Неужели крымские ,что не могут выучить язык страны в которой они живут?

А ты, Эйджент, значит, образец интеллекта?

Я имел честь общаться с Лесем,и случаеться так что вижу эту гниду каждое воскресенье,жаль что не на ринге.......

Смерш так где ты служил? А то пишешь что неслужил,то служил но на мифической подписке? Давай ляпни еще что на Майском))))

Все смерш слинял с ветки.....

Смерш, як сучка, бігає по всіх форумах. Це не один, а ціла бригада гебешників під їхнім улюбленим ніком. Вони ним гордяться. Як і всяка сволота своїм падлом.

Бузина молодец все в тему!

Він же ж педік, тож попадає в очко.

Ніхто краще за Бузину не прикрасить телеграфний стовп. Там його місце.

Олесь Бузина -
це кусок московського
гівна.

Свободу Криму від диких рашистів!

Хе, хочешь с татарами взасос? Или задницу им от большой любви подставишь?

Эйджент, тебе не один чёрт? Мы же темы обсуждаем, а не личности.

Ну не создавать же ветку для личных разговоров. А ты так и неответил на вопрос....

И не буду отвечать. Хочешь - вычисляй сам.

Смерш так чем НР от десантного ножа отличаеться?

Ну что слабо сказать?

Вот небольшой список видных «украинских» деятелей, записанных в «украинцы», с указанием их подлинной национальности:
Богдан Хмельницкий – еврей
Пилип Орлик – еврей
Мазепа – национальность неизвестна, но на его гербе была изображена звезда Давида, а вот для креста места не нашлось
Тарас Шевченко - черкас
Иван Франко – еврей
Марко Вовчок, Мария Александровна Вилинская - русская
Лариса Косач, известная под псевдонимом «Леся Украинка» - отец – серб, мать – турецкая еврейка
Лев Ребет, известный деятель ОУН, - еврей
Милена Рудницкая, председатель Всемирного совета украинок – еврейка
Олена Телига, настоящее имя Ядвига Шевгунова – отец русский, мать полька
Микола Хвильовий, настоящая фамилия Николай Григорьевич Фитилёв – русский
Степан Бандера – происходит из испанских евреев, как и Иван Франко, бежавших в 15-м веке в Галицию, поскольку у него испанская фамилия, которая в переводе означает «знамя». Интересно, что такую же фамилию носит испанский актёр Антонио Бандерас.
Мои родственники живут в Полтавской области. В 30-е годы их всех, считавших себя русскими и говоривших по-русски, насильно записали «украинцами». Как видим, «украинцем», по «украинской» логике, может быть кто угодно.
Тарасу Шевченко, который немало пьяных слёз пролил по «украине», слово «украинец» было неизвестно, поскольку его придумали и начала вводить только в конце 19 – начале 20 века.

Так каким же образом для этого разношерстного сброда, преимущественно еврейского происхождения, искусственная "мова", сочинённая поляками, может считаться "ридной"?
И с какой стати крымчане, оккупированные созданной путём фальсификаций истории и сочинения искусственной мовы временно паразитирующей на русской земле державой с нелепым названием укрАина, должны захотеть на искусственной "мове" разговаривать?
Ведь писать на искусственной "мове", созданной для расчленения русской земли и русского народа - это то же, что обниматься с убийцей своей матери.

А крымчан когда окупировали и кто? Лет 300 назад, да?

На помощь для сочинения "мовы" пришли поляки, бывшие в то время в Галиции господствующей нацией. "Все польские чиновники, профессора, учителя, даже ксендзы стали заниматься по преимуществу филологией, не мазурской или польской, нет, но исключительно нашей, русской, чтобы при содействии русских изменников создать новый русско-польский язык", — вспоминал крупнейший общественный деятель Австрийской Руси, уроженец Закарпатья Адольф Добрянский.
Начали с правописания. Поначалу просто хотели перевести всю письменность на латинский алфавит. Но массовые протесты русинов заставили власть отказаться от такого намерения. Тогда приступили к "реформированию" грамматики. Из алфавита были изгнаны буквы "ы", "э", "ъ", введены буквы "є", "ї". За основу взяли так называемую "кулішівку" (правописание, изобретенное украинским писателем Пантелеймоном Кулишом), которую, применительно к галицким условиям, несколько "модернизировали". Чтобы внедрить нововведения в народ, их в приказном порядке ввели в школах. При этом пояснялось, что подданным австрийского императора "и лучше, и безопаснее не пользоваться тем самым правописанием, какое принято в России".
Любопытно, что, узнав о происходящем, Пантелеймон Кулиш решительно выступил против подобного использования своего "изобретения". "Клянусь, — писал он "молодому рутену" Омеляну Партицкому, — что если ляхи будут печатать моим правописанием в ознаменование нашего раздора с Великой Русью, если наше фонетическое правописание будет выставляться не как подмога народу к просвещению, а как знамя нашей русской розни, то я, писавши по-своему, по-украински, буду печатать этимологической старосветской орфографией. То есть мы себе дома живем, разговариваем и песни поем не одинаково, а если до чего дойдет, то разделять себя никому не позволим. Разделяла нас лихая судьба долго, и продвигались мы к единству русскому кровавой дорогой, и уж теперь бесполезны людские попытки нас разлучить".

Впрочем, мнение Кулиша поляков, понятное дело, не интересовало. "Реформа" продолжалась. За правописанием настал черед лексики. Из литературы и словарей изгонялось все, что хоть отдаленно напоминало русский язык. Образовавшиеся пустоты заполнялись заимствованиями из польского, немецкого, латинского, других языков или просто выдуманными словами. "Большая часть слов, оборотов и форм из прежнего австро-рутенского периода оказалась "московскою" и должна была уступить место словам новым, будто бы менее вредным, — рассказывал потом один из раскаявшихся "реформаторов". "Направление" — вот слово московское, не может дальше употребляться, — говорили "молодым", и те сейчас ставят слово "напрям". "Современный" — также слово московское и уступает место слову "сучасний", "исключительно" заменяется словом "виключно", "просветительный" — словом "просвітний", "общество" — словом "товариство" или "суспільство".
В этом отношении интересно сопоставить первые и последующие издания сочинений Ивана Франко. Многие слова из произведений писателя, изданных в 1870—1880 годы: "взгляд", "воздух", "войско", "вчера", "жалоба", "много", "невольник", "но", "образование", "ожидала", "осторожно", "переводить", "писатель", "сейчас", "слеза", "случай", "старушка", "угнетенный", "узел", "хоть", "читатели", "чувство" и многие другие, — в позднейших изданиях оказались замененными на "погляд", "повітря", "військо", "вчора", "скарга", "багато", "невільник", "але", "освіта", "чекала", "обережно", "перекладати", "письменник", "зараз", "сльоза", "випадок", "бабуся", "пригноблений", "вузол", "хоч", "читачі", "почуття" и т. д.

Известно, что молодой, еще не заполитизированный Франко писал тем языком, какой слышал в народе, и не отделял себя от русской культуры. Позже, увлекшись политикой, он поддержал создание нового языка и стал "чистить" свои сочинения от "устаревших" слов. Всего в 43 проанализированных специалистами произведениях, вышедших при жизни автора двумя и более изданиями, насчитали более 10 тыс. (!) изменений. Далеко не все они сделаны лично писателем. Иван Яковлевич не успевал уследить за всеми тонкостями австро-польской языковой политики и часто не знал, какое из слов еще можно считать родным, а какое уже объявлено "москализмом". Поэтому он вынужден был принимать "помощь" "национально сознательных" редакторов, которые, конечно, старались вовсю.
История с Франко — не исключение. Подвергались "исправлениям" (даже без ведома авторов) и другие книги. Особое внимание уделялось школьным учебникам. За их "чисткой" наблюдал специальный чиновник. Конференции народных учителей, состоявшиеся в августе и сентябре 1896 года в Перемышлянах и Глинянах, отмечали, что после таких "чисток" учебники стали непонятны не только учащимся, но и учащим. Они заявляли, что теперь "необходимо издание для учителей объяснительного словаря". Но "реформаторы" были непреклонны. Недовольных учителей увольняли из школ. Чиновников, указывающих на абсурдность "перемен", смещали с должностей. Писателей и журналистов, упорно придерживающихся "дореформенного" правописания и лексики, объявляли "москалями" и подвергали травле. "Наш язык идет на польское решето, — замечал Иоанн Наумович. — Здоровое зерно отделяется как московщина, а высевки остаются нам по милости".
Так создавался украинский литературный язык. Его история неоригинальна. Когда в Германской империи онемечивали населенную поляками Силезию, действовали так же — создавали "силезский язык", с помощью которого пытались вытеснить язык польский. После захвата австрийцами Боснии для тамошних сербов придумали "боснийский язык", отдельный от сербского. Украинский "языковой проект" — не первый и не последний. Он просто самый успешный.
И успешным он стал благодаря тому, что в 1917 году власть над Россией захватили евреи с помощью немецких денег, 30 тыс. латышей и 60 тыс. китайцев.

Конечно, успех пришел не сразу. Долгое время новый язык не принимался народом, а написанные на нем произведения испытывали недостаток в читателях. "Десять-пятнадцать лет проходит, пока книга Франко, Коцюбинского, Кобылянской разойдется в 1000—1500 экземпляров, покроет типографские расходы и какой-нибудь маленький гонорарчик, заплаченный автору. Возможна ли в таких обстоятельствах какая-нибудь литературная работа, какое-то энергичное движение книжное? Разумеется, совсем невозможна", — жаловался еще в 1911 году живший тогда в Галиции Михаил Грушевский. Между тем книги русских писателей (особенно гоголевский "Тарас Бульба") расходились по галицким селам огромными для того времени тиражами.
Язык, являющийся теперь в нашей стране государственным, широко распространился на западноукраинских землях лишь после того, как в ходе Первой мировой войны Галиция, Буковина и Закарпатье были обескровлены австро-венгерским террором. Что касается Центральной и Восточной Украины, то тут для популяризации "рідної мови" понадобились многолетние украинизаторские усилия советской власти.
Русские! Вставайте все на борьбу с оккупационным режимом! Долой ложь с русской земли!

Получается в Российской империи и украинцы и русские - евреи?

А великий русский поэт Пушкин кто? А великий русский писатель Гоголь? А вся современная российская эстрада?

kapitan
А великий русский поэт Пушкин кто? А великий русский писатель Гоголь? А вся современная российская эстрада?
***********
А великий "украинец" kapitan кто? Разве не предатель, которого мы в своё время после освобождения русской земли от лжи повесим, как и положено поступать с предателями?
В России ни поэты, ни писатели, ни эстрада не сочиняли искусственный язык, не фальсифицировали историю, не сотрудничали с оккупантами, не участвовали в геноциде русских, как это делали свидомые в Талергофе, Терезине, Бабьем яру.

Вже остання дитина знає6 рашистський язик - штучний, як волокно. Він складений 20 чужих мов. Тому там у рашистів і ум за розум заходить, бо язик не рідний, а від корови пішов.

Сабурофф-єврей,какцап,медвед, гоблін, чукча, кришка від унітаза,кость в очкє Бригадного Хама

Макарофф(сабурофф)-єврей,какцап,медвед, гоблін, чукча, кришка від унітаза,кость в очкє Бригадного Хама

"Помощнік капітана(сабурофф)-єврей,какцап,медвед, гоблін, чукча, кришка від унітаза,кость в очкє Бригадного Хама

Смєрш, смєршдючка,залупка, вєрка самотєшка(сабурофф)-єврей,какцап,медвед, гоблін, чукча, кришка від унітаза,кость в очкє Бригадного Хама

киевбургер(сабурофф)-єврей,какцап,медвед, гоблін, чукча, кришка від унітаза,кость в очкє Бригадного Хама

Лесь Бузіна(він же вурдалак, комвампір,очко вєркі пєрдючкі, пасівний пєдір*ст (сабуроффф)-єврей,какцап,медвед, гоблін, чукча, кришка від унітаза,кость в очкє Бригадного Хама

егор кузьміч,отсосон у хама,бу-у-у-угор-пєдр*ла -тіпічний(сабурофф)-єврей,какцап,медвед, гоблін, чукча, кришка від унітаза,кость в очкє Бригадного Хама

Далі буде.....

СЛОВАРИК "РИДНОЙ МОВЫ" ДЛЯ:
ополяченных, охолопленных и опиндосенных ДЕБИЛОВ:

www.km.ru/magazin/view.asp?id=E3B8D34801E2430EB6E5  498E49C8781F

Словарь
№
По-украински
По-польски
По-русски

1
аби
aby
лишь бы

2.
агенція
agencia
агентство

3.
але
ale
но

4.
але ж
ale z
однако

5.
альтанка
altanka
беседка

6.
аматор
amator
любитель

7.
амбасада
ambasada
посольство

8.
аркуш
arkusz
лист (бумаги)

9.
багнет
bagnet
штык

10.
багно
bagno
болото

11.
байка
bajka
сказка

12.
баламут
balamut
волокита, повеса

13.
балія
balia
лохань (для стирки)

14.
барва
barwa
краска

15.
батог
batog
кнут

16.
башта
baszta
башня

17.
безлад
bezlad
беспорядок

18.
белькотання
belkotanie
бормотание

19.
білизна
bielizna
белье

20.
блазень
blazen
шут

21.
блакитний
blekitny
голубой

22.
блискавка
blyskawica
молния

Там тысячи слов из этого холопско - селючьего микста под названием "мова".

555, лучше мапу и дупу вспомни. И полициянтов заодно. Вокруг сплошной польский новояз, а они от нас знания "мовы" требуют, знатоки. Позасерали язык, суки, и хотят, чтобы я на этом суржике шпрехал? Фигушки...

555, ты утверждаешь, что русский язык имеет неславянские корни?

РОЗВІНЧУЄМО ЛЮДИНОНЕНАВИСНИЦЬКУ ІДЕОЛОГІЮ КАЦАПІЗМУ:

Кацапізм, як ідеологія Кривавої Орди, що бере початок від азійсько-монгольських орд і диких фіно-угорських племен, а нині взяла на озброєння такі людиноненависницькі ідеології як сатанізм, фашизм та комиунізм, завжди вирізнялася своєю мега-брехливістю, особливо щодо мовного питання.

То тут, то там з’являються книги, автори яких наполегливо продовжують говорити про витоки української мови з польської. При цьому вони зовсім не перебирають висловів. Ось характерна цитата: «Літературна мова Малоросії XVI— XVII століть — це якийсь виродок серед мов південноросійської, церковнослов’янської та особливо польської». Та що там казати, якщо навіть такий видатний письменник-демократ, як О. Солженіцин у своїй резонансній брошурі «Как нам обустроить Россию» визначає українську мову не інакше, як «спотворена ненародна мова, нашпигована німецькими та польськими словами».

МОВА КИЇВСЬКОЇ РУСІ: ДОМИСЛИ ТА ФАКТИ

Для того, щоб з’ясувати, де ж істина, необхідно, передусім, чітко з’ясувати, якою мовою говорив народ Київської Русі. Скажемо відразу, зробити це зовсім не просто, оскільки давньоруська література створювалася церковнослов’янською (чи, інакше, старослов’янською) мовою. Ця мова утворилася на основі староболгарської як письмова мова слов’янства, та була принесена на Русь греками разом із книжками для богослужіння. Цією мовою написані всі наші літописи, а також світські літературні твори, включаючи знамените «Слово о полку Ігоревім».

І все ж таки, незважаючи на те, що стародавні літописці писали церковнослов’янською, вони часто вставляли в текст розмовні слова та навіть цілі фрази. Так от прискіпливе дослідження київських і галицьких літописів, а також світської літератури XI — XIII століть, розпочате ще А. Кримським і продовжене сучасними лінгвістами, відкрило в цих текстах чималий пласт української лексики. Ось лише деякі слова, що зустрічаються там: парубок, окріп, глум, вежа, батіг, оксамит, бунчук, матиця, недбальство, віття, гілля, колода, cтpixa, жито, стегно, лiчбa, коло, яруга, кожух, оболонь, гай, полонина, веслування, рілля, джерело, глечик, багаття, криниця, збіжжя, лазня та багато інших. А в «Слові о полку Ігоревім» автор вживає навіть цілі вирази, такі, наприклад, як «бicoвi діти», «туга ум полонила», «прадідня слава», «ничить трава жалощами».

Крім літературних джерел збереглося й чимало інших письмових свідчень живої розмовної мови у вигляді всіляких написів на стінах храмів, на зброї, предметах домашнього побуту й т.д. Так, наприклад, поблизу села Хвощове Полтавської області був знайдений меч, датований X — XI століттям, на якому є напис «коваль Людота». Український учений С. Висоцький відкрив у Софійському соборі стародавні написи на стінах — графіті. На одній з них вибита молитва князя Володимира (у хрещенні Василя), де є слова «помозі рабу твоему Василеві». Українською звучать і відомі нам літописні топоніми (Печерська Лавра, Довбичка, Либідь, Почайна, Стугна, урочище Угорське, гори Угорські й т.д.), і власні імена (Володимир, Володарь, Василько, Михалко, Варяжко, Ляшко й т.д.).

Сучасні лінгвісти відзначають у мові Древньої Русі наявність багатьох особливостей, які є визначальними саме для української мови. Серед них найбільш виразними є дієслова на «-ти» (жити, нести й т.п.), на «-мо» (маємо, віруємо, даємо й т.п.), кличний відмінок (братові, дружино, княже й т.п.), наявність м’якого «г», злиття звуків «ы» та «i» в середнє «и», перехід «е» в «о» після шиплячих (чоловік, жона, пшоно й т.п.), чергування приголосних «г-з», «к-ц», «х-с» (дорога — дорозі, жінка — жінці, кожух — кожусі й т.п.).

Але особливо показовим є вживання стародавніми русичами голосного «i» на місці старослов’янського «ять», де росіяни сьогодні вживають «е» (літо, сніг, сіно, віче, діло, ліс, діти й т.п.). Цей факт підтверджується сьогоднішньою вимовою «і» замість «ять» не лише в українській мові, але й у новгородських говорах. Та й у самій російській (!) мові в корені деяких слів, наприклад, у таких як «сИдеть» (від старослов’янського «сЪдЪти»), «повелИтель» (від «повелЪти»), «свидетель» (від «вЪдати») досі збереглася споконвічна вимова.

Таким чином, можна стверджувати, що в Древній Русі говорили мовою, яка була набагато ближча до сучасної української мови, ніж російська. У зв’язку з цим, можливо, правильніше було б називати її давньоукраїнською, а не давньоруською.

У XI — XII століттях починається колонізація північно- східного Залєського (Ростово- Суздальского) краю вихідцями із Київської Русі. Тут прадавні русичі зіткнулися з автохтонними фінно-угорськими племенами: мєрей, вєсью, водью, муромою, мещєрою, пермью та іншими. Багато з цих племен мали міста, наприклад, мєря — Ростов, вєсь — Білоозеро, мурома — Муром, але все ж в культурному плані вони знаходилися на більш низькому щаблі розвитку. Усі ці племена були підкорені та асимільовані русичами. Підкорені народи сприйняли й мову завойовників, подібно тому, як давні галли сприйняли мову римлян, які їх завоювали. Але так само, як мова романізованих галлів відрізнялася від латині, так і мова русифікованих фінно-угорців відрізнялася від давньоукраїнської мови (мови Древньої Русі).

Відмінності ці мали певні лінгвістичні закономірності та полягали, наприклад, у спрощенні слів (гаплологія), перестановках літер і складів (метатеза), випадінні початкових літер, редукування голосних і глухих приголосних, втраті або спотворенні граматичних форм і т.д. Про все в межах статті розповісти складно, тому розглянемо лише найбільш характерні мовні явища в контексті словотворення, фонетики та граматики.

МЕТАМОРФОЗИ, ЯКИХ ДАВНО НЕ ПОМІЧАЮТЬ

Спрощення слів шляхом відкидання літер і складів у лінгвістиці називається гаплологією. І хоча строго кажучи під даним терміном зазвичай мається на увазі відкидання сусідніх однакових складів, у російській мові це явище набуло більш широкого розповсюдження, коли не лише усувається повтор якогось «зайвого» складу, а будь- який склад (літера) просто відкидається без жодних на те причин. Порівняйте, наприклад, наступні пари українських і російських слів: калюжа — лужа, горобина — рябина, каламутний —мутный, розум — ум, колода — лодья, частина — часть, година — год, звитяжець — витязь, обожнювать — обожать, супутник — спутник, крапля — капля. Абсолютно очевидно, що російські слова утворилися від відповідних українських шляхом відкидання складів і випадання літер. Префікс «су-» є досить давнім і досі використовується в таких російських словах, як «сугроб», «супруг», «суглинок» та інші, а от у слові «супутник» буква «у» просто «загубилася», так само, як і буква «р» у слові «крапля» (пригадайте російські слова, де вона збереглася — «накрапывать», «крапать», «крапленый»).

Характерним для російської мови є також відкидання початкового «у» в словах перед голосним. Йдеться про наступну українсько-російську відповідність: він — он, вікно — окно, вогонь — огонь, вістря — острие й т.п. Проте, можливо, це не росіяни відкинули «в», а навпаки українці його «додали». Але як тоді пояснити наявність літери та звуку «в» у таких, наприклад, російських словах, як «восемь» (замість логічного «осемь»), «вобла» (замість «обла»), а також у такому діалектному слові, як «вострый», або цілком літературному «навострить»? Лише тим, що в них воно збереглося, а в інших — загубилося. Цікаві тут й англійські паралелі. Пригадайте, наприклад, слово one (один), яке хоча й пишеться без «в», але читається як «ван», або слово window (вікно), яке зберегло первинне «в». Сюди ж потрібно додати і литовське wenas (один).

Відкидання початкового «у» в російській мові пов’язане з тим, що воно сприймається як прийменник. Саме так, наприклад, столиця Польщі — Варшава — в деяких російських діалектах перетворилася на Аршаву (порівняйте прізвище Аршавський).

До речі, для російської мови характерно відкидання звука «в» не лише на початку, але й усередині слів. Так, наприклад, він зник у словах «обязать», «обязательство», «оболочка». Слово «обязать» виникло від слова «обвязать», а слово «оболочка» від «обволочь».

Ще один приклад — «випадання» звуку «ш» у порівняльному ступені прикметників і прислівників. Порівняйте, ширше — шире, сильніше — сильнее, тихіше — тише, сміліше — смелее й т.д. Але в російській мові «ш» (або «ж») в порівняльному ступені все ж таки збереглося, наприклад, у словах «лучше», «глубже».

Ще одне, не менш цікаве явище в мові отримало назву метатези, й означає воно перестановку складів усередині слова. Ось приклади українсько- російських пар слів із перестановкою складів: долоня — ладонь, ведмідь — медведь, скалозуб — зубоскал, сироватка — сыворотка, пелюсток — лепесток, суворий — суровый, кучерявий — курчавый. Які ж із цих слів є найбільш прадавніми, а які утворилися внаслідок перестановки або, попросту кажучи, «спотворення» слів?

Передусім у російській літературній мові є застаріле слово так званого високого стилю — «длань». Крім того, сюди ж потрібно віднести й слова «долина», «дол». Подібні ж слова існують у всіх слов’янських мовах, а також найбільш близькій до них — литовській — delnas. Таким чином, форма «долонь» більш давні, ніж «ладонь». Слова на зразок «ведмедь» і «скалозуб» означають осіб, які отримали свої імена внаслідок певних дій, а саме «той, хто відає медом», «той, який скалить зуби». Спираючись на граматичне правило, що визначальне слово стоїть перед визначуваною особою (красива жінка, тямущий фахівець і т.п.), то первинною (та граматично більш правильною) потрібно визнати форму «ведмедь» і «скалозуб», а не «медведь» і «зубоскал». Слово «сироватка» можна перевірити словом «сырой», від якого воно й походить. Що ж до слова «суворий», то пригадайте хоча б великого російського полководця Суворова чи російське слово «север». Підтверджують первинність слова «суворий» і латинське severus, й англійське severe.

Метатеза являє собою хоча й нерегулярне, але все ж таки досить поширене фонетичне явище та, як стверджують лінгвісти, найчастіше зустрічається в запозичених (!) словах. Це й зрозуміло. Запозичене слово втрачає підтримку з боку однокореневих слів рідної мови, що спричиняє меншу стійкість слова, перенесеного до чужого мовного середовища.

Дуже цікавим є таке явище заміни одних слів іншими внаслідок зміщення понять. У лінгвістиці це явище називається міжмовною ономастикою. Фінно-угорські племена, переймаючи у колоністів давньоукраїнську мову, не завжди сприймали слов’янський спосіб мислення, тому часто вони додавали дещо інший відтінок багатьом давньоукраїнським словам, які в звуковому оформленні залишилися майже без змін. Так, наприклад, українське слово «лихий», тобто злий, поганий, стало означати «смелый, удалой»; українське «лаяти», тобто сварити, — гавкати; українське «дитина», тобто дитя, перетворилося на «детину», тобто міцний, сильний чоловік; українське «вродливий», тобто красивий, набуло протилежного значення, а саме — потворний. Таких прикладів повного або часткового переосмислення слів можна було б навести силу-силенну.

Але особливо чітко міжмовна ономастика виявилася в поняттях, пов’язаних із обрядовістю й, передусім, поховальною й весільною. Відомо, що з переходом від обряду спалення тіла до обряду поховання тіла древні слов’яни виробили відповідну систему термінів і визначень. Так, наприклад, дерев’яний ящик, до якого клали труп, називався «труна» (від слова «трухла, трухлява»); невеликий горбик, який насипали на місці поховання — «гробом» (від «сгребать»), а великий горб — «могилою». Саме так іменується весь цей ритуальний ланцюжок у всіх слов’янських мовах. У російській же мові відбулося зміщення: труна стала називатися гробом, гроб — могилою, а могила — курганом, Про те, що гроб — це не дерев’яний ящик, а саме надмогильний горб, залишилася пам’ять лише в таких російських словах, як «сугроб», «надгробие», а також у висловленні «гроб Господен», де під гробом розуміється склеп.

Таке ж зміщення понять є й у весільних обрядах. Саме свято скріплення шлюбних пут між чоловіком і жінкою росіяни називають «свадьбой», хоча «свадьба», тобто сватання, «сватьба» (укр. «сватання») — це процес (що називається також заручинами), коли до майбутньої дружини ще лише засилають сватів для участі в переговорах. Таким чином, втратилася первинна назва свята оформлення шлюбу — «весілля», що походить від слова «веселитися». Підтвердженням первинності слова «весілля» може слугувати англійська мова, де слово marriage (весілля) походить від слова merry (веселий).

Своєрідно вживається в російській мові й слово «невеста» в значенні «новобрачна». Більшість філологів схиляються до думки, що слово це означає «неведомая», тобто «неизвестная». Однак невідомою вона є не для самого нареченого, а для родини жениха. Тому практично у всіх слов’янських мовах слово «невеста» означає «невістка», тобто дружина сина. В українській мові «невістка» означає саме це поняття, а дівчина на весіллі називається «нареченою», що більш відповідає реаліям.

Ще одним прикладом невірного вживання слів унаслідок зміщення понять є слово «неделя». У російській мові воно означає період часу, що складається з семи днів. Однак називати цей період «неделей» більш ніж абсурдно, оскільки шість днів на тижні присвячені праці. Насправді «неделя» — це лише один, сьомий день, який є вільним від праці, тобто вихідним. Саме так — «неділя», тобто «день, коли нічого не роблять» — і позначається цей день в українській мові, а вся семиднівка називається «тиждень».

Для російської мови характерним є також перетворення або взагалі зникнення деяких граматичних форм. Так, наприклад, зовсім «загубили» росіяни кличний відмінок, який і понині існує як в українській, так і в більшості слов’янських мов. Прикладом спотворення граматичної форми можуть бути привітання. Так росіяни говорять «Добрый день», «Доброе утро», «Добрый вечер». Українці ж вітаються з використанням родового відмінка, а саме «Доброго дня», «Доброго ранку» й т.д. Підтвердженням того, що саме така форма є більш давньою, слугує й побажання «Спокойной ночи» (а не «Спокойная ночь»), що збереглося в російській мові,

Від словотворення й граматики перейдемо до фонетики. Однією з найбільш характерних ознак російської мови є редукування. Внаслідок скорочення кінцеве «-ти» в дієсловах перетворилося на «-ть» (дати — дать, знати — знать, стояти — стоять і т.п.). У результаті редукування відбулася й втрата м’якого знаку в прикметниках (крупьный — великий, городьский — городской), а також твердого знака перед «я»: вязать, мясо, пять і т.д.

Дуже наочно редукування виявляється в так званому аканні. Так, фінно-угри в словах з ненаголошеним «о» почали вимовляти його як «а». У сучасній російській навіть літературній мові «акання» стало нормою. Незважаючи на написання, ніхто не вимовляє «молоко», «вода» — потрібно говорити «малако», «вада» й т. д. Причина цього — в особливостях мовного апарату фіно-угорських племен — автохтонного населення Росії.

До інших фонетичних впливів фінно-угорської вимови потрібно віднести «цокання» (порівняєте: чапля — цапля, колодязь — колодец, танок — танец, квіти — цветы й т.д.), оглушення дзвінких приголосних, коли, наприклад, слова «зуб», «народ» читаються як «зуп», «нарот» і т.д.

Наслідком оглушення є «втрата» деяких звуків, вимовляти які фінно-уграм було важко, а саме: м’якого «г», злитих звуків «дж» і «дз», що є дзвінкими аналогами звуків «х», «ч» і «ц». У деяких словах змінилося навіть написання цих звуків, наприклад, бджола — пчела, джміль — шмель і т.д.

Очевидно під фіно-угорським впливом багато закінчень у давньоукраїнських прикметниках на «-ий» були замінені на «-ой». Порівняйте, наприклад, такі пари слів: молодий — молодой, живий — живой і т.д. Це ж відбилося й на прізвищах: Толстой, Дикой, Руцкой і т.д. Цікаво, що навіть у суто українських прізвищах також замінювалося закінчення, наприклад, Швидкой.

З усіх слов’янських мов особливістю лише сучасної російської мови є також посилений розвиток так званого йотування, що призвів до того, що переважна кількість слів із споконвічним, властивим усім іншим слов’янським мовам «э» перетворилося на «е», тобто «й+э». З усіх слів, мабуть, лише слова «этот», «эта», «это», «эти» збереглися без йотування. Усі інші слова: «этаж», «электричество», «экипаж» і т.д. — іноземного походження. Виходить дивне явище: звук «э» в російській мові начебто не забутий, але в російських словах його вже немає.

Ще одним серйозним впливом, якого зазнала російська мова, був істотний вплив церковнослов’янської мови. При цьому старослов’янский мовний вплив проявляється не лише в старих пам’ятниках писемності, але й у сучасній літературній російській мові. Сьогодні багато російських лінгвістів визнають, що ціла низка особливостей сучасного російського літературного синтаксису, на відміну від розмовної російської мови (!), є спадщиною або подальшим розвитком синтаксичних рис старослов’янської мови. Старослов’янськими за походженням або утвореними пізніше за церковнослов’янськими зразками є багато термінів і назв різноманітних понять російської мови. Це проявляється як у фонетиці, так і в словотворенні й морфології сучасної російської літературної мови.

Так, наприклад, під впливом церковнослов’янщини в російській мові склади —оро-, —ере-, —оло- були замінені на —ра-, — ре-, —ла-, (огорожа — ограда, морок — мрак, дерево — древо, голова — глава й т.д.), звуки «щ», «ж», «дж» замінені поєднанням «жд» (дощ — дождь, кожний — каждый, одежа — одежда, збуджувати — возбуждать і т.д.). Суфікси —ач, —оч замінилися на —тель (читач — читатель, слухач — слушатель і т.д.), суфікс —ство на суфікс — ствие (дійство — действие, слідство — следствие й т.д.). До словотворчих ознак старослов’янімів належать також неповноголосні префікси на зразок пре-, пред-, чрез-, а також префікси из- (ис-), воз- (вос-) та інші.))

Очевидно, наведеного матеріалу цілком досить, щоб пересвідчитися у величезному впливі на російську мову (набагато більш значному, ніж на українську) церковнослов’янської мови. У російській мові старослов’янізми є найважливішим компонентом її структури, визначають певною мірою його характер та історичний розвиток, у той час, як в українській вони представляють усього лише додатковий елемент.

ХТО «СТАРШИЙ БРАТ»?

Як же так трапилося, що споконвічно слов’янська, давньоукраїнська мова опинилася в положенні «молодшого брата»?

Наприкінці XVIII століття царський уряд, ліквідувавши політичну автономію України, поставив за мету повністю нівелювати також український народ, асимілювати його з великоруською нацією. Література, освіта українською мовою не лише не розвивалися, але й переслідувалися. Якщо у другій половині XVII — на початку XVIII століть українська культура, представлена такими її творцями, як Ф. Прокопович, С. Яворський, Е. Славінецкий та інші, значно впливала на розвиток російської, пробуджуючи в ній інтерес до світової цивілізації, то з другої половини XVIII століття розпочинається поступовий процес поглинання української культури російською. Українська мова оголошується провінційною, селянською, й якщо й використовується освіченими українцями, то в більшості випадків для жарту, анекдоту. Відтоді серйозні праці, в тому числі історичні й по суті своїй патріотичні (наприклад, знаменита «История Русов»), писалися російською.

Іван Котляревський та його послідовники, серед яких і Великий Кобзар, відродили українську народну мову, зробивши її літературною. І хоча в царській Росії для розвитку української мови були зовсім не тепличні умови, все ж таки вирішальний удар по ній нанесли більшовики. Погравшись в «українізацію», радянський уряд почав проводити послідовну політику витиснення української мови практично з усіх сфер суспільного життя. У сталінську, проте як і у подальші, епоху процес ідеологізації й міфологізації торкнувся не тільки історії, але й такої, здавалося б, далекої від політики сфери, як мова. Незважаючи на декларовану рівність народів, лише одна мова оголошувалася мовою «міжнаціонального спілкування» (читай державною), на інших ж чекала доля провінційних або, якщо хочете, місцевих мов.

Тривале застосування заборонних заходів відносно української мови й культури російським царизмом, «інтернаціоналістична» політика радянського режиму призвели до того, що ментальність багатьох українців трансформувалася в бік пасивного прийняття наявного порядку речей, конформізму з більш агресивним і настирливим «братом». Як зазначав М. Грушевський, відбулося «самозречення малоросів». Це, зокрема, можна спостерігати й у відношенні до своєї мови багатьох українців, які не хочуть учитися говорити українською, соромляться мови своїх предків.

Між тим ще Г.Ф. Квітка-Основ’яненко грудня 1841 року в листі до відомого російського видавця А.А. Краєвського, дискутуючи про необхідність розвитку української літератури, писав, що «о малороссийском языке нельзя спорить, не знавши обеим сторонам его в совершенстве». І далі, нарікаючи на те, що молодим українським літераторам не дають можливості друкуватися в російських журналах, письменник наголошував: «Дайте нашим юнашам возмужать, опериться, т.е. познакомиться с пером, — они докажут і утвердят, что великороссийский язык есть только наречие нескольких губерний, дитя, и то не старшее, нашего языка, старшего сына коренного славянского».

На давність української мови, її першість серед братських слов’янських мов вказували також багато зарубіжних і вітчизняних учених, таких як К. Абель, П. Шафарик, М. Красуський, О. Шахматов, М. Максимович, П. Лукашевич, М. Драгоманов, А. Кримський, О. Потебня, С. Смаль-Стоцький та інші.

Автор цих рядків далекий від думки вважати якусь мову кращою, а якусь гіршою. Уже безпосередньо порушення такого питання є неправомірним. Вульгарна аксіологія (теорія оцінок) не в змозі об’єктивно оцінити мову, а лише виділяє неістотні ознаки тієї або іншої мови, часто гіпертрофуючи їх.

Разом із тим необхідно пам’ятати, що у світі існує безліч різних мов (за даними ЮНЕСКО їх нараховують понад дві тисячі), і всі вони різні, тобто чимось відрізняються одна від іншої. Відрізняються за кількістю носіїв, за рівнем розвитку суспільних функцій, типом морфології й синтаксису, наявності й характеру писемності й, нарешті, за часом походження.

Наявні сьогодні дані лінгвістичної науки дозволяють з усією впевненістю вважати, що українська мова не лише більш давня за свого «побратима» російську мову, але й досі залишається більш безпосередньою й свіжою, яка зберегла незайманими безліч споконвічних слов’янських слів і понять. Очевидно, тому в пошуках влучного, самовитого слова в різні часи до неї щоразу зверталися багато відомих російських письменників та поетів.

Тільки ти один ДУРЕНЬ-гебешник.

весёлая ветка..спрашивают почему язык не можите выучить, а в ответ говорят нет такого и учить не чего..и как обычно толпы лингвистов любителей трут, херню несут..

А ведь прав. Нет такого - и учить не зачем.

а ирландский есть..?

и весь список не существующих языков огласите, плиз..

"А хрен его знает",- скажут ирландцы про украинский.

Фобос, ты ерунду городишь. Любой житель Крыма, окончивший школу, знает ОБА языка. Так и при УССР было. Раздражает даже не сам язык, хотя новояз достал до печёнок, а ПРИНУЖДЕНИЕ и РЕПРЕССИИ при проведении т.н. "языковой политики". Вон, уже докатились до "языковой полиции".

Причина раздражения, думается, несколько в другом..

И в чём же, по твоему мнению?

причин несколько..и большенство из них лежат в плоскости психологии..начиная от пропаганды и заканчивая ущемлённым чувтсвом этнического превосходства..

Причём тут пропаганда и превосходство - пёс его знает, Фобос...

..)

Рюському язику в Україні місце - в Музеї окупантів.

Теперішня російська мова, це північний діалект української доповнений іноземними словами, а якщо ті хто називає себе руським не сприймає українську мови, то це значить що він насправді не руський і не слов"янин, а звичайнісінький "чурка йовбаний", я якщо він чурка то його потрібно чмирить і не слухати думку, чурка це лайно

Вже обговорювали цей підручник, він не був допущений, таке ж саме лайно що є віддзеркаленням жидівської богообраності с точністю до навпаки навипускали в усіх республіках колишнього СРСР, в тому числі і в Росії

вообще неандертальци уже тогда успешно создавали Рассейскую амперию на протяжении 360 тыс. лет..)

Да если мне неизменяет память это было племя homo putin erectus

да, странно, что пейсатые кремлёвские "историки" упорно игнорируют этот исторический факт..

Просто власть хочет заставить строем ходить под пестни на правильной мове.

Український прикордонник:
- Оце дивлюся я на вашу кацапську заставу, ну як були ви, кацапи замазюри, так и лишилися. Наплювано, нахаркано, все загажено и засрано. Не то шо ось, у мене. И прибрано, и чистенько, знову ж сонечко над нами сильніше світить и гріє.
Какцапський прикордонник:
- Всє ето хєрня. Зато ми народ радушний, добрий нє то что ви. Вон у нас на граніце над дорогой транспарант -”ДОБРО ПОЖАЛОВАТЬ!” А у вас, транспарант, и что напісано? - (читає вголос) “НЄХ*Й ШАСТАТЬ”.
Український прикордонник вибігає з будки, дивиться на свій транспарант, читає… зі сміху відповідає:”От же ж ти какцап неграмотний, там же на нашій рідній солов’їній мові написано - “НЕХАЙ ЩАСТИТЬ!”

Іде якось шматок лайна, тобто, гівно(какцап-бидлта) прямо по дорозі. на війну йде. (чому б лайну на війну не піти?)
раптом з-за повороту назустріч виходить ще одне лайно(какцап-мудак). підходить до першого і каже:
- "привіт, лайно-какцап-мудак!"
- "привіт і тобі, коль не шуткуєш"
- "лайно-какцап, а ти куди пішкуєш?"
- "та на війну осьо з чєчєном"
- "а з тобою можна?"
- "чом би й ні, приєднуйся"
.........................................
ідуть два лайна-какцапи по дорозі. на війну. зрозуміло, їм назустріч - ще одне лайно-тарасік пізд*обол.
- "здоров, кавелдики! як справи?"
- "та, добре, гівно, і тобі здоров"
- "а куди ви йдете і чи можна з вами?"
- "ми йдемо на війну з чєчєном, приєднуйся!!!"
- "окей, гівнята!!!"
...........................................
карочє, ідуть три гівна-какцапи на війну з чєчєном, назустрін їм - ... пронос Бандюковіч.
- "здоров, лайно-какцап! здоров, лайно-какцап! здоров, лайно-какцап!"
- "здоров, понос Бандюковіч!"
- "здоров, понос Бандюковіч!"
- "здоров, понос Бандюковіч!"
- "хлопці, а ви куди так серйозно зібрались?"
- "та от, проносе Хамливий, йдемо на війну з чєчєном!"
- "ого, прикільно! а можна мені разом з вами на війну з чєчєном?"
- "ні, нам потрібні лише ... міцні хлопці, а не пасвні дристуни!"

Хавронья Хряк(Кнур):
- Русскій язик багачє, чєм украінскій.
- Чим?
- Чєм украінскій!

Стоїть жінка на базарі і продає сумки з шкури какцапа-ханиги.
Підходитьчоловік:

- Пані, скільки коштують ці сумки?

- Маленька - 200 доларів, велика - 50 доларів.

- А чому маленька коштує дорожче великий?

- Маленька зроблена зі шкіри члєна какцапа. При м"якому поглаживании перетворюється у валізу.

В Карпатах розбився літак. Вижили троє – Какцап, араб і індус. Почало темніти. Вовки виють, страшно. Вирішили пошукати де переночувати. Ходили ходили – стоїть гуцульська хата. Стукають, відкриває двері старенький гуцул.
- Переночувати мона?
- Та, хлопці, але в мене хата маленька, на всіх місця не вистачить. Хтось мусить до стайні йти.
Індус: - Добре, я піду.
Пішов. Через 5 хв. стук в двері. Дід відкриває. На порозі стоїть індус: - Там є корова, а в нас то тварина священна, я з нею під одним дахом знаходитися не можу.
Араб: - Ну то я йду.
Пішов. Через 5 хв. стук в двері. Дід відкриває. На порозі стоїть араб: - Там є свиня, а в нас то тварина нечиста, то я з нею під одним дахом знаходитися не можу.
Какцап: - Ну так я пайду.
Пішов. Через 5 хв. стук в двері. Дід відкриває. А на порозі стоїть СВИНЯ і КОРОВА.

Кацапстан. "Срєдняя" полоса. Непролазний бруд. Похилі забори, за заборами забиті похмурі "ізби".
В калюжах валяються п"яні кацапи. По дорозі, згинаючись під вагою в"язки хмизу йде бабка в старому ватнику й несе в руці талони на цукор. Раптом на бриючому пролітає сріблястий надзвуковий винищувач із червоними зірками. Бабка хреститься: "Святий-святий-святий! Зате ми великі, сильні й страшні!"

кримські татари повинні різати слов"ян як ми різали худобу в Чечні . Великобританія й США Вам надасть допомогу, Україні терміново потрібно вступати в НАТО

решения будут принемать страны НАТО и США? А США - это кто?!
Это которых по всему миру киздячат все кому не лень?

США найдужча країна,як і Англія й Чечня
смерть слов"янам, що окупують Україну
Україні терміново потрібно в НАТО щоб перемогти скотов слов"ян

Ты дурак! Прости, конечно.....

Украинцы имеют к Киевской Руси такое же отношение как турки к Византии. Ибо
территориальный перехлест это единственное что их связывает соответственно.
Украинцев вообще вплодь до 18 века называли черкессами.
Украинская ХАТА( тюрское слово) строится из самана(смесь глинны,навоза и соломы)(тоже тюрское слово)уже по одному этому видно откуда взята эта технология.
Чем огораживают ХАТУ ? Правильно ТЫНОМ (это тоже тюрское слово)
Чем украшают ХАТУ обнесенную ТЫНОМ ?Правильно КЫЛЫМОМ(тоже тюрское слово).
Что носят укр.мужчины?Правильно тюрские шаровары,тюрские широкие пояса и папахи.
Укр.женщины носят ПЛАХТУ( тоже тюркизм)и тюрское НАМЫСТО.
Какое войско у украинцев?Правильно КОЗАКИ (тоже тюркизм),как они выглядят?
Точно также как тюрки-печенеги,(которых кстати копировал в своем внешнем виде Святослав), впоследствии так же выглядели половцы и черкессы(вот кстати почему русские часто путали козаков и черкес,уж очень они были похожи, и называли их одним словом "черкессы"кстати именно так получил свое название город Черкассы): не выбритый на затылке клок волос, признак пренадлежности к тюрскому военному сословию, в ухе тюрская серьга(означавшая какой ты сын в семье,если единственный то тебя берегли), во рту ЛЮЛЬКА(тюркизм)набитая ТЮТЮНОМ(тюркизм)в руках БАНДУРА(тюркизм).В каких войсковых частях состоят козаки ?
В КОШАХ(тюркизм) Их символ БУНЧУК(Тюркизм).
В укр. мове еще около 500 тюркизмов: чумак, кат, нэнька, рух,майдан,гаманэць,лэлэка,сурма и др.
Украинцы так же как и половцы делят свою землю по Днепру. И укр. так же как половцы копают в степи КРЫНИЦЫ(тюркизм).Я уже не говорю про то что 70% украинцев имеют темные глаза и темные волосы.Так что украинцам стоит обратится к своей подлиной истории:к берендеям, половцам,торкам,черным клобукам,"татарским людям".
Возьмем за анализ украинские фамилии, окончание -ко имеет в тюрском языке значение "сын" (кьо) ,то есть в Украине фамилии формировались точно также как в России, только в Рос. "СЫН ПЕТРОВ", и сын отпало остался просто Петров (так же само как в Болгарии и Чехии, Словакии), то в Украине говорили Петра-КО (по тюрски Сын Петра) что трансформировалось в Петренко и др., те же тюрские корни имеют фамилии на -юк,-ук, (тюрские Гаюк,Таюк, Кучук) украинские Кравчук,Мыколайчук и тд.
Кроме того ряд украинских фамилий остались абсалютно тюрскими Бучма, Кучма (по тюрски это высокая островерхая шапка)!!!
Такая распространенная украинская фамилия как Шевченко имеет адыгское происхождение. Она восходит к слову “шэуджэн”, которым адыги обозначали своих христианских священников. Их потомки естественно назывались “шэвджэнко”, “шевченко”, известно, что по тюрски «КО» означает потомок, сын. Другая весьма распространенная фамилия Шевчук восходит к адыгской фамилии Шевацук.
Следующая перспективная в плане адыгской этимологии фамилия - Бута. Эта фамилия бытует на Украине и в виде Бутко, Бутейко, Бутенко. В 1637 г. в Запорожье вспыхнул мятеж, предводителем которого стал Павло Бута по прозвищу Павлюк. Известно, что один из сподвижников султана БаркУКА носил это имя - Бута ал-Черкаси. Украинцы вслед за тюрскими народами оформляют имена на - ук, - чук. Небезызвестная фамилия КУЧМА является лишь искажением от адыгского Кучмез, Кучмезок. Украинская фамилия Деменюк восходит к адыгской Деменуко. Деменоко. В этом же ряду речка Деменюк в Кабарде. Полностью черкесским композитом является украинская фамилия ЧИЧКО, которая в том же виде употребляется и в Адыгее. Укр. фам. Ананка, Онышко, Опрышко, представляют собой абхазо-черкесский композит.Представляет интерес кабардинская фамилия ГОГОЛЕВ, фактически ГОГОЛЬ. Это слово представляет собой чисто адыгский композит где - гого- имеет сразу несколько толкований.
Центром днепровской Черкасии была Запорожская Сечь на острове Хортица. Показательно, что топоним Хортица имеет вполне адекватное адыгское значение. Хортица является лишь легким искажением от хъуртыс (хуртис) “место, где собираются мужчины”, где хъур “мужчина”, а т1ыс “садись”. Как известно, Запорожская Сечь действительно была мужской ассамблеей, куда не допускали женщин. Слово “сечь” восходит к адыгскому СЭ “нож”, “резать”; отсюда и общее для украинского, русского и польского значение “сечь”, а также шашка (от сэшхо “большой нож”). ПОРОГ - общее понятие для украинского, русского, и польского (prog). В адыгском пэрыох (пэрыохъу) означает “препятствие” и, видимо, изначально это понятие имело отношение к рельефу местности, поскольку старое адыгское жилище порога не имело. Едва ли не базисное понятие украинской жизни - ХУТОР. Здесь так же очевидно влияние как адыгского языка, так и адыгского образа жизни и поселения. В современном адыгском хутор обозначен как къутыр. Украинский язык оказывается хранящим адыгские лексические и структурные архаизмы.Пребывание этнических черкесов на Украине отразилось на генотипе украинской нации. На сходство внешнего облика украинцев и черкесов обратил внимание Аф. Шафонский, автор конца XVIII в.: “Нынешние горские черкесы по наружному виду лица, одеянию и по всем ухваткам, по сей день весьма на жителей, в низовых местах Днепра живущих, и особливо на бывших запорожских казаков похожи, которые и вообще все малороссияне, из стари черкесами называются”. Но черты значительного сходства в антропологическом и этнографическом облике украинцев и черкесов не являются следствием только ассимиляции последних в ХIII-ХVIII в.в., но являются также следствием наличия еще БОЛЕЕ ДРЕВНЕГО ТЮСКОГО населения данной территории.
Что означают "типично славянские" названия населенных пунктов КАГАРЛЫК, ДЫМЕР, БУЧА, УЗИН- (Киевская область),
УМАНЬ, КОРСУНЬ, КУТ, ЧИГИРИН- (Черкасская область, БУЧАЧ- (Тернопольская обл.)),
ТУРКА, САМБОР, БУСК- (Львовская обл.), БАХМАЧ, ИЧНЯ- (Черниговская обл.),
БУРШТЫН, КУТЫ, КАЛУШ – (Ивано-франк.оюл.), ХУСТ- (Прикарпатская обл.),
ТУРИЙСК- (Волынская обл.), АХТЫРКА, БУРЫНЬ -(Сумская обл.),
РОМОДАН –(Полтавская обл.), КОДЫМА, ГАЙСАН -(Винницкая обл.),
САВРАНЬ -(Кировоградская обл.), ИЗМАИЛ, ТАТАРБУНАРЫ, АРЦИЗ и еще огромное кол-во?
По тюрски «Щына» или «Ина» означает «земля», и если в Киевской Руси и
России писали Черниговская земля ,Киевская земля, Новгородская земля
то в Украине только ЧерниговЩИНА, КиевЩИНА,
а земля у края(у границы)-«У край ИНА»(имелась ввиду граница русских земель).
Комментарии излишни. В России до сих пор пишут Московская ЗЕМЛЯ, Сибирская ЗЕМЛЯ!
В России часто тюрские слова зимствовали НЕГАТИВНО. Т.е. САРАЙ- по тюрски ДВОРЕЦ, по русски ХАЛУПА для скота и утвари. БАШКА - "тупая башка" и "светлая голова(слав. слово)". КОЩЕЙ- название сказочного собирательного ЗЛА, и тюрские ПОЛОВЦЫ-КАЩЕИ, т.е. русские боролись против половцев, а не смешивались с ними. Так и с тюрским словом ЩИНА- земля. У русских НЕМЕТЧИНА, ТАТАРЩИНА -т.е. татары немцы их сторона их земля- ВРАГИ. НЕгативное заимствование говорит о противостоянии культур их противоположности, русские никогда не говорят –сибирЩИНА, московЩИНА. А В Украине же ЩИНА имеет положительное заимствование- КиевЩИНА, так свою землю называем!!! О чем это говорит? О том, что татарские слова не воспринимались как враждебные, А КАК СВОИ БЛИЗКИЕ РОДНЫЕ!!!! Полно так же таких положительных заимствований как КОХАНА, родной ХУРОТ, ХАТА. Теперь и понятно почему украинцы не сохранили самоназвание РУССКИЕ И РУСЬ- хорошие наследники Киевской Руси!!! Они теперь свою землю по татарски называют ЩИНА.
В Древней Руси строили бани (где кстати Ольга сожгла древлянских послов)как и в России;в Руси cтавили срубные дома как и в России;пили меды ,рецепты которых сохранились только в России; в Руси расказывали былины которые сохранились только в России (это вам не сказки про козака Мамая); в Руси писали летописи и литературные произведения которые опять же сохранились только в России(ПОВЕСТЬ ВРЕМЯНЫХ ЛЕТ, пусть и в копиях НО СОХРАНИЛИ – знали СВОЕ, Слово о полку Игореве, и тд,)
В России сохранилось масса архитектурных памятников времен Руси.
В Украине же самое старое здание датировано 1324годом. Все остальное это основательно перестроенное (типа Лавры в стиле барроко(!!!), который выдают за архитектурный памятник древней
Руси) и реставрированное(типа золотых ворот) в польское время.
Напрашивается вопрос почему украинцы это все не берегли, ответ один это все не их.
ВЫВОД!!!!!!!
Булгары-салтовцы, черниговские булгары, чёрные клобуки,
половцы-кощеи, ордыно-кыпчакское меньшинство, ногайцы-изгои,
монголо-татары Батыя,
остатки русичей и немного ляхо-литовцев- вот НАСТОЯЩИЙ УКРАИНЕЦ.
ВОТ ПОЧЕМУ НЕ ХРАНИЛИСЬ ДРЕВНЕРУССКИЕ ЦЕННОСТИ, ПРОПАЛИ
КНЯЖЕСКИЕ ДИНАСТИИ, И ЗЕМЛЯ ПРЕВРАТИЛАСЬ ИЗ РУСИ В украИНУ, ВОТ почему
княжеские династии и РУСЬ сохранились только в России и Беларуси.
А МАМАЙ стал былинным героем в Украине !!

Вся укро-история, была выдуманна галитчанами, чтобы скрыть от потомков и окружающего мира позоные факты их 600 - летнего холопства.

Но так с мозгами у холопов по их холопской крови туго, то для этих целей они пригласили к себе из России пятигорского еврея - Грушевского. Этот еврей Грушевский, написал им за их за холопские бабки "историю древних укров". Он теперь у них "свиточ всех свидомых". Хотя и жид из России. Правда сам Грушевский с холопами жить не захотел. Понимал еврей, что не по чину ему с холуями да холопами якшаться. Получил он гражданство Австрийское и свалил от укров галитских в Австрию. К одинм из тех многих, кто панами над этими укрохолопами был в течение 600 лет ранее.

САТАНА


Автор: Н.Е. Свидомый

Лирика / гражданская

Я прочел во вчерашней газете,-
"Экономика бурно растёт",
Демократия в полном расцвете,
Пресса врёт или я идиот?

Нас в Брюсселе друзья уважают,
Разрешают еду подносить,
А в Москве с нас за газ вымогают,
Что б как все мы им стали платить.

Мы страну передали Иуде,
"Демократии" рост тут и там,
Но платить как нормальные люди,
Мы не будем за газ москалям!

Если правда, что мы так богаты,
На хрена мы взываем к ПАСЕ?
Если деньги гребём мы лопатой,
Почему мы не платим как все?!

Нам во всЁм москали виновАты, -
В том что дождь, в том что сдох интернЕт,
В том что кто-то по-жизни горбатый,
Даже в том, чего в принципе нет!

Мы не можем друг-другу признаться,
Что бездарно просрали страну,
За откаты всё сдав иностранцам,
Свой народ мы спустили ко дну.

Бyшьей волей народ одурачен,
Дети этого нам не простят,
А ведь кто-то считает удачи,
У кого-то гринЫ шелестят.

Этот мир и не прост и не сладок,
Но свидомым что по лобу что в лоб,
Тошно мне от панОвьих повадок,
Тех кто сам лишь вчера был холоп.

Мы развили большие дебаты,
И нашли чем братьЁв укорять:
- Это вы мол во всём виноваты,
- А раз так, будем вас предавать!

Без причин - нам мешала бы сОвесть,
Но причины мы быстро нашли,
Мы придумали целую повесть,
Начиная с рожденья земли.

Повесть ту, мы раздали всем детям,
Да "Историей" (!) нарекли,
Чтоб зубрили: "МоскАль на планете -
Первый враг УкраИнской землИ!".

Мы предАли славянское братство,
Оболгав самый близкий народ,
Боже, дАй нам забыть это бл#дство,
Когда смутное время пройдёт.

Мы в Союзе как в доме все вместе,
Жили целые семьдесят лет,
Мы считали "своими" все песни,
И любой мог допеть твой куплет.

Как чертОй мы ту жизнь разделили:
"НЕТ вины нашей в прежних грехах!",
Словно сами в ЧК не служили,-
Не пытали в расстрельных судах.

Всяко было - и горе и радость,
То, другое, но всё пополам.
Мы на русских свалили всю гадость,
Роль обиженных - выгодней нам.

Всё хорошее - наша заслуга,
Всё плохое - России вина,
Ложь звенит - словно пуля от плуга,
И хахочет вдали Сатана.

Сатана, что корыстно и низко,
Хочет брАтьев как шавок стравить,
Чтобы куш свой сорвать сатанинский,
На пролИтой братьЯми кровИ.

Как в бреду я кричу что есть мОчи,
Братья стойте! Зачем нам война?
Но лишь эхо летит среди нОчи...
И хахочет вдали Сатана.

НАТО - ГЕТЬ !! = ФАШИЗМ НЕ ПРОЙДЕТ!!

От мне чисто интересно как товарисчи с никами "Хрясь какцапа тубуреткой!" и "Хамов рылом в навоз!" будут оправдывать товарисча с ником "Серг", который на рідній мові объяснил им, что он с ними будет делать - резать за то что они славяне, а помагать ему будут Великобританія й США, НАТО, да еще и Чечня.
Вот он задачку задал свідомим - не один лингвист не поможет.

Провокатор он с Лубянки.

А вдруг все такие?

ОПОВІДЬ ПРО БРИГАДНИХ ХАМІВ, МАЛЬЧІКА ВОВКУ З РАКЕТАМИ І РУЧНИМ МЕДВЕДОМ НА ЛАНЦЮЖКУ І ГЛИСТЯВОГО "Нє-Свідомого" ПОЄТІКА:

Ч.1-ша Прокідон Бригадного Хама

Бригадний Хам прокинувсь на рассвєті
І взнав ,що в нього "бурно" всьо растьоть",
-Маєтки, дачі ,яхти всьо в "рацвєті",
Ну значить ловко у народу Хам гребьоть!
*******************************************

Ч.2-га Хамократія

Хамократія вповні розквітла,
Що хто хоче те й робить собі,
Тільки Юлина "Армія Світла",
Не дає утворить з нас рабів!

Хама сильно в Кремлі "уважають",
-Дозволяють у зад цілувать,
А в Брюсселі про це видно знають,
Щоб "праффєссора" на *уй послать!

Урка клянчить в московськім сараї,
-Хоче Пукіну зад підтирать,
А за це газ віддать все прохає,
Щоб він з Бойком бабло міг урвать!

Він країну продав як Іуда,
І злодійством зростав тут і там,
Раніш шапки зривав-знайте люди,
А тепер запродавсь москалям!
************************************
Ч.3-тя Нам Хамлам не треба НАТУ, Нам лиш треба грабувати!

Так це правда, Ахмєтка багатий,
На хріна йому НАТО й ПАСЄ!
Адже вступим в Європу і в НАТО-
Й буде злодій сидіть , як і всє!

ХАМ кричить, що у всім винне НАТО,
Що йде дощ і що здох інтернет,
Що ніколи в житті не горбатив,
Тільки срав на людей як в клозет!

Можуть Хами Бригадні признатись,
Що народ в них стоїть на кону,
У Газпрому хапають відкати,
А країну пускають "ко дну"!
********************************************
Ч.4-та Хами і мальчік Вовка(той що з ракетами і ручним ведмедом на ланцюжку)

Вовки волєй казлов все дурачать,
Їм "казлята" цього не простять,
Що бєз фєні не буде удачі,
Лиш "язік" треба в жопу вставлять!

Х*р московський цим під*рам "сладок",
Содомітам , що в сраку що в рот,
-Відсосуть в сатани і порядок,
- РигАнали блюють до ікот!

Розвели ще і в Раді дебати:
Там гондони взялись надувать:
Ви братки, наче всі винуваті,
Що ми хочемо всіх вас продать!

Без причин-не мішає нам совість,
Лише здутий гандон на столі,
І про НАТО придумали повість ,
Наче ворог він в місті й селі!

Довго з Вовкою байку складали,
Референдумом(!) з ним нарекли,
Щоб тим НАТОм дітей в нас лякали,
Наче в НАТІ зійшовсь цьому клин!

В Кацапстані "учащімся-дєтям",
Всім "Історію"(!),да, пріпаслі,
Нєту мол у какцапа на свєтє,
Більш Бандери врага на зємлі!

Ч.5 ХАМИ і БАРУХ МАІСЄЄВ(ГЄЙслав"янскоє братство)

Кажуть є Гєй-"славянськоє братство",
Де Барух Маісєєв урод,
-Хочуть щоб ми вступили в це бляд*тво,
Щоби наш "опустити" народ!

Ми в Союзі, як в зоні всі разом,
Не жили , а сиділи в тюрмі
Нас вбивала кацапська зараза,
-Краще ми поживемо самі!

І не треба нам вашої "пєсні",
Про колбаску і крємль вєсь в "звєздах",
Скажем "браття"-какцапи вам чесно,
-Не потрібний нам "ситий" ГУЛАГ

Не потрібний нам Ваш лєнінДємон,
Що в своїм мовзолєї гниє,
І ваш вождь , той з ракетами Крємлін,
Каже все в Україні моє!

Хай гуляє у себе з Медведом,
Не спускає його з поводка,
І годує і м"ясом і медом,
Поки він "ізбіраться" чека!

Ч.6 ВИКЛИК САТАНИ КРЄМЛІНОМ І РУЧНИМ МЕДВЕДОМ НА ЛАНЦЮЖКУ

А поки закричить "что єсть мочі",
Вовка Пуукін і карлік-Медвед,
Сатана! Україну я хочу,
Серед ночі як шавок превед!

Ч,7 ХАМИ ОТРИМУЮТЬ ЗАВДАННЯ "ДО ДВОРУ"!

Гей ви Хами Бригаднії скоро,
Відправляйтесь уже "на войну",
Із кремля вам завдання "до двору",
Вить про НАТО всю ночь "на луну"


ЕПІЛОГ: СОДОМІЯ ГЛИСТЯВОГО "ПОЄТА"

Хтось кричить і сам себе содомить,
Наче мальчік в прищах онаніст,
Мабуть це той поєт "нє свідомий",
Що у жопі засів чийсь як глист!


P.S.Бригадним провокаторам по типу "Серг" попрошу не "косить" під українців!
Ми вжде навчились виявляти ьригадних-недавно навіть "сартірний тігр" з литви в гівні пукінськім втопився!
Так що сабуроффи, макароффи і інші виродки заспокойтесь: вас знають не тільки в обличчя, а й по характерному смороду!

И такое отродье ещё хочет, чтоб с ним общались как с человеком...

СМЄРШдючка Зомбі-Совок, що претендує стать "чєлавєком"( ),
так ти і є той бздонутий зомбі , що назвався глистявим "нє свідомім" паєтіком?
А правда замбєй прямо валить з клешень не люблять Зомбо-Совки читать житіє свого "бога" поліцайського синка і шапкокрада

У рюських дикунів жодного власного слова - все вкрадене. Все з чужих плечей. Навіть носки і ті в сусідів украли, навіть не поправши носять.

А в оригинале было

ЖОПОЛИЗ - ПОДПИНДОСНИК (ИСПОВЕДЬ)

ЛЮБОЙ УСПЕХ РОССИИ Я ВСЕГДА ВОСПРИНИМАЮ НЕ ИНАЧЕ КАК ЛИЧНОЕ ОСОКБЛЕНИЕ. А ОСОБЕННО МНЕ АБЫДНО, ЧТО У РОССИИ ЕСТЬ НЕФТЬ И ГАЗ, А У НАС НЕТУ. НО ЗАТО У НАС ЕСТЬ МНОГО АМБИЦИЙ И ГОНОРА. ОСОБЕННО КОГДА РЕЧЬ ИДЕТ О ВСТУПЛЕНИИ В НАТУ. МЫ ТОГДА ГОРДЫЕ, СВИДОМЫЕ И САМОСТИЙНЫЕ. А КОГДА РЕЧЬ ИДЕТ ОБ ОПЛАТЕ ЗА ГАЗ, ТО ТОГДА МЫ СРАЗУ БЕДНЫЕ И НЕСЧАСТНЫЕ, НЕДЕЕСПОСОБНЫЕ, ТУПЫЕ И УБОГИЕ. СРАЗУ ПЛАЧЕМ И ПРОСИМ ДАТЬ НАМ УЩЕРБНЫМ СКИДОЧКУ ОТ ТОЙ ЦЕНЫ, ЧТО ВСЕ НОРМАЛЬНЫЕ ВОКРУГ ЗА ТОТ ГАЗ ПЛАТЯТ.

А ЕЩЁ МНЕ ОЧЕНЬ АБЫДНО, ЧТО НИКТО В МИРЕ НАС НИ ВО ЧТО НЕ СТАВИТ И НЕ ОБРАЩАЕТ НИКАКОГО ВНИМАНИЯ НА НАШЕ ТЯВКАНИЕ. НИКТО КРОМЕ ХОЗЯИНА - ДЯДИ СЭМА И НЕСКОЛЬКИХ СТРАН ЗЛОБНЫХ КАРЛИКОВ. ТАКИХ КАК ЛИТВА, ЛАТВИЯ, ЭСТОНИЯ, ГРУЗИЯ, ЗИМБАБВЕ, КАТМАНДУ И БОТСВАНЫ. ЭТО ВСЁ СТРАНЫ - БАНАНОВЫЕ РЕСПУБЛИКИ И ИХ МИРОВОЙ СТАТУС НАХОДИТСЯ НА ОДНОМ УРОВНЕ СО СТАТУСОМ ОРАНЖЕВОЙ УКРАИНЫ - НИЖЕ ПЛИНТУСА. НО ВСЕ ЭТИ СТРАНЫ САМЫЕ НЕЗАВИСМЫЕ В МИРЕ! ЭТО ПОТОМУ, ЧТО В МИРЕ ОТ НИХ НИЧЕГО НЕ ЗАВИСИТ. А ПОЛЯКИ-ГНИДЫ НАС ПРЕДАЛИ - ХОТЯТ ДРУЖИТЬ С РОССИЕЙ!

КРОМЕ ТОГО МНЕ ОЧЕНЬ АБЫДНО, ЧТО С РОССИЕЙ ДРУЖАТ И ГОЛЛАНДЦЫ И НЕМЦЫ И ФИНЫ И ВОБЩЕ ВСЕ ТЕ РАЗВИТЫЕ СТРАНЫ, КОТОРЫЕ ИМЕЮТ СОБСТВЕННУЮ ПОЗИЦИЮ ВО ВНЕШНЕЙ И ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКЕ И НА КОТОРЫЕ МЫ ХОТИМ РАВНЯТЬСЯ. А НЕ ДРУЖАТ С РОССИЕЙ ВСЕ МЕЛКИЕ СТРАНЫ ШАВКИ-ПОДПИНДОСНИКИ, КОТОРЫЕ НЕ ИМЕЮТ СОБСВЕННОГО МНЕНИЯ И ТЯВКАЮТ ПО ПРИКАЗУ ХОЗЯИНА ИЗ ВАШИНГТОНА. ВО ВСЕХ ЭТИХ СТРАНАХ ЛЮДИ ЖИВУТ ПЛОХО, ХОТЯ И МНОГО ТЯВКАЮТ. И ЭТО ТОЖЕ МНЕ ОЧЕНЬ АБЫДНО.

Я ВСЕГДА ВО ВСЁМ ПЛОХОМ ОБВИНЯЮ ТОЛЬКО РОССИЮ, А ВСЁ ХОРОШЕЕ СТАВЛЮ В ЗАСЛУГУ ТОЛЬКО УКРАИНЕ. НАПРИМЕР: В КОММУНИЗМЕ, ГОЛОДОМОРЕ И ЧЕРНОБЫЛЕ ВОБЩЕ НЕТ НИКАКОЙ ВИНЫ И ДАЖЕ РОЛИ УКРАИНЦЕВ. ЭТО ВСЁ ВИНА ТОЛЬКО РОССИИ И РУССКИХ. А ВОТ В КОСМОС МОСКАЛИ ЛЕТАЮТ ТОЛЬКО БЛАГОДАРЯ НАМ - ХОХЛАМ! ЗАСЛУГИ И РОЛИ МОСКАЛЕЙ В ЭТОМ ВОБЩЕ НИКАКОЙ НЕТУ. ВСЕ ЧЕКИСТЫ БЫЛИ ТОЛЬКО МАСКАЛИ И НИ ОДНОГО СРЕДИ НИХ УКРА! А ВСЕ УКРЫ ТОЛЬКО СТРАДАЛИ ОТ ЭТИХ ЧЕКИСТОВ-МАСКАЛЕЙ!

НАШИ БРАТЬЯ ЛАТЫШИ ТОЖЕ КАК И МЫ ПОДПИНДОСНИКИ - МЫ С НИМИ И ГРУЗИНАМИ ВСЕ ИЗ ОДНОГО "КЛУБА ОПУЩЕННЫХ". ЭТО ЧАСТНЫЙ КЛУБ - "ЗВЕЗДНО-ПОЛОСАТАЯ УСТРИЦА" НАЗЫВАЕТСЯ. ТАК ВОТ, ЛАТЫШИ ХОТЯТ СЛУПИТЬ С РОССИИ КОМПЕНСАЦИЮ ЗА ПРЕСТУПЛЕНИЯ ЛЕНИНИЗМА. И ЭТО ПРАВИЛЬНО - Я ИХ ПОДДЕРЖИВАЮ. А КОГДА КТО-ТО ВСПОМИНАЕТ КАК ЛАТЫШСКИЕ СТРЕЛКИ ВМЕШАЛИСЬ В ДЕЛА СУВЕРЕННОЙ РОССИИ И СПАСЛИ ЛЕНИНА ОТ ВЕРНОЙ СМЕРТИ, ОТ ЦАРСКОЙ ОХРАНКИ И КАК ОНИ ЕГО ВО ВЛАСТЬ ПРИВЕЛИ - НЕ ВЕРЬТЕ ! ЭТО ВСЁ ПРОИСКИ МАСКАЛЕЙ. ЕСЛИ ЭТОМУ ВЕРИТЬ, ТО НЕ РОССИЯ ЛАТВИИ, А ЛАТВИЯ РОССИИ И ВСЕМУ МИРУ ДОЛЖНА КОМПЕНСАЦИЮ ПЛАТИТЬ - ЗА ВСЕ ПОСЛЕДСТВИЯ СОДЕЯННОГО ЛАТЫШАМИ, КОММУНИСТИЧЕСКОГО РЕЖИМА СССР !!

Я ВСЕГДА ПРОВОЗГЛАШАЮ ЕВРОПЕЙСКИЕ ЦЕННОСТИ. ЭТО ЗНАЧИТ, ЧТО ВСЕ РАССЫ, НАЦИОНАЛЬНОСТИ И РЕЛИГИИ РАВНЫ. НО КОГДА РЕЧЬ ЗАХОДИТ О СИБИРИ, Я ГОВОРЮ: "ОТДАЙТЕ СИБИРЬ НАМ СЕЙЧАС! А ТО ПОТОМ ОНА МОЖЕТ ДОСТАТЬСЯ КИТАЙЦАМ ИЛИ МУСУЛЬМАНАМ". ПРИ ЭТОМ Я САМ НЕ ОЧЕНЬ ХОРОШО ПОНИМАЮ, ЧЕМ МЫ - БЕЛЫЕ ХРИСТИАНЕ ДЛЯ СИБИРИ И В КАЧЕСТВЕ ХОЗЯЕВ СИБИРИ, ЛУЧШЕ, ЧЕМ НАПРИМЕР ЖЕЛТЫЕ МУСУЛЬМАНЕ?! НО Я ТОЧНО ЗНАЮ, ЧТО МЫ ЛУЧШЕ. ТОЛЬКО ОБОСНОВАТЬ ЭТОГО ПОКА НИКАК НЕ МОГУ. ИНАЧЕ РУШИТСЯ МОЙ ЖЕ ТЕЗИС О РАВЕНСТВЕ В МИРЕ ВСЕХ РАС, НАЦИОНАЛЬНОСТЕЙ И ВЕРОИСПОВЕДАНИЙ.

ЕЩЁ Я ТОЧНО ЗНАЮ ГДЕ ЕСТЬ ДЕМОКРАТИЯ, А ГДЕ ЕЕ НЕТУ. У МЕНЯ СПИСОК ТАКОЙ ЕСТЬ - ИЗ ВАШИНГТОНА НАМ ЕЖЕМЕСЯЧНО ПРИСЫЛАЮТ. В ПАКИСТАНЕ НАПРИМЕР НЕТ ДЕМОКРАТИИ. ТАМ ЛЮДЕЙ ДУБИНАМИ БЬЮТ, ГАЗОМ ТРАВЯТ И В ТЮРЬМЫ САЖАЮТ. А В ГРУЗИИ - ТАМ ДЕМОКРТАИЯ ЕСТЬ. ОБРАЗЦОВАЯ. ТАК В МОЕМ СПИСКЕ НАПИСАНО.

В РОССИИ ДЕМОКРАТИИ ТОЖЕ НЕТУ. СЕЙЧАС ПОЛОВИНА РОССИЙСКИХ СМИ ОТКРЫТО РУГАЮТ ВЛАСТЬ ЗА ТО, ЧТО ЭТА ВЛАСТЬ НЕ ДАЕТ ИМ СЕБЯ РУГАТЬ СО СТРАНИЦ ЭТИХ СМИ. ПРИЕЗЖАЛ НЕДАВНО ИЗ АНГЛИИ ОДИН ДЯДЬКА И ВЫСТУПАЛ НА АНТИКРЕМЛЕВСКОЙ РАДИОСТАНЦИИ "ЭХО МОСКВЫ". ЭТО РАДИО ТАКОЕ - В МОСКВЕ РАСПОЛОЖЕНО, НО НА ВСЮ РОССИЮ ВЕЩАЕТ. ДА И НА ВЕСЬ МИР ТОЖЕ - ЧЕРЕЗ ИНТЕРНЕТ. ТАК ВОТ ЭТОТ ДЯДЬКА В ПРЯМОМ ЭФИРЕ, НА ВЕСЬ МИР СИЛЬНО КРЕМЛЬ РУГАЛ ЗА ТО, ЧТО КРЕМЛЬ НИКОМУ СЕБЯ РУГАТЬ В ЭТОМ ПРЯМОМ ЭФИРЕ НЕ ПОЗВОЛЯЕТ! НАШ ЧЕЛОВЕК ЭТОT ДЯДЬКА !

А САМИХ МАСКАЛЕЙ Я ВОБЩЕ НЕНАВИЖУ - ПАУБЫВАВ БЫ ГАДОВ ! ЗА ТО, ЧТО У НИХ ЕСТЬ НЕФТЬ И ГАЗ. ЗА ТО ЧТО ЖИВУТ С КАЖДЫМ ГОДОМ ВСЁ ЛУЧШЕ И ЛУЧШЕ. ЗА ТО, ЧТО НЕ ОБАРАЩАЮТ НА НАС И НА НАШЕ ТЯВКАНИЕ НИКАКОГО ВНИМАНИЯ И СМЕЮТСЯ ПРИ УПОМИНАНИИ О ВТО И НАТО. ЗА ТО, ЧТО ХОЗЯИНА НАШЕГО НИ ВО ЧТО НЕ СТАВЯТ И САМОГО ПРЕЗИДЕНТА США - БУША, ДУРАКОМ НАЗЫВАЮТ !

ЕЩЕ МНЕ АБЫДНО, ЧТО МНЕ СОВСЕМ НЕЧЕМ И НЕ ЗА СЧЕТ ЧЕГО ВОЗВЫСИТЬСЯ В СОВРЕМЕННОМ МИРЕ. ПОЭТОМУ Я НЕ ИМЕЯ ВОЗМОЖНОСТИ ВОЗВЫСИТСЯ САМ, ПЫТАЮСЬ СТАТЬ ВЫШЕ ПРИНИЖАЯ ОКРУЖАЮЩИХ. ОСОБЕННО РОССИЮ. Я ВСЁ ТВРЕЖУ КАК В БРЕДУ, ЧТО РОССИЯ - ЭТО ТАКАЯ ЖЕ МЕЛКАЯ ШАВКА, КАК И ОРАНЖЕВАЯ УКРАИНА. ИЛИ ДАЖЕ ЕЩЕ МЕНЬШЕ. РУГАТЬ РОССИЮ Я МОГУ БЕСКОНЕЧНО. И Я ГОТОВ НЕ ОБРАЩАТЬ ВНИМАНИЯ НА ВСЕ ВЕЛИКИЕ ДОСТИЖЕНИЯ РОССИИ В МИРЕ. НО ПРИ ЭТОМ Я НИКОГДА И НИЧЕГО НЕ МОГУ ВСПОМНИТЬ О ВЕЛИКИХ ДОСТИЖЕНИЯХ УКРАИНЫ.

ОЧЕНЬ АБЫДНО, КОГДА ПО НОВОСТЯМ КАЖДЫЙ ДЕНЬ ПЕРЕДАЮТ: "РОССИЯ СДЕЛАЛА, РОССИЯ ПОСТРОИЛА, РОССИЯ ДОСТИГЛА" И ТАК ДАЛЕЕ. В ОТВЕТ НА ЭТО МЫ ТОЖЕ НАЧАЛИ ПЕРЕДАВАТЬ ПО СВОИМ СВИДОМЫМ НОВОСТЯМ: "УКРАИНА БУДЕТ ДЕЛАТЬ, УКРАИНА БУДЕТ СТРОИТЬ, УКРАИНА БУДЕТ ДОСТИГАТЬ" И ТАК ДАЛЕЕ. ПОДЛЮКИ МАСКАЛИ РЖУТ НАД НАМИ - ГОВОРЯТ, ЧТО "ДУРЕНЬ ДУМКОЙ БОГАТЕЕТ". НО НАШИ-ТО СВИДОМЫЕ - ПО-ПРЕЖНЕМУ ВЕРЯТ СВИДОМЫМ НОВОСТЯМ И ОБЕЩАНИЯМ !! ВЕРЯТ И ГОРДЯТСЯ СВОИМ ОРАНЖЕВЫМ "ВЕЛИЧИЕМ" !!

ЖИВУТ ЛЮДИ В УКРАИНЕ ХРЕНОВО. И ЧЕМ ДАЛЬШЕ, ТЕМ ХРЕНОВЕЕ. НО КОГДА Я ПРИХОЖУ НА МАСКАЛЬСКИЙ ФОРУМ, Я ВСЕГДА СРАВНИВАЮ НЕ ТО КАК ЖИВУТ ХОХЛЫ И МАСКАЛИ, А ТО КАК ЖИВУТ МАСКАЛИ И ШВЕДЫ !! ЧТОБЫ МАСКАЛИ НЕ ОЧЕНЬ-ТО ЗАДАВАЛИСЬ ОТ ТОГО, ЧТО НАШИ К НИМ НА ЗАРАБОТКИ ЕЗДЯТ, А ИХНИЕ К НАМ НЕТ. НУ НИЧЕГО - ВОТ ВСТУПИМ В НАТУ И СРАЗУ ЗАЖИВЕМ БОГАТО! ВОТ ТАК - ВЕСЕЛО И ПО-ЕВРОПЕЙСКИ МЫ ТОГДА ЗАЖИВЕМ: http://fishki.net/comment.php?id=26453 !!! НАТА ВСЕМ НАМ СРАЗУ ДЕНЕГ ДАСТ И ПОЕДУТ ТОГДА К НАМ У КИЕВ ИЗ МОСКВЫ ЭШЕЛОНАМИ РУССКИЕ ПРОСТИТУТКИ НА ЗАРАБОТКИ !

Я ТОЧНО ЗНАЮ - КАК ТОЛЬКО У НАТУ МЫ ВСТУПИМ, ТАК СРАЗУ ЗАЖИВЕМ. КАК ШВЕЦИЯ ЗАЖИВЕМ ! ПРО ТО КАК УЖЕ "ЗАЖИВАЮТ" ПОЛЯКИ С РУМЫНАМИ, Я ДУМАТЬ НЕ ХОЧУ. САМ НЕ ЗНАЮ ПОЧЕМУ У НИХ ТАМ НЕ ТАК КАК В ШВЕЦИИ ИЛИ ХОТЯ БЫ В ЛОНДОНЕ. НО У НИХ ЯВНО НЕ ТАК. И ДАЛЕКО НЕ ТАК. КАК-ТО БЛИЖЕ К НАМ У НИХ, ЧЕМ К ЛОНДОНУ. ВОБЩЕМ ПЕРЕМЕНЫ ОТ ВСТУПЛЕНИЯ У НИХ КОНЕЧНО ЖЕ ЕСТЬ, НО ТОЛЬКО ПОЧЕМУ-ТО ПЕРЕМЕНЫ ЭТИ У НИХ В В ДРУГУЮ СТОРОНУ. НО МЫ - УНИКАЛЬНЫЕ И У НАС ВСЁ БУДЕТ ИНАЧЕ. МЫ СТАНЕМ НОВОЙ ФИНАНСОВОЙ СТОЛИЦЕЙ МИРА !

МЫ ТЕПЕРЬ ВСЁ ВРЕМЯ ТРЕБУЕМ ОТ РОССИИ И РУССКИХ ПОКАЯТЬСЯ ЗА ИХ ГРЕХИ ПЕРЕД УКРАИНОЙ И УКРАИНСКИМ НАРОДОМ В ПЕРИОД КОММУНИЗМА. ОДНО ТОЛЬКО ПЛОХО - В ПЕРИОД КОММУНИЗМА ТАКИХ СТРАН КАК РОССИЯ И УКРАИНА В МИРЕ НЕ БЫЛО. БЫЛ СССР С РЕСПУБЛИКАМИ - РОССИЕЙ, УКРАИНОЙ, БЕЛОРУССИЕЙ, КАЗАХСТАНОМ, ГРУЗИЗИЕЙ И ТАК ДАЛЕЕ. И УКРАИНЦЕВ ВСЕГДА В ЦК КПСС БЫЛО ГОРАЗДО БОЛЬШЕ, ЧЕМ БЫЛА ПРОПОРЦИОНАЛЬНАЯ ЧИСЛЕННОСТЬ УКРАИНСКОГО НАРОДА В СОСТАВЕ НАРОДОВ СССР. НО ДЕНЕГ МЫ ВСЁ РАВНО ХОТИМ !!

МЕНЯ БЕСИТ, ЧТО МАСКАЛИ НАЗЫВАЮТ ДЕМОКРАТИЮ "СУВЕРЕННОЙ". ТУПЫЕ МАСКАЛИ НЕ ПОНИМАЮТ, ЧТО ИСТИННАЯ ДЕМОКРАТИЯ ТО ЕСТЬ ВЛАСТЬ НАРОДА - НЕ МОЖЕТ БЫТЬ СУВЕРЕННОЙ. ОНА МОЖЕТ БЫТЬ ТОЛЬКО АМЕРИКАНСКОЙ. ИЛИ НИКАКОЙ. ПОТОМУ КАК ЛЮБАЯ ДЕМОКРАТИЯ ОТЛИЧНАЯ ОТ АМЕРИКАНСКОЙ, ЕСТЬ ВЛАСТЬ УЖЕ НЕ АМЕРИКАНСКОГО, А ДРУГОГО НАРОДА ! А ЗНАЧИТ ЭТО НИКАКАЯ НЕ ДЕМОКРАТИЯ ВОВСЕ, А ОБЫЧНЫЙ ПРОИЗВОЛ ТОГО ИЛИ ИНОГО ОТДЕЛЬНО ВЗЯТОГО НАРОДА, ПРОИЗВОЛ ВОЛИ ОТДЕЛЬНО ВЗЯТОЙ ТОЙ ИЛИ ИНОЙ СТРАНЫ.

ЕСЛИ КАЖДЫЙ НАРОД В КАЖДОЙ СТРАНЕ МИРА НАЧНЕТ ОБЪЯВЛЯТЬ СВОЮ НАРОДНУЮ ВОЛЮ СУВЕРЕННОЙ И ДЕЛАТЬ ВСЁ ТАК, КАК ИМ САМИМ ХОЧЕТСЯ, ТО ВЫ ПРЕДСТАВЛЯЕТЕ КАКОЙ В МИРЕ БАРДАК НАЧНЁТСЯ?! СТРАНЫ НАЧНУТ САМИ РЕШАТЬ ЗА КАКУЮ ВАЛЮТУ ИМ НЕФТЬ ПРОДАВАТЬ, КАКОЕ И У КОГО ОРУЖИЕ ПОКУПАТЬ. И ТОГДА КОЕ-КТО НАЧНЕТ ЖИТЬ ЛУЧШЕ, ЧЕМ ЖИВУТ НАШИ АМЕРИКАНСКИЕ ХОЗЯЕВА !

Я ВСЕГДА ВСЯЧЕСКИ ЗАЩИЩАЮ ХОЗЯИНА ОТ НАПАДОК МАСКАЛЕЙ. ЕСЛИ МАСКАЛИ КРИТИКУЮТ МОЕГО АМЕРИКАНСКОГО ХОЗЯИНА ЗА АТОМНУЮ БОМБЕЖКУ ЯПОНСКОЙ ХИРОСИМЫ ИЛИ ЗА ВТОРЖЕНИЕ В СУВЕРЕННЫЙ ИРАК, ТО Я ВСЕГДА В КАЧЕСТВЕ КОНТРАРГУМЕНТА ОБВИНЯЮ МАСКАЛЕЙ В СОБЫТИЯХ ПРОИСХОДИВШИХ В РОССИЙСКОЙ ЧЕЧНЕ. ЭТО ВЕДЬ ВСЁ ТАК ПОХОЖЕ - МНОГОЧИСЛЕННЫЕ ВТОРЖЕНИЯ США В ЧУЖИЕ СТРАНЫ С ЦЕЛЬЮ КОРЫСТИ И НАВЕДЕНИЕ ПОРЯДКА РОССИЕЙ В ВНУТРИ СВОЕЙ СТРАНЫ !

Я ТОЧНО ЗНАЮ, ЧТО ЕС И НАТО - ЭТО ОДНО И ТО ЖЕ ЕДИНОЕ ЦЕЛОЕ. ТАК Я И ГОВОРЮ ВСЕГДА ВСЕМ, КТО ЭТО ЕЩЕ НЕ ПОНЯЛ. "ЕС И НАТО", "ЕС И НАТО", "ЕС И НАТО", - ПОВТОРЯЮ Я НА ВСЕХ МИТИНГАХ. СЛОВО "ЕС" НЕЛЬЗЯ ПРОИЗНОСИТЬ ОТДЕЛЬНО ОТ СЛОВА "НАТО". НАРОДУ НАДО ВДОЛБИТЬ В ИХ ТУПЫЕ ГОЛОВЫ, ЧТО ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ УРОВНЯ ЖИЗНИ КАК В ЕС, НАМ ОБЯЗАТЕЛЬНО НУЖНО СНАЧАЛА ВСТУПИТЬ В НАТ