EN|RU|UK
 Политика Украины
  361  9

 Оппозиция не будет голосовать за законопроект Президента о якобы усилении гарантий независимости судей, - заявление

Оппозиционные фракции ВО «Батькивщина», «УДАР Виталия Кличко» и ВО «Свобода» в Верховной Раде Украины считают недопустимым принятие законопроекта о внесении изменений в Конституцию Украины о якобы усилении гарантий независимости судей в редакции Президента Украины и не будут за него голосовать.

Об этом, как передает Цензор.НЕТ со ссылкой на пресс-службу "Батькивщины", говорится в заявлении оппозиционных фракций. Приводим текст на языке оригинала.

Під прикриттям євроінтеграційних вимог чинна влада та Партія регіонів намагаються «протиснути» закон, який ще більше посилить авторитарну диктатуру Президента Віктора Януковича та зробить його вплив на судову систему практично необмеженим. Цей закон не відповідає навіть тим напрацюванням, які були підготовлені Конституційною асамблею, що була створена за ініціатива чинного Президента.

Закликаємо владу сісти за стіл переговорів із опозицією та створити у Верховній Раді тимчасову спеціальну конституційну комісію, яка напрацює спільний та узгоджений текст проекту конституційних змін. Проект, який дійсно гарантує незалежність судовій системі та врахує зауваження опозиційних фракцій.

По-перше. Запропонований Віктором Януковичем механізм призначення та звільнення суддів, а також переведення суддів до іншого суду ставить вирішення зазначених питань у пряму залежність від рішень Президента України.

Суддя призначається Президентом України на підставі і згідно з поданням Вищої ради юстиції, за рекомендацією Вищої Кваліфікаційної комісії.

Як наслідок, судді все одно будуть призначатися Президентом, що політизує процес призначення суддів. І скільки би влада не говорила про церемоніальність цієї ролі Президента, це не відповідає дійсності. Адже Президент може заблокувати призначення судді, не підписавши Указ про його призначення. (Церемоніальність означала би, наприклад, що подання (рішення) Вищої ради юстиції автоматично набуває сили, якщо Президент протягом визначеного терміну не підпише Указ про призначення судді).

Пропоновані законопроектом повноваження дають можливість Президенту за бажанням сформувати «свій» склад того чи іншого суду, включаючи Верховний Суд України. Особливо, якщо їх «правильно» поєднати з новою підставою звільнення судді з посади - ненадання суддею згоди на переведення до іншого суду в разі ліквідації чи реорганізації суду загальної юрисдикції, в якому він займає посаду.

Такий розподіл повноважень посилить вплив Президента на судову владу, зробить її більш залежною.

У свою чергу, в опозиційному проекті змін до Конституції, який був розроблений та підтриманий фракціями «Батьківщини», УДАРу та «Свободи», запропонований дієвий механізм, який унеможливить тиск на суддів при прийнятті Президентом відповідних рішень. Зокрема, передбачено, що всі рішення щодо призначення та звільнення суддів прийматимуться Вищою радою юстиції, а Президент України має лише підписати прийняте рішення. Якщо ж він не підпише таке рішення протягом 5 днів, воно вступає в силу автоматично.

По-друге. Відповідними змінами до статті 122 Основного Закону пропонується скасувати п'ятирічний строк повноважень Генерального прокурора України, що фактично призведе до його пожиттєвого призначення та безмежного поширення кумівства у цьому відомстві.

Опозиційний законопроект пропонує зберегти конституційну норму щодо строку повноважень Генерального прокурора, а також встановити дату (не пізніше 1 січня 2014 року), коли органи прокуратури будуть позбавленні не притаманних їм функцій загального нагляду і попереднього слідства.

По-третє. Окремою проблемою є персональний склад Вищої ради юстиції, визначений статтею 131 Основного Закону та спосіб його формування. Згідно з президентським законопроектом, Вища рада юстиції формується з більшості суддів, що обираються з'їздом суддів. Але після судової реформи 2010 року ключові органи суддівського самоврядування: З'їзд суддів України і Рада суддів України - на дві третини стали складатися із представників суддів спеціалізованих судів. І лише одна третина - представники суддів загальних судів. Загалом суддів загальних судів в Україні утричі більше, ніж суддів спеціалізованих судів разом узятих, але в органах суддівського самоврядування вони опинилися у меншості. На той час лояльність до політичної влади проявляли саме голови вищих спеціалізованих судів, тоді як голова Верховного Суду жорстко критикував зміни у судовій системі, оскільки Верховний Суд втратив важелі впливу. Потрібно забезпечити участь у з'їзді суддів делегатів за принципом пропорційного представництва суддів, гарантувати обрання цих делегатів знизу, а не призначення зверху.

Президент також пропонує, щоб до складу Вищої ради юстиції за посадами входили Голова Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, Голова Ради суддів України, Генеральний прокурор України.

Такі зміни залишать Вищу Раду юстиції та осіб, які до неї входять за посадою, під особистим впливом Президента України. Вважаємо також неприйнятним входження за посадою до Вищої Ради юстиції представників прокуратури.

Саме тому в опозиційному проекті змін до Конституції весь склад Вищої ради юстиції є виборним, що має забезпечити її незалежність.

По-четверте. Для посилення гарантій незалежності суддів Венеціанська комісія наполягала, що підстави та порядок надання чи відмови в наданні Вищою радою юстиції згоди на затримання чи арешт судді повинні бути закріплені в Конституції України, а не визначатися законом (як передбачено президентським законопроектом).

Натомість запропонований цим законопроектом варіант надасть широкі можливості для тиску на суддів з боку членів Вищої ради юстиції, що жодним чином не посилює гарантії незалежності суддів.

По-п'яте. Венеціанська комісія неодноразово наголошувала на тому, що судді повинні мати виключно функціональний імунітет, тобто імунітет щодо дій, учинених у процесі виконання судових функцій. Таким чином, суддівська недоторканність повинна бути виключно функціональною і виключати будь-яку можливість захисту суддів у разі вчинення ними різного роду правопорушень та злочинів, вчинених поза судовим процесом (пасивна корупція, зловживання службовим становищем, хабарництво і т.д.).

Як бачимо, президентський законопроект дану вимогу Венеціанської комісії не врахував і залишив суддівську недоторканість в тому об'ємі, в якому вона існує сьогодні.

По-шосте. Президентський законопроект не врахував зауважень Венеціанської комісії щодо чіткого та прозорого розмежування повноважень Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

По-сьоме. Змінами до статті 131 президентського законопроекту закладаються додаткові механізми узурпації влади в судовій системі за рахунок необґрунтованого розширення повноважень Вищої ради юстиції.

Зокрема, пропонується надати Вищій раді юстиції повноваження щодо призначення суддів на адміністративні посади та звільнення суддів з адміністративних посад. Викликає стурбованість і те, що Вища рада юстиції може отримати можливості для безконтрольної розправи над суддями. У президентському законопроекті також передбачено, що Вища рада юстиції може здійснювати і інші повноваження, які визначені законом.

Таким чином, створюються умови для надання цьому і без того підконтрольному Президенту Януковичу органу додаткових необмежених повноважень, що означатиме фактично руйнування останніх примарних залишків незалежності суддівської системи.

Саме тому опозиція у своєму законопроекті пропонує визначити вичерпний конституційний перелік повноважень Вищої ради юстиції та передбачити призначення суддів на адміністративні посади виключно за рішенням органів суддівського самоврядування, без жодного впливу Вищої ради юстиції.

По-восьме. Категорично неприйнятними є зміни до статті 125 Конституції, які не вирішують питання щодо відновлення конституційних повноважень Верховного Суду як найвищого судового органу у системі судів загальної юрисдикції

Запропонований Президентом у його законопроекті обсяг повноважень Верховного Суду є неспівмірно малим порівняно з повноваженнями подібних судових установ в європейських країнах та не відновлює конституційній статус вищої судової інстанції.

По-дев'яте. Президентський законопроект взагалі не містить дієвих превентивних механізмів, які б зменшували ризики поширення корупції у судовій системі та одночасно створювали умови для об'єктивного та неупередженого здійснення правосуддя.

Водночас, в опозиційному законопроекті передбачений інститут імпічменту суддів - спеціальної процедури, за результатами якої повноваження судді можуть бути достроково припиненні. Наприклад, щодо судді місцевого суду процедуру імпічменту може ініціювати не менш як 20 тисяч громадян України. У подальшому питання щодо імпічменту конкретного судді ставиться на розгляд місцевого референдуму.

По-десяте. Змінами до статті 126 Конституції України Президент пропонує підвищити на 5 років граничний строк перебування судді на посаді - до 70 років.

При середній завантаженості судді місцевого суду в 130-150 справ на місяць видається малоймовірним належне виконання своїх повноважень особою у віці 70 років.

***

Концептуальною проблемою запропонованих змін до Конституції є те, що вони є фрагментарними і стосуються лише кількох окремих питань судочинства. Передбачені проектом зміни пропонуються без інших можливих змін до Конституції, які можуть бути пов'язані із забезпеченням незалежності суддів. Адже незалежність судової влади - це не лише питання добору суддівських кадрів, підстав для звільнення судді з посади та принципів формування Вищої ради юстиції.


Смотрите также на «Цензор.НЕТ»: Яценюк предлагает ввести процедуру импичмента судей: Мы должны показать, что судья зависит от народа и закона, а не от Президента. ВИДЕО

Проігноровано також потребу паралельного внесення ґрунтовних змін до профільного закону «Про судоустрій і статус суддів», без чого запропоновані конституційні зміни можуть лише ще більше посилити політичну залежність суддів, передусім від Президента України.

Опозиційні фракції «Батьківщина», «Удар» та «Свобода» у Верховній Раді України ніколи не проголосують за запропоновану редакцію проекту змін до Конституції, оскільки вона не має нічого спільного із забезпеченням справжньої незалежності суддів та європейською інтеграцією України.

Переконані, що лише на базі консенсусу влади та опозиції зміни до Конституції України зможуть отримати необхідні 300 голосів у Верховній Раді.

Керівник фракції ВО «Батьківщина» Арсеній ЯЦЕНЮК

Керівник фракції ПП «УДАР Віталія Кличка» Віталій КЛИЧКО

Керівник фракції ВО «Свобода» Олег ТЯГНИБОК


VEhrNGRrdzVRM293VERkUmRUbERLekJaU0ZGMmRFTjVNRXhFVVhaa1F6UXdURlk0TUV4bVVYTk9Rell3VERkUmRtUkRLekJNTDFKblRrTXJNRXhZVVhWMFIwTm1Ua01yTUV3dlVYWTVReXN3VEdaUmRVNUhSekJNYWxKcU0zcFNaMlJIUkRCTVVqZ3dXVWhTWnpsRE1EQlplbEpxZHowOQ==
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
   
 
 
 вверх