Коллектив "Укртелефильма" снова обратился с открытым письмом к Президенту в надежде, что гарант Конституции и в этот раз поспособствует сохранению государственного предприятия. Приводим полный текст документа:

Вельмишановний Вікторе Андрійовичу!

Колектив Української студії телевізійних фільмів Укртелефільм безмежно вдячний Вам за розуміння і підтримку, яку ми відчули після спілкування з Вами 7 травня цього року, завдяки чому всі працівники студії отримали довгоочікувану можливість, після десятимісячної боротьби за право працювати і творити на рідній студії, повернутися на свої робочі місця.

Через Вашу вольову позицію, при підтримці Міністерства юстиції 3 червня 2008 року державним виконавцем Калевичем В.А. було реалізоване Рішення Голосіївського райсуду про поновлення на посаді генерального директора студії незаконно звільненого Бійму О.І.

Здавалося б, - достойний приклад, як в нашій Державі колектив за підтримки Президента України може вибороти справедливість. Студія, що більше 40 років тому була створена для задоволення потреб українського глядача (отже і Держави) в якісному телевізійному продукті, яка впродовж своєї історії стала визнаною в світі, як сумлінний збирач і яскравий пропагандист українського слова, духу, національної самобутності, і надалі буде збережена для прийдешніх поколінь.

Та не таке майбуття вбачали і вбачають для студії чиновники з Держкомтелерадіо України, для яких Укртелефільм - хіба що ласий шматок землі (2,7 га на березі Русанівської протоки), а ще матеріальний зиск від забудови, що належить трудовому колективу студії (це понад 70 млн.грн. у грошовому еквіваленті). Саме ці принади послужили причиною для так званої реорганізації (ліквідації) студії, ініційованої Держкомтелерадіо в січні 2007 р., і з чим не міг погодитися наш колектив. Реакцією на таку принципову позицію студійців стало рейдерське захоплення студії 1 серпня 2007 р., в результаті якого більшість членів колективу опинилася на вулиці.

Той факт, що колектив 3 червня цього року законно повернувся до своїх робочих місць, було представлено громадськості чиновниками Держкомтелерадіо України, як „захоплення державного підприємства невстановленими особами", і проти колективу одразу ж було розв’язано справжню війну. Постійно з подачі заступників Голови Держкомтелерадіо Мураховського А. та Курдіновича О на студію „відряджаються" представники силових відомств на пошуки „ворогів" і компромату, особливий тиск здійснюється з боку працівників Генпрокуратури, куди постійно викликають „на килим" державного виконавця Калевича В.А. лише з причини, що він чесно, в законний спосіб у присутності співробітників МВС та трудового колективу виконав рішення Голосіївського суду з поновлення на посаді генерального директора Укртелефільму, лауреата Національної премії України ім. Т.Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України Бійми Олега Івановича.

Слідчих як Генпрокуратури, так і міліції чомусь більше цікавить, яким чином простий трудовий колектив і його генеральний директор спромоглися повернутися до робочих місць на своє ж підприємство, яке, як стверджує т.в.о. Голови Держкомтелерадіо України Мураховський А.Л., „вже давно не існує".

І чомусь правоохоронників зовсім не цікавить, хто і як готував компромат на генерального директора Бійму Олега Івановича та його заступників, як 01.08.2007 р. готувалося і здійснювалося рейдерське захоплення Української студії телевізійних фільмів Укртелефільм, хто його очолював; чому трудовий колектив студії опинився на вулиці без жодних засобів до існування; яких принижень і тортур з боку чиновників Держкомтелерадіо зазнавали студійні працівники і їх сім’ї; чому десять місяців не виплачувалась заробітна плата; з якою метою були вкрадені і досі не повернуті наші трудові книжки; і ще багато чому?
Слідчих не цікавить, чому за останні півтора року на студії не знято жодної стрічки; чому повністю знищено телевиробництво, розтринькано державне майно, віддані в безоплатну оренду приватним структурам вивільнені від діючого обладнання приміщення тощо.

Нас не лякали перевірки, що безкінечно відбувалися до захоплення Укртелефільму, не боїмося їх і зараз. Більше того, ми не приховуємо, що зацікавлені в невідкладних об’єктивних перевірках, бо хочемо документально представити правоохоронним органам і громадськості, чим насправді у період нашої вимушеної відсутності займалося тимчасово призначене керівництво студії, скільки матеріальної шкоди своїм протиправними діями вони заподіяли Державі, та чому чиновники з Держкомтелерадіо України свідомо покривають злочинні дії своїх ставлеників.

З приводу злочинних дій з боку т.в.о. генерального директора Кошари І.О. ми неодноразово зверталися до Генпрокуратури, Прокурора міста Києва і до районної прокуратури.

Документи, які ми виявили, коли повернулися на студію, що свідчать про наявні ознаки криміналу, передані до міліції Дніпровського району і до ГоловКРУ України. Ми сподіваємося, що цим керівникам не уникнути справедливого покарання. Без сумніву, невідворотність покарання лякає і змушує цих керівників вдаватися до неадекватних дій, цинічної боротьби з колективом студії.
Ми віримо, пане Президенте, що і надалі Ваша підтримка допоможе вистояти студії і піднести до нових висот телевізійний фільм України. А наш колектив здатний вирішити це завдання.


З повагою

Колектив Української студії
телевізійних фільмів Укртелефільм