EN|RU|UK
  460  1

 ИОСИФ КОБЗОН И УКРАИНСКИЕ ВЫБОРЫ

Во время "Помаранчевой революции" много украинцев с удивлением находили в своих почтовых ящиках письма, которые должны были убедить их отдать голоса за Виктора Януковича. Эти письма отправила организация, которая зарегестрирована в Российской

Такі листи отримали мільйони українців, і коштувало це сотні тисяч доларів. Хто саме організував та оплатив цю поштову кампанію так ніколи і не з'ясувалося.

Цікаво лише на мить уявити, яку реакцію могли б викликати подібні листи, надіслані, скажімо, з Польщі, на підтримку Віктора Ющенка.

Російські ЗМІ підняли б галас обурення.

Янукович і його команда вимагали б широкомасштабного розслідування і звинуватили б Польщу у втручанні у внутрішні справи України.

 Підвладне Кучмі Міністерство закордонних справ вимагало б, аби таке відверте втручання припинилося.

Російський президент Путін заявив би, що НАТО намагається вплинути на вибори в Україні.

В даному випадку нічого не робили, ніщо не розслідували, і інцидент невдовзі забули. Саме через те, що листи надійшли з Росії, вони сприймалися як "нормальні" і як ще один яскравий приклад того, що Росія допомагає Україні зробити правильний вибір.

Це було проявом "вічної дружби", і той, хто цього не визнавав і не сприймав, був або "націоналістом", або "нацистом", що в уявленні багатьох російських політтехнологів і, до речі, команди Януковича є одним і тим самим.

Не секрет, що кампанію на підтримку Януковича в Російській Федерації очолював ніхто інший, як Йосип Кобзон, вже літня зірка радянської естради, "Хрещений батько" з Донбасу, якій впродовж довгих років є мешканцем Москви і близькою довіреною особою мера російської столиці Юрія Лужкова.

Депутат Російської Державної Думи Кобзон, якій користується депутатською недоторканістю, є однією з найбільш яскравих постатей того брудного світу, в якому кримінал і уряд йдуть поряд.

Кобзон народився на Донбасі і за останні роки режиму Брежнєва зробив свою кар'єру, ставши улюбленим співаком Кремля. Виконання радянських патріотичних пісень було візитною карткою Кобзона, і він швидко став радянським варіантом американського співака Френка Сінатри, з яким до того ж поділяв кілька захоплень, серед яких і пристрасть до гангстерів і криміналу.

Проте, у Кобзона це хобі вийшло за рамки пристрасті і поваги до гангстерів, і в червні 1995 року Сполучені Штати відмовили Кобзону у в'їзді. І хоча зазвичай державний департамент США не пояснює, чому людині відмовили у в'їзді, у випадку Кобзона було зрозуміло, що таке рішення народилося через сумнівні, занадто близькі стосунки Кобзона з російською мафією, а не через його пісенний репертуар.

Ці сумніви стали більш серйозними, коли Швейцарський суд ухвалив рішення заморозити рахунок Кобзона в Швейцарії. В грудні 2003 року, 743,000 доларів були конфісковані з цього рахунку як гроші, що були відмиті кримінальними підприємствами.

Проте, російські правоохоронні структури не переймалися тим, щоб викликати Кобзона для пояснення обставин цієї конфіскації. Вони не опікувалися щодо з'ясування джерела цих коштів і того, як вони опинилися на його рахунку.

Чому в депутата Думи був рахунок в Швейцарії не цікавило ні російське МВС, ні Генеральну прокуратуру, тоді як податкова адміністрація не турбувалась, чи сплачував він податки з коштів, що були сховані закордоном.

Здається, що Кобзона притягують вибори і в інших країнах окрім України, в яких Кремль зацікавлений у перемозі свого кандидата. Радіо "Свобода" повідомляло, що департамент державної безпеки Литви (VSD) заявив, що його співробітниками відслідковувалися розмови (з дозволу суду) між основним спонсором передвиборної кампанії колишнього президента Литви Роландаса Паксаса, російським бізнесменом Юрієм Борисовим, і тогочасним радником президента з питань національної безпеки Ремігіюсом Акасом.

Кремль підтримував Паксаса у президентських виборах в Литві в січні 2003 року, і Паксаса неодноразово звинувачували в тому, що він отримував великі суми грошей від Росії на підтримку своєї кампанії. В квітні 2004 Паксаса було усунено з посади на підставі кількох звинувачень, серед яких і зв'язки з російською організованою злочинністю.

Литовська служба безпеки представила записи розмов Борисова в Москві з підозрюваними членами кримінальних угрупувань. Згідно з історією Розбальта від 10 листопада, "серед цих осіб був Ансор Аксентьєв, більш відомий як Кікалішвілі, віце-президент асоціації "21 століття". Впродовж певного часу, Кікалішвілі займав цю посаду разом з Кобзоном.

Російські ЗМІ описують асоціацію "21 століття" як впливову кримінальну організацію з сумнівними зв'язками в колишніх республіках Радянського Союзу. Асоціацію "21 століття" створив сумнозвісний Отарі Квантрішвілі, і до її членів входили такі постаті, як Гіві Берадзе і В'ячеслав Іванков, більш відомий як "Япончик".

У липні 2004 уряд Латвії оголосив Кобзона персоною non grata. Це рішення пізніше скасував новий прем'єр-міністр, який не бажав йти на дипломатичний конфлікт з Москвою. Причиною заборони в'їзду до країни була підозра у зв'язках Кобзона з організованою злочинністю.

У книжці Роберта Фрідмана "Червона мафія" Джеймс Муді, колишній голова відділу по боротьбі з організованою злочинностю ФБР, описує Кобзона як "одного з найбільш впливових кримінальних авторитетів Росії. Він дуже-дуже високо стоїть. І дуже небезпечний".

Фрідман стверджує, що Кобзон сприяв тому, аби корумпований співробітник Міністерства Оборони РФ, отримав посаду в організації "Росозброєння". Американський митний слідчий доповідав, що Кобзон був посередником у продажу Ірану авіа-ракет. Про це також йшлося у телефонної розмові, яку записало ФБР.

Чому Україна дозволила Кобзону в'їхати в країну під час передвиборчої кампанії 2004 року не є таємницею. Його тісні стосунки з донецьким кланом і з Віктором Януковичем широко відомі, так само як і його тісні стосунки з Леонідом Кучмою і його дружиною Людмилою.

Кобзон зробив турне східними регіонами країни, виступаючи з концертами на підтримку Януковича. Він, разом з Яном Табачником і іншими фаворитами старого режиму, пішов на цей крок, аби задовольнити Кучму і Путіна. Чого ж всі вони очікували у відповідь?

Чи обіцяв їм щось Кучма або Янукович? Може їм сказали, що за умови перемоги Януковича їм дадуть "карт бланш" на бізнес в Україні?

Під час передвиборчої кампанії, Кобзон робив лише те, що Кучма і Путін бажали бачити зробленим – здобути перемогу Віктора Януковича будь-якими засобами, включаючи і отруєння Ющенка. Це переплетіння криміналу і політики було нормою в Україні за часів Кучми і, здається, ще є нормою в Росії.

Ще більш обурливим є той факт, що Росія стала притулком для підозрюваних кримінальних прибічників Януковича, що переховуються від переслідування українського закону.

Здається, російський уряд не збирається депортувати цих підозрюваних правопорушників в Україну, щоб вони предстали перед слідством. Замість цього Кремль може надати їм політичний притулок як "політично переслідуваним біженцям" і тим показати Україні свою силу.

Якщо це станеться, ця нова громада емігрантів в Москві значно виросте і може згодом сформуватися в хор дуже значних розмірів. На чолі з таким диригентом як Йосип Кобзон, їх напевно дуже привітно зустріне Путін в Кремлі.
    Комментировать
    Сортировать:
    в виде дерева
    по дате
    по имени пользователя
    по рейтингу
       
     
     
     вверх