опозиції ти багато пропустила, не читала економічних документів. Вона: "Так, Сашо, я це відчула". Домовилися, що передам їй усі папери, працюй на здоров'я. Передала їй все, коли вона стала прем'єром, телефонувала разів 15 її помічникові. Навіть культури відповіді там нема: сказали б хоча "зустріч не планується", як вимагає протокол.

- Пані Кужель, чи не було у вас часом думки переступити через усі образи і піти працювати в команду нової влади?

- Я не тому в опозиції, що переміг Ющенко, а тому, що знала, яку команду він приведе до влади, і мала рацію. З Ющенком протягом всього політичного життя я більше дружила, ніж всі інші друзі, що навколо нього. Жодного разу не ставала у позу – він мене попросив, я зробила. І сьогодні зроблю, якщо попросить, але все одно не перестану критикувати. Хіба я некритично ставилася до уряду Януковича? Хтось чув, щоб я казала: Янукович – зірка?

- Вам і не треба було казати – досить було вашої присутності поруч з ним…

- Рішення було прийнято членом моєї команди, задля якого пішла в партію, це Сергій Тигіпко. Зараз він не в політиці, але це не означає, що він у неї не повернеться. У нього є розуміння вини перед людьми, що потягнув усіх за собою. На жаль, рішення піти керувати штабом він приймав без нас.

- І все ж таки – чому Янукович?

- Коли зважила обидві команди і лідерів, то визначалася, що буде вигіднішим Україні. Я поясню: Ющенко – глибоко моральний, віруючий чоловік, романтик. Але поганий менеджер, це ще м'яко сказано. Половина команди Ющенка – це мої друзі. Дуже поважаю Сашка Зінченка, Соболєва, Віру Іванівну (Ульянченко – ред). І з Безсмертним у мене не було конфліктних ситуацій. Хоч ні Жванії, ні Червоненку ніколи не віритиму.

В команді Януковича половина була моїх ворогів. Вони змирилися з моєю присутністю в цій команді тільки тому, що я робила те, чого не можуть вони. Для мене і Тигіпка принципово важливою була політична реформа, давно хотілося позбутися царя. Розуміли, що Янукович, якби став президентом, з вересня був би ніким. Домовленість була в усій команді – якщо Янукович - президент, то Тигіпко – прем'єр. Задля цього я працювала усі вибори.

Розповім вам зараз крамольну річ: за два тижні до другого туру я зайшла до Тигіпка. Він практично не був керівником штабу, йому давали лише роботу з іноземцями, ведення прес-конференцій. Ми не знали складу комісій, нас близько до багатьох речей не підпускали.

Тигіпко тоді сказав: "Знаєш, якщо по щирості, я хотів би, щоб Янукович програв. Може, Ющенку таки справді вдасться той бруд почистити?" Хоч я знаю, що Ющенко просто не сприймає Тигіпка.

Ніхто не повірить, але ні копійки не отримала за виборчу кампанію Януковича.

- І справді не віриться…

- Як заступник голови партії я отримувала зарплату, але за вибори – ні. І рахунків чи нерухомості за кордоном у мене нема, чи якогось підприємства тут. Є дача у Вишгороді, шість соток. Навіть якщо одягну біжутерію, все одно думатимуть, що це діаманти. Це вже імідж працює на людину.

Не беру хабарів, пропонували 200 000 доларів, я відмовилася. Через що був конфлікт з Кінахом – він, коли був прем'єром, протягував рішення по бланках суворої звітності, йшлося про гарантійні талони на електроніку і спортивний інвентар. На засіданні Кабміну я відверто його спитала, скільки коштує провести це рішення через Кабмін, якщо особисто мені пропонували згадану суму?


    Комментировать
    Сортировать:
    в виде дерева
    по дате
    по имени пользователя
    по рейтингу
     
     
     
     
     
     вверх