EN|RU|UK
 Политика Украины
  1092  10
Материалы по теме:

 Комитет ВР предоставил рекомендации относительно Закона о прекращении преследования участников протестов

В Комитете Верховной Рады Украины по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности рассмотрено обращение адвокатов Бендюженка Ф.В. и Дроздика О.В., а также народных депутатов Украины и работников правоохранительных органов Украины относительно рекомендаций о применении положений Закона Украины № 712-VII от 19.12.2013 «Об устранении негативных последствий и недопущения преследования и наказания по поводу событий, которые имели место во время проведения мирных собраний » (далее - Закон)

Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на пресс-службу "Батькивщины".

1. Закон №712 є нормативно-правовим актом разової дії і повинен бути застосований як закон, який розширює права та обов'язки особи в сенсі статті 22 Конституції України, передбачаючи нову підставу звільнення особи від кримінальної та адміністративної відповідальності.

2. Невід'ємною частиною Закону є його назва, яка в тому числі визначає мету та спрямованість відповідного законодавчого акту.

Аналіз назви Закону дозволяє зробити висновок, що його метою є недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, а також усунення негативних наслідків такого переслідування.

Поняття "переслідування та покарання" в контексті поточної суспільно-політичної ситуації передбачає дії органів державної влади відносно фізичних осіб, які, користуючись визначеним статтею 39 Конституції України правом на мирні зібрання, у період з 21 листопада 2013 року відкрито висловлювали свої громадянську позицію, в тому числі шляхом участі в акціях протесту, які є складовою більш широкого поняття "масові акції".

Разом з тим, зазначені "масові акції" для цілей цього Закону також поширюються на мирні зібрання, що тривають у період з 21 листопада 2013 року та у зв'язку із несприйняттям великою частиною населення України відкладення підписання Угоди про Асоціацію з ЄС.

Це випливає з використання законодавцем сполучника "та" у фразі "акцій протесту та масових заходів" у статті 1 Закону, що вказує на нерозривний взаємозв'язок та спорідненість цих подій.

Це саме випливає і з Пояснювальної записки до законопроекту реєстр №3787, яка була покликана пояснити суб'єктам права законодавчої ініціативи мотивацію та мету прийняття даного Закону, і з якою, вочевидь, парламент погодився.

Зокрема, у Пояснювальній записці до законопроекту реєстр №3787 зазначається: "Як відомо, починаючи з 21 листопада 2013 року в Україні тривають мирні акції протесту, викликані призупиненням підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, закріплене в статті 39 Конституції України, є їх невідчужуваним і непорушним правом, гарантованим Основним Законом України.

Це право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості тощо".

Метою прийняття законопроекту є усунення негативних наслідків та недопущення переслідування осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань".

Крім того, проведення мирного зібрання слід відрізняти від заходів щодо його забезпечення, в тому числі щодо забезпечення громадського порядку під час його проведення.

За аналогією можна використати Закон України "Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів" (далі - Закон №3673).

Закон №3673 чітко розділяє проведення матчу та заходи забезпечення громадського порядку у зв'язку з його підготовкою та проведенням.

Учасниками проведення матчу апріорі не можуть бути працівники правоохоронних органів.

Так, у статті 1 Закон визначає: спеціальні суб'єкти забезпечення громадського порядку та громадської безпеки - Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС) та Міністерство надзвичайних ситуацій України (далі - МНС) в особі їх органів або підрозділів, які у встановленому законодавством порядку та у межах своєї компетенції відповідають за забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольного матчу.

Відповідно до Конституції України та положень статей 10 та 11 Закону України "Про міліцію" працівники міліції не можуть бути учасниками масових заходів (це право мають громадяни України, які не проходять військову службу і не є працівниками міліції).

Згідно з законодавством основним обов'язком міліції є забезпечення громадського порядку і громадської безпеки.

Тим більше, не можуть бути учасниками масових заходів працівники міліції особливого призначення "Беркут" МВС України, завданнями яких є охорона прав і законних інтересів громадян від злочинних посягань та інших антигромадських дій, а також забезпечення громадського порядку.

Негативним наслідками переслідування та покарання зазначених вище осіб (які брали участь у проведенні акцій протесту та масових заходів) є широкий суспільний резонанс, який викликають факти притягнення правоохоронними органами та прокуратурою до відповідальності цих осіб, застосування до них необґрунтовано жорстких запобіжних заходів судами тощо.

Оскільки на момент прийняття Закону жоден працівник правоохоронного органу, або службова особа органу державної влади не була притягнута до відповідальності з приводу подій, визначених у Законі, не існувало негативних наслідків притягнення їх до відповідальності, усунення яких могло би бути метою цього Закону. Крім того, до таких осіб немає підстав застосовувати термін "переслідування".

Таким чином, Комітет вважає, що Закон передбачає звільнення від відповідальності (кримінальної та адміністративної - з огляду на процесуальні норми, визначені у статтях 2 - 4 Закону) осіб, які брали участь у проведенні акцій протесту та масових акцій, висловлюючи свою громадянську позицію, у період з 21 листопада 2013 року і до дня набрання чинності Законом, і не поширюється на працівників правоохоронних органів та інших органів державної влади, діяння яких, вчинені у зв'язку з проведенням зазначених акцій протесту та масових заходів, можуть мати ознаки складів кримінальних або адміністративних правопорушень.

3. Статті 2-4 Закону можуть бути застосовані виключно щодо проваджень з приводу подій, зазначених у статті 1 Закону.

Подія як факт об'єктивної дійсності характеризується певними ознаками, найважливішою з яких є її учасники (адже мова йде про події, що можуть тягнути адміністративну або кримінальну відповідальність, тобто діяння як складова цих подій можуть бути вчинені лише фізичною особою) .

Для цілей Закону це означає, що це події, учасниками яких були особи, зазначені у статті 1, тобто особи, які були учасниками проведення акцій протесту та масових заходів, оскільки події, учасниками яких були інші особи, не відповідають ознакам, визначеним у Законі, за своїм суб'єктним складом.

4. Відповідно до частини шостої статті 9 Кримінального процесуального кодексу України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Положення Закону щодо закриття кримінальних проваджень підлягають застосуванню в порядку, визначеному пунктом першим частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (у випадку наявності особи підозрюваного), або на підставі статті 2 Закону (з посиланням на п. 9 частини другої статті 36 та п. 8 частини другої статті 40 Кримінального процесуального кодексу України) - у випадку закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлено про підозру.

5. Положення Закону щодо закриття проваджень щодо відповідних адміністративних правопорушень слід застосовувати на підставі статті 284 КУпАП та п. 5 статті 247 КУпАП.

6. У випадку наявності підстав для початку досудового розслідування щодо подій, визначених у статті 1 Закону, відповідні відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після чого провадження закривається у порядку, зазначеному вище, для проваджень, у яких нікому не повідомлено про підозру.

7. Справи, у яких судами прийняті рішення до дня набрання чинності цим Законом, підлягають перегляду на підставі статті 4 Закону за клопотанням прокурора за правилами перегляду судових рішень.

Зважаючи на викладене, просимо враховувати зазначені рекомендації у процесі застосування положень Закону України №712-VII від 19.12.2013 «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань».

Голова Комітету А. Кожем'якін

TUV0RVVYUmtRM2t3VERkUmRUbEhUekJaWWxGMVRrZFFTVTVEZVVsT1Eyb3dUSEpTWjA1RGR6Qk1hbEYyWkVNeFRIa3ZVVzEwUXlzd1RHSlJkR1JET0RCWkwxRjFkRU0wTUV3d2RrdzVRek13VEVSUmRYUkRLekJNTTFGMmRFTXZNRmxFVVhaMFF6RXdUSEpTWjI1NlVYVk9Rek13VEVoUmRVNURNVEJNTTFGMVRrTXhaazVETHpCWlJGRjJkRWRETUV4WVVtZGtSME5tVGtOU01FeFlVbWRPUXpZd1dWQlNaMjU2VVhWMFF5c3dUSHBSZFU1SFF6Qk1XRkpuYm5wUmRrNURkekJNYmxGMFRrTjNNRXd3UFE9PQ==
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
   
 
 
 вверх