EN|RU|UK
 Политика Украины
  10181  199

 Порошенко на Хортице принял присягу учащихся военных лицеев. ФОТОрепортаж

Президент Украины Петр Порошенко принял участие в церемонии торжественного принесения клятвы учащимися военных лицеев на острове Хортица в Запорожье.

Об этом Цензор.НЕТ сообщили в пресс-службе Главы государства.

" 400 лицеистов на Хортице присягнули на верность Украинскому Народу. Верю, что будущие доблестные офицеры станут достойными воинской доблести наших предков, от воинов Древней Руси- Украины к героям АТО на Востоке.
Достойными всех тех, кто во все времена боролся и отдавал свою жизнь за Родину".


Смотрите на "Цензор.НЕТ: Порошенко в Софийском соборе помолился за защитников Украины и весь украинский народ. ФОТО

порошенко хортица присяга

порошенко хортица присяга

порошенко хортица присяга

порошенко хортица присяга

порошенко хортица присяга


Смотрите также: Порошенко лично испытывает отремонтированный истребитель Су-27 в Запорожье. ФОТОрепортаж+ВИДЕО (обновлено)

порошенко хортица присяга

порошенко хортица присяга

порошенко хортица присяга

порошенко хортица присяга

порошенко хортица присяга

порошенко хортица присяга

порошенко хортица присяга

порошенко хортица присяга


Также читайте: Украину планировали стереть с политической карты мира, - Порошенко

Полный текст выступления Президента Украина Петра Порошенко перед лицеистами:

"
І почався бій кривавий,
Б'ються лицарі-борці…
А попереду вояцтва
Святослав з мечем в руці.
І з мечем в руці поліг він
Смертю лицаря в бою,
За народ, за Україну
Склав він голову свою.

Дорогі ліцеїсти! Товариші генерали, офіцери, сержанти і солдати!

Дорогі співвітчизники по всій Україні, які нас зараз дивляться і слухають!
Такими словами Олександр Олесь, великий український поет, описав останній бій київського князя Святослава.
Чотири роки тому у Дніпрі біля цього острову, нашої Хортиці, було знайдено унікальний князівський меч часів Святослава… Можливо, той самий, який оспівав Олесь.

Це - одна із найцінніших наших історичних реліквій. Її поклали тут, щоби ви, українські юнаки, - київські та запорізькі ліцеїсти, які щойно склали урочисту клятву, - відчули: Країна, яку ви в майбутньому будете захищати, має понад тисячолітнє коріння. І джерела її військової слави теж беруть початок у глибокій давнині.

Державна церемонія з нагоди Дня захисника України не випадково відбувається саме тут, на Хортиці. В цьому місці зародилася наша Запорізька Січ. А Покрова стала одним із найголовніших свят козаків.

Відтоді не одне покоління захисників Вітчизни, борців за незалежність та свободу, відзначало 14 жовтня як день козацької слави та власної звитяги.
"Ми є народ волелюбний, завжди готовий умерти до єдиного за свою волю", - казав Богдан Хмельницький.
Ці слова були багато разів доведені українськими січовими стрільцями; воїнами Української Галицької Армії та військ Української Народної Республіки; бійцями УПА.

Українцями, що у складі збройних сил різних країн світу, від СРСР до Канади й Австралії, боролися і перемогли нацизм у Другій світовій війні.
Але найбільшою мірою свято 14 жовтня, яке за моєї ініціативи офіційно запроваджене минулого року, буде пов'язане із сучасними героями, учасниками війни за нашу незалежність, учасниками антитерористичної операції і бойових дій.
Зі Збройними Силами, Нацгвардією, добровольчими батальйонами; з прикордонниками, службовцями СБУ, МВС та інших силових структур.

Пов'язана з волонтерами, медиками, працівниками оборонних підприємств.
Понад 93 тисячі українських воїнів є безпосередніми учасниками бойових дій.
Майже 108 тисяч брали або беруть участь в антитерористичній операції.

210 тисяч людей прийшли до армії за шість хвиль мобілізації, із них кожен шостий - пішов добровольцем.
Нинішнє перемир'я нікого не повинно вводити в оману. Сили стримування нам потрібні не лише Донбасі, а по всій лінії кордону з агресором і окупантом, з Російською Федерацією, вздовж моря і біля Придністров'я. Тому Збройні Сили ми наростили до 250-ти тисяч.

Сотні тисяч людей стали волонтерами і зробили спонсорські внески на армію. Волонтерський десант, який висадився в Міністерстві оборони, зробив величезний внесок в подолання корупції і побудову нової системи забезпечення і функціонування українського Міністерства оборони і української армії. Зроблені величезні зміни не лише в харчовому, а в речовому, медичному забезпеченні Збройних Сил. Налагоджена логістика, забезпечення боєприпасами, новітніми видами зброї.

Мільйони українців заплатили спеціальний податок - воєнний збір: лише з початку цього року було сплачено більше шести з половиною мільярдів.

Оборона країни стала справою загальнонаціональною. А наша армія - дійсно народною.
Тому 14 жовтня - не лише свято тих, хто в погонах. Це свято всіх, хто любить Україну. Свято тих, хто тілом, серцем і душею відчув свою відповідальність і причетність до захисту Батьківщини від російських загарбників та промосковських найманців.

Це не просто позначка у календарі; це не лише вихідний день і не вузько професійне свято.
14 жовтня нарешті має стати одним із найбільших українських свят, саме таким, як наш День незалежності.
Це обов'язково з часом відбудеться, бо всі усвідомлюють, як ми зберегли країну і від чого ми врятувалися. Україну планували стерти з політичної карти світу. Або розчленити на Малоросію та Новоросію. Або перетворити на слабку конфедерацію залежних від сусідньої держави регіонів. Нічогісінько у них не вийшло.

Важлива історична деталь: всі імперії, які намагалися напасти, проковтнути та перетравити Україну, впали. А Україна була, Україна є і Україна буде!
Я не знаю іншого прикладу, коли б країна, яка на момент початку війни мала армію лише на папері, без зброї, без форми, без їжі, дала гідну відсіч агресору!
Як колись в двадцятому році минулого століття трапилося чудо на Віслі, так і тепер сталося диво на Донці, на інших рубежах, де ми були готові зустріти ворога. Створюючи прямо на марші нову боєздатну армію, ми звільнили більшу частину Донбасу від агресора та його найманців.

Стан нашого війська слід оцінювати не в статиці, а в динаміці.
Якщо порівнювати, що змінилося сьогодні зранку проти вчорашнього вечора, я - перший серед незадоволених. Але коли зважуєш, що маємо нині, а що було рік тому, відчуваєш: нема чого соромитися, можна сміливо дивитися людям в очі.
Нам важко, часом нестерпно важко в побудові армії. Не все ще зроблено. Ми постійно вчимось, на жаль, і на власних помилках.

За чверть століття наша оборонно-безпекова система продірявилась настільки, що за один рік всього не залатаєш. Тим не менш, жодна реформа ще не пішла так глибоко, як військова… Перша реформа, яка дала реальні результати, які може побачити весь світ.

Буквально вчора журналісти інспектували речові склади Збройних Сил. Нова зимова форма вперше прийшла раніше, ніж зима, та ще й запаси створили. Це - норма, яка, втім, виглядає як певне досягнення - на фоні попередніх років, коли армію тільки й робили, що роздягали. Минулого року, для того, щоб забезпечити складання присяги 14 жовтня, для того, щоб найти 100 комплектів форми, її шукали по всім Збройним Силам. Подивіться, яку дистанцію ми пройшли. Цього року, наголошую, на речове забезпечення військових виділено уп'ятеро більше коштів, ніж минулого року.
Цього року вже закуплено та поставлено на фронт понад півтори тисячі одиниць нових та модернізованих зразків озброєння. Зокрема, це тепловізійні та оптичні приціли, засоби нічного бачення, бронетанкова техніка, засоби інженерного озброєння, радіолокаційні станції, контр-батарейні станції, засоби радіоелектронної боротьби, модернізовані літаки. Зараз, 2 години тому, я особисто передав до складу Збройних Сил 2 новітніх, модернізованих літаки Су-27, разом з видатним українським льотчиком та ліцеїстом, ми зробили випробувальний політ, яким приймали ці літаки на озброєння. В тому числі - і пролетіли над Хортицею.

До кінця цього року заплановано закупити та поставити ще майже вісім з половиною тисяч зразків озброєння та військової техніки.
Дорогі мої, я дуже далекий від самозаспокоєння. Як бачите, я виступаю без рожевих окулярів. Проблеми знаю, їх дійсно вагон і маленький возик, вони достеменно відомі мені в щонайменших деталях, і ми вирішуємо і працюємо над тим, щоб їх зняти в цілодобовому режимі, без відпусток і без вихідних.

Я все ще незадоволений певними видами забезпечення, певними недоліками в системі військової логістики та управління.
Є й дефіцит нової сучасної зброї. І він ще, на жаль, далекий від подолання. Не видам військової таємниці, якщо скажу, що в цьому ми поки що поступаємося Росії.

Бо Москва на 15 років раніше взялася за відновлення армії і оперує щорічно військовим бюджетом, в десятки разів більшим, ніж наші воєнні витрати. По деяким минулим рокам, минулого та позаминулого, в сорок разів.
В рамках нашої асиметричної відповіді витрати на оборону будемо нарощувати. Як би не було важко, ми не будемо економити на власній армії, щоб потім не утримувати чужу. Хоча величезні кроки вже зроблені. Я завжди нагадую, що рік тому, трохи більше - в травні, коли зустрічався з Кіровоградським полком спецназу, мобілізований на місяць отримував 600 гривень. Зараз ми вже зробили багато. Наголошую, що більше 70 млн. гривень виплачено тим, хто брав безпосередню участь у бойових діях як доплату, в тому числі по 1000 грн. за кожен день, за кожен танк. Ми робимо все для того, щоб виконувати ті зобов'язання, які ми робили.

В бюджеті на 2016 рік передбачимо збільшення зарплат військовим, в тому числі і для контрактників, - щоб розширити контрактну складову і мінімізувати потреби в мобілізації.
Буде збережено призов на строкову службу, але, як я і обіцяв, молоді призовники, яких, до речі, будуть призивати не з 18-и, а з 20-и років, не служитимуть в АТО.

Перейти ж повністю на контрактну армію під час війни не може собі дозволити жодна країна. І я теж буду відповідально ставитися до потреб оборони країни.

А до тих політиків, які зробили цю тему предметом спекуляцій на місцевих виборах, моє прохання: переймайтеся дорогами та каналізацією, питаннями медицини і освіти, а про армію подбають Верховний Головнокомандувач, Парламент, Міністр і Міністерство оборони, начальник і Генеральний штаб.

Нова Воєнна доктрина ставить завдання досягти в воєнному будівництві стандартів НАТО. Із закону про засади внутрішньої та зовнішньої політики прибрали нарешті безвідповідальну позаблоковість. Нова Стратегія національної безпеки визначила курс на євроатлантичну інтеграцію.

Поки ж ми досягнемо критеріїв членства, і перспектива вступу стане реальністю, - в тому числі і щодо готовності до цього наших західних партнерів, - мусимо робити ставку насамперед на власні сили і власні ресурси, а також і на міжнародну військову-технічну допомогу внаслідок створення потужної проукраїнської глобальної коаліції.

Формуються нові Сили спеціальних операцій, реорганізуються і посилюються елітні Високомобільні десантні війська.
Спільно з волонтерським десантом розробляємо нові норми забезпечення речовим майном. Туди входитимуть сучасні та нові зразки бойового обмундирування та спорядження, які ми плануємо впровадити вже цього і наступного року.
У війні за незалежність сформувався наш потужний корпус командирів середньої ланки: батальйон, полк, бригада. Я мав велике задоволення зустрітися з ними на цьому тижні, з усіма командирами українських батальйонів і бригад. Моя політична воля, як Верховного Головнокомандувача - саме вони, після того, як виконають бойові завдання на фронті, повинні «десантуватися» на керівні посади в Міністерство оборони та Генеральний штаб у якості окопних полковників і генералів.

В принципі цей процес просування бойових офіцерів на керівні посади вже йде повним ходом. Та й чинний генералітет вже давно не паркетний: пороху вони понюхали майже всі.
Дорогі співвітчизники!

За чинною Конституцією в мене, як у Президента, дві головних функції - оборона країни і зовнішня політика. Одна рука зайнята розбудовою армії, інша - зміцненням міжнародної коаліції на підтримку України. В голові я маю тримати все одночасно.

Внаслідок моїх візитів до Брюсселя, Берліну, Нью-Йорку на 70-у сесію Генеральної Асамблеї ООН та Парижу на зустріч у «Нормандському форматі» вдалося якщо не завершити, то поставити на паузу гарячу фазу конфлікту. Вдалося те, в що ніхто не вірив: на нашому фронті перестали стріляти і майже перестали гинути українські герої. Головне, це означає, що це зберігає життя і наших воїнів, і мирного населення. Бо і там на окупованій території - теж наші українці.

Завдяки домовленості про відведення озброєнь ненадійне припинення вогню, дай Боже, переросте в стале перемир'я. В умовах такого перемир'я ми маємо шанс досягти миру і повернення окупованих районів Донбасу під суверенітет України політико-дипломатичним шляхом.

Та ми воюємо не лише за Донеччину чи Луганщину, а там ми боронимо всю країну. Ворога нема тут на Запоріжжі, нема в Києві, Рівному чи Ужгороді лише тому, що на Донбасі створено надійний заслон Збройними Силами України. І в Кремлі теж вже знають, якою є ціна вторгнення.

І там, де стоїть український воїн, є - східний кордон Європи.
Я переконаний, що ми вистоїмо і переможемо назовні, якщо не дамо підточити себе всередині.

Дорогі мої співвітчизники, дорогі українці!
Щиро вітаю вас з Днем захисника України. А також із святом Покрови Пресвятої Богородиці. Бо без Божої допомоги зробити те, що зробили українські військові, було би неможливо.
Наостанок, я ще раз хотів би звернутися до ліцеїстів.
Щойно ви дали урочисту клятву на вірність Батьківщині. Вірю, що ви зростете і станете доблесними офіцерами, гідною заміною теперішніх захисників незалежної України.
Станете гордістю ваших батьків та рідних, кожного громадянина нашої держави.
Будьте гідними військової звитяги наших пращурів, від воїнів Давньої Русі-України, від козаків Запорізької Січі, тут на Хортиці, і до героїв АТО на Сході.
Гідними всіх тих, хто в усі часи боровся і віддавав своє життя за нашу Батьківщину, за Україну.
Слава Україні!"



VEhrdlVXNDVReXN3V1VSUmRuUkhTVEJNV0ZGMlpFTTJNRXcwZGt3NVF5OHdXVVJSZFU1SFFqQlpMMUZ6T1VOM1prNURWVEJNV0ZGMlpFZE5TVTVETXpCTVJGSnBaRU0wTUZsTVVYWmtRelF3VEhKUmMwTkVVVzUwUjBNd1RGaFNhRGxETVRCWlNGSm5kRU41TUV4Q09EQkxXRkYyZEVkQk1GbE1VWFZPUjBjd1RFRTk=
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
Страница 2 из 2
<<<1 2
Страница 2 из 2
<<<1 2
   
 
 
 вверх